Баліста (Транскрипція по книзі Вітрувія: від , утвореного від — «кидаю») — антична зброя для метання сферичних кам'яних снарядів. Головний діючий механізм — два важелі з торсіонними пружинами як штовхач, пружини складалися з кількох петель скручених канатів.
Термін Стародавні греки називали такі метальні машини палінтонами, тобто «той, що кидає навісом» або «катапелта петроболос» (буквально — «камінь проти щита»). Найпоширеніша римська назва для такої зброї — баліста. Баліста конструкцією мало чим відрізняється від катапульти, яка стріляє стрілами (дротиками) і майже горизонтально, а баліста стріляє каменями навісом. Підрозділи обслуги йменувалися балістаріями (ballistarii). Технологічним наступником була аркбаліста — найближчий попередник вогнепальної ствольної артилеріїБережинський В. Г. (2014). Мілітарія Київської Русі — К.: «Стародавній Світ», 2014. — 370 с. (342 с.) ISBN 978-966-2606-23-6.
Загальні відомості Важкі типові балісти метали каміння вагою 2 таланти (~52 кг), тоді як найважчі дротики для катапульти важили 2 кг. Зрозуміло, що балісти були набагато більші і складніші за катапульти. Але ефект від одночасного застосування кількох десятків баліст міг бути руйнівний для оборонних стін. Варто зазначити, що балісти використовувались для руйнувування оборонних споруд по верхньому гребеню стіни — навіси, башти, метальні машини, захисні зубці і для знищення оборонців стіни.
Калібр балісти визначається вагою каменя, як правило витесаного у формі кулі. Античні автори згадують балісти калібру півталанту (~13 кг) та талант (~26 кг)Полібій (9.7.41); Флавій (Іуд. в., 3.7.9). Як виняток наводиться потужніша баліста на 3 таланти.Діодор, 20.48; Афіней, 208c Давньоримський автор I ст. до н. е. Вітрувій, розказуючи про калібри баліст, починає з ваги 0.6 кг і закінчує трьома талантами. Візантійський словник Суда згадує балісту калібром 2 таланти.
Див. також Балістер Скорпіон (баліста)
Джерела