Олексій Михайлович Щеглов (15 березня 1908, Томськ — 12 листопада 1980, Харків) — театральний художник, педагог, графік, ілюстратор, карикатурист. Член Харківського відділення Спілки художників України (1958), член Спілки театральних діячів України, персональний член UNIMA (Міжнародна Спілка діячів театру ляльок). Один з фундаторів кафедри акторської майстерності та режисури театру анімації у Харківському інституті мистецтв. Син Михайла Щеглова.
Життєпис Народився 15 березня 1908 року в родині художника М. М. Щеглова.
Навчався на декораційному відділенні Харківської художньої профшколи (1924—1925)Щеглов Олексій Михайлович. 1908—1980 // Сценографія. Пошуки власної естетики. 1920—2020 / упоряд. А. І. Александрович-Дочевський ; текст. О. В. Ковальчук. — Київ: ВД «Антиквар», 2019. — С. 117..
Закінчив Харківський художній інститут (1930; викладачіІ. І. Падалка та О. В. Маренков).
1929 року розпочав роботу як театральний художник — оформив виставу «Орфей у пеклі» Ж. Оффенбаха в Першому державному Українському театрі музичної комедії в Харкові (нині Харківський академічний театр музичної комедії).
У 1929—1935 рр. працював у Харківському театрі робітничої молоді. З 1936 — художник-постановник у театрах Донецька, Харкова, Києва та інших міст.
У 1955—1980 рр. — головний художник Харківського театру ляльок (нині Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва).
Працював у Харківському інституті мистецтв (нині Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського), викладав на кафедрі театру ляльок (1969—1980). 1977 року відродив мистецтво українського вертепного театру. З того часу постановка вертепу стала обов’язковою у програмі підготовки акторів і режисерів театру ляльок.
З 1934 брав участь в республіканських, всесоюзних і міжнародних художніх виставках. Персональні виставки: Харків (1954―1955, 1958, 1960, 1965, 1966, 1978); Київ (1960); Одеса (1976). Учасник міжнародних фестивалів театрів ляльок.
Помер 12 листопада 1980 року в Харкові.
Творчість Вибрані театральні роботи: Донецький драматичний театр — «Міщани» М. Горького (1937); Київський театр ім. І. Франка — «Не судилось» М. Старицького, «Гані алмаза» Ю. Бобошка, В. Гончарова, П. Пассеки (обидва — 1959); Харківський театр ім. Шевченка — «День чудових обманів» Р. Шерідана (1960); Харківський Театр Юного Глядача — «Божественна комедія» І. Штока (1964); Харківський театр ляльок (1955—1980) — «Чортів млин» Я. Дрди та І. Штока, «Божественна комедія» І. Штока, «Чарівна калоша» Г. Матвєєва, «Прекрасна Галатея» Б. Гадора, «Веселі ведмежата» М. Поліванової, «Український вертеп», «Скарб Сильвестра» А Вагенштайна та ін.
Олексій Щеглов був прекрасним монументалістом — за його ескізами оформлена харківська станція метро «Центральний ринок», на фасаді театру ляльок його мозаїчне панно.
Працював як художник-карикатурист, створював карикатури до творів В. Маяковського.
Примітки
Література
Олексій Михайлович Щеглов : каталог персональної виставки творів, присвяченої 50-річчю художника / Харківське відділення Спілки радянських художників України. — Харків, 1958.
— С. 665. Френкель М. Олексій Щеглов: штрихи до портрету / М. Френкель // Український театр. — 1981. — № 4. — С. 13—15. Щеглов Олексій Михайлович // Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського. 1917—2017 : мала енциклопедія. У 2 т. Т. 2 : Театральне мистецтво. Загальноуніверситетські кафедри і підрозділи. — Харків, 2017. — С. 254.
Посилання Прес-центр