Криворі́зька міська́ ра́да — адміністративно-територіальна одиниця третього рівня (громада) та орган місцевого самоврядування у Криворізькому районі Дніпропетровській області. Адміністративний центр — місто Кривий Ріг.

Загальні відомості Територія ради: 431 км² Населення ради: (станом на 1 серпня 2015 року) Територією протікають річки Саксагань, Інгулець.

Адміністративній устрій + Тернівський район Покровський район Саксаганський район Центрально-Міський район Довгинцівський район Металургійний район Інгулецький район Міській раді підпорядковані: м. Кривий Ріг Довгинцівський район Інгулецький район Металургійний район Покровський район Саксаганський район Тернівський район (територія району включає також селища Гірницьке, Коломійцеве та села Новоіванівка і Тернуватий Кут) Центрально-Міський район (територія району включає також селище Авангард)

Історія 1935 року за рахунок частини приміської смуги Криворізької міськради утворено Широківський район.s:ЗЗРРСУУ/1935/5/Про склад нових адміністративних районів Дніпропетровської області

В січні 1936 р. розформовано Покровську сільраду Криворізької міськради.s:ЗЗРРСУУ/1936/12/Про розформування Покровської сільради приміської смуги Криворізької міськради, Дніпропетровської області

2 лютого 1939 розширено межі м. Кривий Ріг за рахунок включення у міську смугу всіх нп рудницьких селищних рад: ім. Артема, ім. Карла Лібкнехта, ім. Фрунзе, ім. Кагановича, Октябрьської, Красногвардійської і Ленінської, а також Весело-Тернівської сільради (у т.ч. Веселі Терни), за винятком сіл — Ново-Петриково, Петриково, с-щ Калініна, Гомельське, Ново-Українки і радгоспу «Красный забойщик», в складі яких утворено Петриківську сільраду з центром у с. Ново-Петриково. Весело-Тернівську сільраду (міськради Кривий Ріг) ліквідовано.Вісті Рад депутатів трудящих УРСР, 1939, № 28 (5518), 4 лютого, с. 4.Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 8 (31). — 23 березня. — С. 4.

19 лютого з Криворізької міськради утворено Криворізький район.Вісті Рад депутатів трудящих УРСР, 1939, № 44 (5534), 23 лютого, с. 4.

25 квітня 1939 у м. Кривий Ріг утворено Дзержинську (Дзержинський район (Кривий Ріг)) і Жовтневу (Жовтневий район (Кривий Ріг)) міські районні ради.Вісті рад депутатів трудящих УРСР, 1939, № 95 (5585), 26 квітня, с. 1.

22 червня 1939 р. утворена Центрально-Міська райрада (Центрально-Міський район (Кривий Ріг)).Вісті рад депутатів трудящих УРСР, 1939, № 142 (5632), 23 червня, с. 1.

31 серпня 1953 р. с. Іванівка, Ново-Григорівка і Новий Кривий Ріг Новокриворізької сільради Криворізького району включені в смугу м. Кривий Ріг.

У листопаді 1959 року ліквідовано Криворізький район.s:Указ Президії ВР УРСР від 20.11.1959 «Про ліквідацію Криворізького району Дніпропетровської області»

1965 року район відновлено.

1997 року були ліквідовані Залізнична, Мирівська, Рахманівська селищні ради, включені в смугу міськради м. Кривий Ріг (і зняті з обліку) населені пункти: смт Залізничне, Калініне, Суворове, Рахманівка і Мирівське, с. Незалежне, с-ща Рудничне та Травневе. 2002 року включено в межі міста Кривий Ріг м. Інгулець та смт Зелене. 2009 р. знято з обліку, включено в смугу м. Кривий Ріг с-ще Степне.

Склад ради Міська рада VIII скликання складається з 54 депутатів та голови ради (міського голови), які обираються на п'ять років. Нинішня рада — восьма у міській історії, була обрана на чергових місцевих виборах у 2020 році. На своїх зборах рада вирішує загальноміські питання і приймає бюджет міста.

