Ю́хвід Леоні́д Аро́нович (, Гуляйполе, тепер Запорізької області — 5 вересня 1968, м. Харків) — український письменник, сценарист. Автор кількох повістей та п'єс, сценарію художнього фільму за своєю п'єсою «Весілля в Малинівці».

Життєпис Народився в родині юриста. За фахом — робітник друкарні, освіту здобув заочно.

З 1929 по 1933 рік працював у редакції криворізької газети «Червоний гірник», в якій до того друкував перші оповідання й вірші; з 1933 року — на літературній роботі в Харкові.

З 1936 задля Першої державної української музичної комедії разом з М. Авахом написав лібрето: «Сорочинський ярмарок», «Весілля в Малинівці», «Майська ніч».

Учасник Німецько-радянської війни. На початку війни був редактором радіостанції «Дніпро», потім служив кореспондентом у фронтових газетах. Нагороджений орденом Вітчізняної війни 2-го ст., медалями.

Першу збірку оповідань «На життя» видав у 1931 році. Наступні видання: повість «Вибух» (1932), п'єси «Весілля в Малинівці» (1937), «Ніч у червні» (1941), «Чудовий край» (1946), повість: «Мишко Конюшенко» (1946), п'єса «Блакитна фортеця» (1949), збірки п'єс «Комедії» (1954) та «Маленькі комедії» (1958), п'єси «До побачення в травні» (1964), «Вояка» (1953), «Оля» (1967) та ін.

На основі п'єси Леоніда Юхвіда «Весілля в Малинівці» у 1938 році в Київському театрі оперети було створено однойменну оперету. Її автор — головний диригент театру композитор Олексій Рябов, у творчому доробку якого загалом понад 20 оперет і музичних комедій.

Практично одночасно, у 1937—1938 роках, з'явилася і російськомовна версія оперети композитора Бориса Александрова на основі лібретто Леоніда Юхвіда та Віктора Тіпота.

У 1967 році на кіностудії Ленфільм режисером Андрієм Тутишкіним російську версію оперети було екранізовано. Цей фільм став лідером прокату 1967 року.

А серед лідерів прокату фільмів радянських часів (1940—1989 років) музична комедія «Весілля в Малинівці» посідає почесне 5 місце — 74,6 млн глядачів.

Краєзнавець і письменник Григорій Гусейнов висуває версію про причетність Юрія Яновського до написання «Весілля в Малинівці»Гриціян Тавричеський чи Кіровоградський?! / Микола Лисогор // ХайВей. — 2009. — 26 черня. — Малинівка, Верблюжка, пан отаман Гриціян Тавричеський… / Л. Багацький // Кіровоградська правда. — 2010. — 3 серпня. — С. 6..

Помер Леонід Аронович Юхвід у м. Харкові. Поховано письменника на міському кладовищі № 12 Юхвид Леонид Аронович // Меморион. — — Фото могил: Леонид Юхвид (1909—1968), Олег Юхвид (1937—1987), Гита Юхвид (1915—1989). .

Сім’я БратРозчахнута брама / Олександр Муратов. — Київ : Факт, 2005. — 352 с. — ISBN 966-359-013-0. — ISBN 978-966-359-013-4. — Цитата: «Довезла мене матуся тільки до Москви. Звідти я один поїхав до Новосибірська, де мені допоміг пересісти на іркутський потяг брат того самого Леоніда Ароновича Юхвіда, що написав „Весілля у Малинівці“». Дружина Гіта Григорівна Юхвід (1915—1989)Александр Муратов: «Есть люди, которые любят американцев или французов, а я люблю евреев» / Иосиф Туровский // Еврейский обозреватель : информационно-аналитическое издание Еврейской конфедерации Украины. — 2019. — № 2/314 (февраль). — — Цитата: «Меня работники военкомата посадили в поезд для эвакуированных, забитый битком. И в этом поезде меня случайно увидела проходившая мимо Гита Юхвид, жена Леонида Юхвида, и забрала меня к себе. Правда, я „отблагодарил“ её, заразив их младшую дочку Верочку коклюшем»., племінниця Левка ЗадоваРозчахнута брама / Олександр Муратов. — Київ : Факт, 2005. — 352 с. — ISBN 966-359-013-0. — ISBN 978-966-359-013-4. — Цитата: «На моїх очах мучився харківський письменник Леонід Юхвід, який у молодості створив найкращу радянську музичну комедію „Весілля у Малинівці“. За походженням він був гуляйпільским євреєм, другом дитинства Нестора Махна. Дружина його доводилась племінницею знаменитому Леву Задову. Не те щоб за реальними подіями, а скоріш за віяннями часу Юхвід написав цю комедію, ніби проспівав її. А далі? А далі — нуль. „Весілля у Малинівці“ без кінця ставили у театрах, з цього непогано матеріально жив. Але все було не так. Він писав до кінця життя. Не для грошей, а для самоповаги, та всі зусилля були марними — не виходило нічого. Талант мимохідь відвідав цю ординарну людину і полетів кудись далі. Куди? Хто зна». Син Олег Леонідович Юхвід (1937—1987)Александр Муратов: «Есть люди, которые любят американцев или французов, а я люблю евреев» / Иосиф Туровский // Еврейский обозреватель : информационно-аналитическое издание Еврейской конфедерации Украины. — 2019. — № 2/314 (февраль). — — Цитата: «В моём классе было около десятка евреев. Лучшим моим другом до самой своей смерти был Олег Юхвид, сын писателя Леонида Юхвида, автора „Свадьбы в Малиновке“». Донька Віра Леонідівна

