Володи́мир О́сипович Шухе́вич (псевдонім і криптоніми — Шумило, В. Ш.; 15 березня 1849, Тишківці, Городенківський район, Івано-Франківська область — 10 квітня 1915, Львів) — український громадський діяч, етнограф, педагог і публіцист, дійсний член НТШ. Дід головного командира УПА генерала Романа Шухевича.
Життєпис Закінчив Львівський університет. З 1876 року вчитель середніх шкіл у Львові. Ініціатор створення та один з керівників багатьох громадських установ у Львові, зокрема товариства «Просвіта», «Руського (Українського) Педагогічного Товариства», засновник товариств «Руська (Українська) Бесіда» (його голова 1895—1910), «Боян» (1891) і Музичного Товариства ім. Лисенка (1903—1915), для якого збудував будинок.
Засновник і редактор (1890—1895) дитячого журналу «Дзвінок», автор і видавець дитячих книг і читанок, редактор газети «Учитель», (1893—1895), співробітник «Зорі», «Дїла», «Руської читанки» та ін. Спільно з Анатолем Вахнянином заснував Союз співацьких і музичних товариств.
Збирав (разом із графом Володимиром Дідушицьким і директором Людвіком Вежбицьким) етнографічні матеріали і мистецькі предмети домашнього промислу на Гуцульщині. Вислідом його студій є цінна 5-томова праця «Гуцульщина» (Львів: НТШ, 1897—1908) і 4 томи польською мовою (видання Музею ім. Дідушицьких (1902—1908), в якій Шухевич влаштував природничо-етнографічний відділ і був його кустошем.
Чимало зробив для поширення української культури за кордоном: організував подорож хору «Боян» на виступ до Праги (1891) і приїзд чеських соколів до Львова (1892); крім того, влаштував етнографічний похід на Високому замку (1887, з нагоди приїзду архікнязя Рудольфа) й етнографічний відділ на Галицькі крайовій виставі у Львові (1894). Свою етнографічну збірку з Гуцульщини передав Національному Музеєві у Львові.
Був серед засновників коломийського об'єднання промисловців «Гуцульська спілка» (1885), член австрійського товариства народознавства (з 1901) і Чеського етнографічного товариства (з 1903).
Основні праці Шухевич Володимир. Гуцульщина: в 5 частинах / Володимир Шухевич ; передм. А. А. Карпенко ; післям. М. С. Глушко ; упоряд. О. О. Савчук. — (Репринтне видання 1899‒1908 рр.). — Харків: Видавець Олександр Савчук, 2018. — 1218, 294 іл.
Сім'я
Донька — Ірина Софія (1881—1934) стала дружиною д-ра Теодора Рожанковського. Оскільки вона була родичкою чоловіка, довелось отримати дозвіл на шлюб Святішого Престолу в Римі.
Онук — Роман Шухевич — головний командир УПА.
Відзнаки Лицарський хрест ордена Франца Йосифа (1894)Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie für das Jahr 1918 . — Wien, 1918. — S. 183..
Вшанування пам'яті Названо вулиці: на честь Володимира Шухевича — у Львові. на честь родини Шухевичів — в Івано-Франківську.
Примітки
Джерела
Дзендзелівський Й. О. Шухевич Володимир Осипович // Кирчів Р. Шухевич Володимир Осипович // Мельничук Б., Щербак Л. Шухевич Володимир Осипович // Олесницький Є. † Володимир Шухевич // Дїло. — 1915. — 24 травня. Володимир ШУХЕВИЧ: Біобібліогр. покажч.: У 2 ч. Ч. 1 / Уклад.: М. Гордій, Б. Геляс; Наук. ред.: Р. Кирчів, Б. Якимович; Бібліогр. ред.: Г. Домбровська; Вступ. ст.: Р. Кирчіва; Редкол.: Б. Якимович (голова) та ін. — Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2004. — 204 с.: іл., портр. — (Українська біобібліографія. Нова серія; Чис. 18, ч. 1). (PDF-файл) Володимир ШУХЕВИЧ: Біобібліогр. покажч.: У 2 ч. Ч. 2 / Уклад.: М. Гордій, Б. Геляс; Наук. ред.: Р. Кирчів, Б. Якимович; Бібліогр. ред.: Г. Домбровська; Вступ. ст.: Р. Кирчіва; Редкол.: Б. Якимович (голова) та ін. — Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2004. — 230 с.: іл., портр. — (Українська біобібліографія. Нова серія; Чис. 18, ч. 2). (PDF-файл) Шухевич, Володимир. Гуцульщина. Ч. 5 / написав Володимир Шухевич. — У Львові: З «Заг. друк.», 1908. — 332 с.
Посилання