Григорій Прокопович Яковенко (, село Катеринівка, тепер Дніпропетровської області — , місто Сталіно, тепер Донецьк) — український письменник.
Біографія Народився у селі Катеринівка, тепер Дніпропетровської області. Належав до літературної організації «Плуг». Автор повістей «Прапорщик Голобузенко» (1925), «Вербівчани» (1928), «Три елементи» (1930) і роману про колективізацію «Боротьба триває» (1931). Яковенко відомий з того, що з його виступу проти М. Хвильового почалася літературна дискусія 1925. А саме, стаття Яковенка «Про критиків і критику в літературі» надр. в «Культурі і побуті» (1925, № 17), викликала різку відповідь Хвильового в його памфлеті «Про сатану в бочці, або про графоманів, спекулянтів та інших просвітян» (надр. у збірці «Камо грядеш», Х., 1925).
У Києві мешкав у будинку письменників Роліт. У лютому 1935 року заарештований органами НКВС у місті Кадіївці Донецької області, де Григорій Яковенко писав нарис про місцеву шахту імені Ілліча. 28 вересня 1935 року засуджений спеціальною колегією Київського обласного суду до позбавлення волі терміном на 4 роки.
У 1939 році вийшов на волю, оселився у місті Сталіно (Донецьку). Помер 27 (чи 30) квітня 1940 року від сухот легенів. Похований на шахтарському цвинтарі Петрівки.
Посмертно реабілітований у березні 1957 р.
Родина Син Віталій, заслужений будівельник УРСР, мешкав у місті Одесі.
Син Валентин, загинув під час нмецько-радянської війни.
Примітки
Література
Мукомела О. Г. Григорій Яковенко // З порога смерті: Письменники України — жертви сталінських репресій. — Київ: Рад. письменник, 1991. — С. 478—479. Яковенко Г. П. Боротьба триває: Роман та повість / Уклад. та авт. вступ. статті Є. Волошко. — Донецьк: Донбас, 1978. — 158 с. УРЕ