То́всте — селище в Україні, на Поділлі, центр Товстенської селищної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на західному Поділлі, над річкою Тупою. Населення — 5000 мешк. (1970 р.), 3460 мешк. (2001 р.), 3453 мешканці (2007 р.).
Археологічні пам'ятки У селищі та поблизу нього виявлено археологічні пам'ятки трипільської, гава-голіградської, сарматської, черняхівської, давньоруської культур, пізньофеодального часу.
Історія
Перша писемна згадка — 1414 р. Назва міста, можливо, походить від прізвища галицького боярина В'ячеслава Товстого, котрий служив князю Роману Мстиславовичу. За деякими даними поселення спочатку називалося «Толсте». Річка Тупа згадується під назвою «Дупла».
1434 р. поляки захопили Західне Поділля, 1449 року перший раз з'являється польський варіант назви поселення «Тлусте»Укрепления города Толстое // http://zamki-kreposti.com.ua/ternopolskaya-oblast/ukreplenija-tolstoe-tovste/Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.195, № 2272 . У «Географічному словнику Королівства Польського» річка Тупа вказана теж під іншою назвою — Дупа ()Tłuste… — S. 353..
З XV ст. Товсте належало до Червоногродського повіту Подільського воєводства. Розташоване на важливому торговельному шляху, що з'єднував Львів із Волощиною, було значним торговим центром Західного Поділля.
Дідичем Товстого був, зокрема, шляхтич з руського роду Ходоровських — Мартин, який 1549 року отримав від короля Сиґізмунда II Августа привілей для збирання мита, а отримані кошти мали використовуватися для уримання в належному стані доріг, мостів, гребельBaliński М., Lipiński T. Tłuste // Starożytna Polska… — S. 985.. . 1571 р. дідич містечка Ян Ходоровський отримав привілей на 2 ярмарки на рік (у дні святого Варфоломія та навернення святого Павла) та торги щочетверга. 1580 року в міста був новий дідич — хмільницький староста Міхал Язловецький, який того року отримав привілей на проведення двох ярмарків (у дні святої Трійці та святого Луки).
Під час Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького Товсте — одне зі семи повстанських центрів на Галицькому Поділлі.
Влітку 1672 р. містечко захопили турки, до 1683 р. належало до Чортківського пашалику. Згодом — власність князів Понінських, пізніше — Любомирських та Потоцьких. 1701 р. король Авґуст II Фрідріх підтвердив для Тлустого маґдебурзьке право, всі привілеї.
Після 1772 р. австрійський уряд визначив Тлусте як повітове місто Заліщицької округи, згодом — заштатне містечко.
З 1854 до адміністративної реформи 1867 року у складі Тлустенського повіту Чортківського округу, його адміністративний центр.
У 1867—1918 рр. у складі Заліщицького повіту (Австро-Угорщина).
1880 р. проживало 3199 осіб, з них — 2225 євреїв.* . Діяли «Просвіта» (читальню засновано 1902 р., відновлено 1925 р.), «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа», «Союз українок» та інші товариства, окружна складниця Союзу кооператорів.
1 квітня 1934 р. ґміна Тлусте Място отримало статус містаRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 marca 1934 r. o zaliczeniu gmin: Tłuste Miasto w powiecie zaleszczyckim i Mielnica w powiecie horszczowskim, województwie tarnopolskiem do rzędu miast..
У січні 1940 р. позбавлене статусу міста, новий статус — смт.
7 липня 1941 — 13 квітня 1944 — під німецькою окупацією, під час якої у Тлустому й на околиці закатували близько 5 тис. осіб, в тому числі єврейську громаду містечка, яка налічувала в той час близько 2500 чоловік.Historical demography of Tluste У вересні 1943 р. поблизу проходили партизанські з'єднання Сидора Ковпака.
Від 1948 до травня 1951 року діяла підпільна друкарня ОУН.
До 1962 р. селище було райцентром.
Населення За даними перепису 2001 року, у Товстому налічувалося 3460 жителів.
