Губбіо, Ґуббіо () — муніципалітет в Італії, у регіоні Умбрія, провінція Перуджа.
Розташування та місцевість
Губбіо розташоване на відстаніФізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів близько 165 км на північ від Рима, 31 км на північний схід від Перуджі.
На місцевість переважають гори або схили. Місто розташоване навколо підніжжя гори Інджино і на обох берегах річки Каміньяно.
Історичні дані
Археологи знайшли поселення доби неоліту на горі Інджино, а також некрополь доби бронзи. Старовинна назва поселення — Ігувій, від умбрійської назви Ikuvium. Тут мешкали племена умбрів, що стали військовоми союзниками Лаціума, тобто римлян. Від давньоримської доби залишився античний театр в поруйнованому стані.
Друга столиця францисканців
Середньовічне місто Губбіо тісно пов'язане з життям відомого католицького святого — Франциска Ассізького. Саме сюди втік Франциск з Ассізі і знайшов притулок в місцевій родині Спадалонга. Тому Губбіо став другою столицею прихильників Святого Франциска.
Зміни володарів
Середньовічний період історії міста повен як запеклої політичної боротьби, так і спроб мешканців відстояти ябо наново вибороти незалежність міста, в тому числі і від римських пап. Тому на околицях була побудована низка фортець чи замків. Період стабілізації прийшовся на десятиліття володарювання родини Монтефельтро. За винятком коротких періодів, коли місто захоплювали то Малатеста, то Чезаре Борджа, місто належало родині Монтефельтро до 1508 року. Відтоді місто захопила родина делла Ровере, що утримувала тут владу до 1631 року. По смерті останнього представника роду (Франческо Марія ІІ делла Ровере) місто перейшло під владу римських пап.
В 19 столітті
Лише в середині 19 століття низка дрібних італійських князівств була нарешті поєднана в централізовану державу — Італійське королівство. До королівства були приєднані і землі міста Губбіо. 1860 року буда проведена адміністративна реформа, за якою Губбіо та його землі були відокремлені від провінції Марке та приєднані до Умбрії. Територія зазнала значних людських втрат через економічний занепад і агарну кризу провінції і масову еміграцію в 1873–1895 роках. Умбрія та місто Губбіо зазнали декілька хвиль еміграції також в 1-шу та 2-гу світову війни. Представників провінції Умбрія можна зустріти в Африці (Південно-Африканська республіка), Австралії, Сполучених Штатах, Канаді, в західноєвропейських країнах (Німеччина, Люксембург, франція, Бельгія, Швейцарія). В роки 2-ї світової війни місто постраждало від каральних експедицій фашистів та від обстрілів німецьких артилеристів.
Історичні місця, музеї, палаци
Давньоримський театр Давньоримський мавзолей Палаццо деї Консолі (Губбіо) доби готики (музей і картинна галерея з 1901 року) Преторіанський палац (Губбіо), 14-17 століть Палаццо Дукале (Губбіо), 15 століття
Храми міста
Базиліка святого Убальдо Собор Св. Марії та Джакомо Церква Сан Франциско Церква Сан Доменіко Церква Івана Хрестителя Церква Сан П'єтро Церква Сан Мартіно
Населення — (2014). Щорічний фестиваль відбувається 16 травня. Покровитель — Sant'Ubaldo.
Демографія
Сусідні муніципалітети
Кальї Кантіано Костаччаро Фоссато-ді-Віко Гуальдо-Тадіно Перуджа П'єтралунга Скеджа-е-Пашелупо Сіджилло Умбертіде Вальфаббрика
Галерея зображень
Губбіо як ремісничий центр
Умбрія позиціонує себе як курортний та туристичний центр. З давнини місто уславилось власними керамічними виробами, що працювали завдяки місцевим покладам глини. Особливої популярності кераміка Губбіо набула в добу відродження, коли вереж квіткових орнаментів почали використовувати зображення портретні та адаптації з відомих композицій картин та гравюр. Згодом кераміка Губбіонабула всітової слави і розійшлась по багатьом країнам світу. В 20 столітті розквітло і мистецтво ковальства.
Див. також Список муніципалітетів провінції Перуджа
Примітки
Посилання