Міські голови ПІБ ФотоРоки Обраний ПартіяАркадій Уманський 1917 1917Криворізька рада Меншовики Павло Ричмедило 1917 1917Криворізька рада УСДРП Іван Алещенко 1917 1917Криворізька рада РСДРП(б) Петро Геруцький 1917 1918Криворізька рада РСДРП(б) С. Т. Скляр 1918 1920Криворізька рада РСДРП(б) Некрасов 1920 1921Криворізька міська рада КПРСАндрій Новиков 1921 1922Криворізька міська рада КПРСОлександр Руттер 1922 1923Криворізька міська рада КПРС Арсентьев 1923 1925Криворізька міська рада КПРС Раюшкін 1925 1928Криворізька міська рада КПРСКлавдія Михно 1928 1928Криворізька міська рада КПРС Олексієнко 1928 1928Криворізька міська рада КПРС Глушко 1928 1931Криворізька міська рада КПРСЮзеф Штейнбергський 1932 1933Криворізька міська рада КПРСВасиль Кисельов 1933 1934Криворізька міська рада КПРС Павло Васильович Чебукін 1934 1937Криворізька міська рада КПРСМикола Сташков 1937 1937Криворізька міська рада КПРС Василь Ковальчук 1937 1939Криворізька міська рада КПРС Леонід Федоров 1939 1941Криворізька міська рада КПРС 1941 1944Німецька адміністрація Леонід Федоров 1944 1946Криворізька міська рада КПРС Петро Бурлаков 1946 1948Криворізька міська рада КПРС Іван Кудрявцев 1948 1949Криворізька міська рада КПРС Федір Калиниченко 1949 1957Криворізька міська рада КПРС Олександр Москаленко 1957 1959Криворізька міська рада КПРС Микола Перчин 1959 1969Криворізька міська рада КПРС Юрій Бабич 1969 1979Криворізька міська рада КПРС Григорій Гутовський 1979 1992Криворізька міська рада КПРС Юрій Любоненко 1992 2010Криворізька міська рада Партія регіонів Юрій Вілкул 2010 2020Криворізька міська рада Партія регіонівОпозиційний блокКостянтин Павлов20202021Криворізька міська радаОПЗЖОлександр Катриченко (в. о.)Підписував розпорядження міського голови №№ 193-р, 194-р, 195-р, 196-р, 197-р, 198-р з 16 по 18 серпня 2021 року у цьому статусі 16 серпня 2021 25 серпня 2021Криворізька міська радабезпартійнийЮрій Вілкул (в. о.) 25 серпня 2021ДотеперКриворізька міська радаБлок Вілкула «Українська перспектива»

VIII скликання

Депутати За результатами місцевих виборів 2020 року депутатами ради стали:

За суб'єктами висування Суб'єкт висування Кількість обраних депутатів % Політична партія «Блок Вілкула „Українська перспектива“» 19 35.19 Політична партія «Слуга народу» 16 29.63 ОПЗЖ 9 16.67 Політична партія «Сила людей» 5 9.26Політична партія «Європейська солідарність»59.26

VII скликання

Депутати Міська рада VII скликання складається з 64 депутатів та голови ради (міського голови), які обираються на п'ять років. Вона — сьома у міській історії, була обрана в 2015 році.

За результатами місцевих виборів 2015 року депутатами ради стали:

За суб'єктами висування Суб'єкт висування Кількість обраних депутатів % Політична партія «Опозиційний блок» 29 45.31 Політична партія «Об'єднання „Самопоміч“» 7 10.94 Політична партія «Українське Об'єднання патріотів — УКРОП» 7 10.94 Партія Блок Петра Порошенка «Солідарність» 6 9.38 Політична партія Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» 6 9.38 Радикальна партія Олега Ляшка 5 7.81 Політична партія «Сила людей» 4 6.25

За округами