Мова Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: Мова Чисельність, осіб Частка Українська 3 434 99,25 % Інші мовиМови, що були рідними для менш як 1 % місцевого населення:Російська — 21 (0,60 %),Вірменська — 2 (0,06 %),Білоруська — 1 (0,03 %),Польська — 1 (0,03 %),Молдовська — 1 (0,03 %). 26 0,75 % Разом 3 460 100,00 %
Символіка
Герб Затверджений 1779 року.
Пам'ятки
Збереглися замковий форт (кін. 16 ст.), палац (18 ст.), ратуша і приміщення Народного дому (поч. 20 ст.).
Храми
Церкви: святого Архистратига Михаїла УГКЦ (1939 р.) святого Андрія Першозванного ПЦУ (1995 р., мурована) костел святої Анни РКЦ (1912 р.).
До 1911 року в містечку була дерев'яна церква, збудована майстрами Грубаром Григорієм та Дем'яном Цапкою у 1731 році. РозібранаВуйцик В., Слободян В. Матеріали до словника народних будівничих // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Т. CCXLI. Праці Комісії архітектури та містобудування. — Львів, 2001. — С. 544—601.ЦДІА України у Львові, ф. 616, оп. 1, спр. 66, арк. 14. Звіт Т. Мокловського.
Пам'ятники і пам'ятні знаки
Споруджено братські могили воїнам ЧА, серед них Героя Радянського Союзу Олександра Худякова (1944 р.), пам'ятники воїнам ЧА (1954 р.), Б. Хмельницькому (1956 р.), жертвам нацизму (1990 р., на єврейськ. цвинтарі), Тарасу Шевченку (1993 р., скульптор Л.Юрчук), надгробки на могилах УСС (1991 р.), вояків УПА (1992 р.) і районного провідника ОУН та УПА П.Скалецького (1996 р.), встановлено пам'ятний хрест (1991 р.), насипано символічну могилу на честь Незалежности України з «фігурою» Матері Божої (1992 р., скульп. І.Гудима).
14 жовтня 2020 відкрили меморіал з іменами всіх повстанців, яких вбили на території тодішнього Товстенського р-ну в 40-50 рр. минулого століття.
Пам'ятник Тарасові Шевченку Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення.
Встановлений 1994 р. Скульптор – І. Мулярчук.
Скульптура – бетон, постамент – камінь.
Скульптура – 3,2 м, постамент – 1,5 м.Розпорядження голови Тернопільської ОДА від 26 травня 1997 року № 209.
Пам'ятний знак (хрест) на честь скасування панщини (Товсте) Пам'ятка історії місцевого значення.
Робота самодіяльних майстрів (1848 р.).Розпорядження Представника Президента України в Тернопільській області від 25 червня 1992 року № 148.
Пам'ятки природи
Є пам'ятка природи — залишки пансіонного парку (XIX ст.).
Соціальна сфера
Діють ЗОШ 1-3 ступенів, ПТУ № 22, музична школа, Будинок культури, Будинок школяра, бібліотека, лікарня, 3 аптеки, кінотеатр(ред.не функціонує), 2 стадіони, історичний народний музей, відділення зв'язку, лінійно-технічна станція, шлях.-експлуат. дільниця, хлібозавод, комбінат комунал. підприємств, «Заготзерно», бурякопункт, ПП НВАП «Ель Гаучо», 23 торгові заклади.
Харчова промисловість, гіпсовий завод, цегельня. З 1963 року школа механізації сільського господарства.
Відомі люди
Народилися Бернгард Вахштайн (1868—1935) — історик і бібліограф єврейської громади, який перебудував, розширив і модернізував бібліотеку Israelitische Kultusgemeinde Wien (Віденська ізраїльська громада). Ян Кароль Зубжицький-Сас (1860—1935) — польський науковець, архітектор (зокрема, автор проекту теперішнього костелу святого Станіслава в центрі Чорткова), Володимир Кучер (1885—1970) — фізик, педагог, Євген Рослицький (1927—2008) — мікробіолог перекладач, Іван Ставничий (1891—1973) — правник, журналіст, перекладач, Фридрак Орест-Ярема Миколайович (1937) — журналіст, літератор, заслужений журналіст України,Барна В. Фридрак Орест-Ярема Миколайович // автор книги «Біла каплиця».Презентація книги «Біла каплиця» Яреми Фридрака Александер Семкович — польський історик, сенатор, братанок історика Александера Семковича,Bukowska Elżbieta. Semkowicz Aleksander // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1995—1996. — t. XXXVI/2, zeszyt 152. — S. 233—234. Хіршлєр Ян (1883—1951) — польський медик.