Твори Поезія За хліб (1930) Проза Романи Вибух (1932) Щасливий день (1938—1939) Повісті Комісар Булкін (з повісті «Пристань», пер. з рос. В. Сосюри, 1927) Веселе дитинство (1935) Оля (1938, 1959, 1967, 1969, 1988) Вояка (написана в 1944 р., допов. в 1961 р., 1963, 1969) Мишко Конюшенко (1946) Оповідання Будьонівка (1927) Крицевий кінь (1927) На життя (1932) Великий день (1937) Ефект (1938) Батькові діти (1942—1943) Драматургія Смерть Нохема Штеєрмана (1933) Син Ямато (1935) Сам собі ворог (1936, 1938) Весілля в Малинівці (1937, 1938, 1941, 1954, 1976), Свадьба в Малиновке (пер. з укр. В. Тіпота, 1956) На світанні (1939) Ніч у червні (1941) Чорноморець (1942) Чудовий край / Чудесний край (1946, 1954, 1976) Блакитна фортеця / Голуба фортеця (1949, 1954) Комедії: Весілля в Малинівці; Чудесний край; Голуба фортеця (збірка, 1954) Небезпечний обхід (маленький водевіль, 1955) Контора і комора (сатирична комедія, 1957) Маленькі комедії: П’ята правда; Любов і кільця; Ліночка (збірка, 1958) Баян (1959) До побачення в травні (романтична історія, 1964) Переклади Весна, струмочки (маленька комедія Г. Бахтіна, пер. з рос. Л. Юхвіда, 1963)

Примітки

Джерела ЦДАМЛМ. Ф. 552 Юхвід Леонід Аронович (1909—1968), письменник. Оп. 1. Од. зб. 86; 1932—1975 рр. Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / упорядник Олег Килимник. — Київ : Радянський письменник, 1960. — 579 с. Письменники Радянської України. 1917—1987 : біобібліографічний довідник / упорядники В. К. Коваль, В. П. Павловська. — Київ : Радянський письменник, 1988. — 719 с.

Леонід Юхвід (1909—1968) : до 100-річчя від дня народження українського письменника : біобібліографічний покажчик / Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації, Харківська обласна універсальна наукова бібліотека ; укладач Г. М. Єрофєєва ; редактор Н. І. Грайворонська. — Харків : ХОУНБ, 2009. — 25 с. Криворізький літератор Л. А. Юхвід в бібліографічних описах Книжкової палати України (до 115-річниці від дня народження письменника) / Лариса Дояр // Криворіжжя: погляд у минуле… : Матеріали X Історико-краєзнавчих читань / ред. кол.: Н. Печеніна (голова), В. Фінічева (упорядник), В. Яшин. — Кривий Ріг : КДПУ, 2024. — С. 54—61. — Спогади сучасників Нотатки про літературне життя 20—40-х років / В'ячеслав Брюховецький // ProSlovo. — Написано в 1970 р. — — Трагікомічна історія про Дер Ністера часів викриття ворогів народу (середина 1930-х рр.), коли Леонід Юхвід та Іван Плахтін керували харківською організацією письменників. Мозаїка. З тих років (курйози) / Юрій Смолич // Спадщина. Літературне джерелознавство. Текстологія / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — Київ : ВД «Стилос», 2010. — Т. 5. — С. 239—351. — — С. 274—275: Про поведінку Л. Юхвіда на керівній посаді. Під софітами секретних служб перебував упродовж всього життя Олександр Довженко : документи із справи-формуляра на О. П. Довженка // Під софітами спецслужб : художньо-докуметальний збірник / Вячеслав Андрійович Попик. — Київ : Видавництво Європейського університету фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу, 2000. — С. 142—220. — ISBN 966-7508-42-0. — С. 168, 170: Висловлювання Л. Юхвіда.

Посилання