Станісла́в Іва́нович (1278 — лютий 1339) — легендарний київський князь (перша чверть XIV ст. — 1321), відомий лише з пізніших білорусько-литовських літописів, пізніше князь рязанський.
Літописні перекази виводять Станіслава з путивльської гілки роду Рюриковичів. Ця династія отримала Київ із допомогою хана Токти близько 1300/1301 року. Станіслав успадкував київський престол після князя Володимира Івановича.
Під час походу на Київщину (1321/1324) Великий князь Литовський Гедимін переміг військо київського князя Станислава, що складалося з руських і татарських загонів, під Білгородом «за шість миль від Києва над рікою Пірною чи Ірпінню». В цій битві загинули князь Лев Юрійович та князь Олег Переяславський. Після поразки Станіслав втік до Брянська, кинувши Київську землю напризволяще, що й визначило долю Києва та його навколишніх міст, мешканці яких добровільно піддалися Гедиміну. Після перемоги Гедимін нібито призначив своїм намісником у Київському князівстві міфічного Ольгимонта Гольшанського.
Згодом Станіслав одружився з рязанською княжною Ольгою, донькою великого князя рязанського Івана Ярославича, і після смерті останнього закнязював у Рязані.
Наукові дослідження У науковій літературі Станіслав інколи ототожнюється із Федором Київським або ж ідентифікується як батько згаданого в Любецькому синодику князя Іоанна Станіславовича. Та попри ці спроби довести історичність даного літописного персонажа видається за очевидне, що як він сам, так і все оповідання загалом може бути вигадкою білорусько-литовських книжників XVI ст., спрямованою на доведення історичного права Литви на інкорпоровані у XIV ст. українські землі та уславлення роду князів Гольшанських.
Примітки
Джерела та література (автор статті Олена Русина)
Посилання Г. Івакін. Історичний розвиток Києва XIII — середина XVI ст. Синопсис Київський Оповідь М. Стрийковського про завоювання литовським князем Гедиміном Києва Династії литовських князів
ПопередникВолодимир Іванович Князь Київськийперша чверть XIV ст.-1321 НаступникОльгимонт Гольшанський