Сучасники Бадло Петро — український та казахський футболіст, найкращий гравець Чемпіонату Казахстану 2013 року за версією УЄФА, Володимир Барна (1953) — поет, публіцист, літературознавець, Ігор Гордій (1956) — архітектор, працює в м. Тернополі, Павло Дорожинський (1926—2015) — український політичний і громадський діяч, публіцист, журналіст, редактор. Голова Центрального Проводу Об'єднання українських націоналістів (державників) — ОУН (д) 2005—2015 рр., Борис Єфремов (1954) — артист, діяч культури, Олександр Кміта — вчений-фізик, військовик, ґенерал-майор міліції, Степан Кошель — Герой Радянського Союзу, Василь Тракало — журналіст, письменник. Василь Гудима — коваль, скульптор.
Проживали, працювали Микола Касьян — український народний лікар, мануальний терапевт; з травня 1960 по червень 1961 року — заступник головного лікаря Товстенського району Балей Святослав-Роман Володимирович — доктор медицини, лікар, громадський діяч.
Проживали єврейський релігійний реформатор, народний цілитель Бешт, громадський діяч Л. Горбачевський, працювали адвокат, громад. діяч В. Бараник, правники І. Кивелюк і В.-Р. Ставничий, навчався письменник, громадсько-культурний діяч Д. Збігнєв.
Перебували режисер, актор Лесь Курбас, бандурист Гнат Хоткевич.
Світлини
Пам'ятники
Історичні фото
Див. також Поділля Подоляни Подільський говір
Примітки
Джерела Головко В. В., Гуцал П. З. Товсте //
Павлик Я. Товсте // Апофез цинізму радянських спецслужб [Текст] : [за матеріалами спогадів учасника Львівського псевдособору, пароха с. Товсте Заліщ. р-ну о. Я. Рокицького] / А.-І. Говера // Сільський господар плюс Тернопільщина [Текст]. — 2021. — № 11 917 берез.). — С. 7. Естафета пам'яті стартувала у Товстому [Текст] : [вшанування в Товстому укр. повстанців, працівників підпільної друкарні ОУН, як загинули 7 травня 1951 р.] / О. Тракало // Сільський господар плюс Тернопільщина [Текст]. — 2021. — № 27 (7 лип.). — С. 7 : фот. Зберегли історичний зв'язок [Текст] : [у смт. Товсте відкрили меморіал з іменами всіх повстанців, яких вбили на території тодішнього Товстенського р-ну в 40-50 рр. минулого століття] // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2020. — № 42 (21 жовт.). — С. 6 : фот. Мистецькі шедеври на прославу Бога [Текст] : [про церкву Святого Архистратига Михаїла в смт. Товсте Заліщ. р-ну, в історії створення цієї величної духовної споруди вписано багато славних імен будівничих та меценатів] / О. Тракало // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2021. — № 3 (20 січ.). — С. 10 : фот. Росте у Товстому батат [Текст] : у селищі Товсте Чортків. р-ну молоді фермери Ольга та Назар Палагнюки створили ферму, де вирощують батат / З. Деркач // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2024. — № 48 (27 листоп.). — С. 5 : фот Akta grodskie І ziemskie z archiwum t. zw. bernardyńskiego… — Lwów, 1887. — Т. XII. — 552 s. , Baliński М., Lipiński T. Tłuste // Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana. — Warszawa : nakład i druk S. Orgelbranda, 1845. — Т. ІІ. — Cz. 2. — S. 985—986. — S. 352—353.
Література Бурма, В. Ой, Хмелю, мій Хмелю… / Василь Бурма // Вільне життя плюс. — 2014. — № 103 (24 груд.). — С. 5.
Посилання
Облікова картка Товсте на сайті «Замки та храми України» Товсте (Тлусте). Пам'ятки України History of Tluste // Tovste — Poland, Ukraine