Олексі́й Ві́кторович Щу́сєв (8 жовтня 1873, Кишинів, Бесарабська губернія, Російська імперія (нині — Молдова) — † 24 травня 1949, Москва, РРФСР, СРСР) — український, російський і молдовський радянський архітектор. Академік (з 1910). Співтворець т. зв. «неоросійського стилю» в архітектурі.
Життєпис В Україні за його проєктом побудовано Троїцьку церкву Почаївської Лаври (1906—1912), через що первісний бароковий ансамбль монастиря частково втратив свою привабливість і неповторність, і церкву в с. Наталівці на Харківщині в маєтку І. Харитоненка (1908—1912), у традиціях новгородської архітектури ХІІ—ХІІІ століть.
Реставрував собор святого Василія та монастирські будинки в Овручі (1904—1911), за цю працю він 1910 року отримав звання академіка архітектуриПамятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — Т. 2. — К., 1985. — С. 153., спроєктував головний іконостас для Успенського собору та розпис Трапезної церкви Києво-Печерської Лаври (1902—1910), селища для дітей-сиріт на Полтавщині (1910) тощо.
Співавтор створення проєктів відбудови знищених під час Другої світової війни міст, зокрема відбудови Хрещатика в Києві (1944—1945), Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР також у Києві (1949) та багато ін.
Автор проєкту й архітектор Мавзолею Леніна у Москві.
Вулиці На честь відомого академіка-архітектора названо: вулиця Щусєва в мікрорайоні Сирець Шевченківського району міста Києва вулиця Щусєва в мікрорайоні Теремно в місті Луцьку вулиця Щусєва у місті Кишиневі
Примітки
Література
Ковпаненко Н. Г. Щусєв Олексій Вікторович // Енциклопедія історії України. — К.: Наукова думка, 2013. — Т. 10. — С. 689—690. Сєверов М. П. Життя і творчість академіка О. В. Щусєва // Вісник академії архітектури УРСР. — 1949. — № 2. Історія української архітектури. — К., 2003. Афанасьєв К. Н. А. В. Щусев. — М., 1978.
Див. також Митці і маєтки України