Карпо́ Дем'я́нович Трохи́менко (25 жовтня 1885, Сущани — 1 жовтня 1979, Київ) — український радянський живописець, педагог, історик образотворчого мистецтва. Член, секретар Асоціації художників Червоної України у 1926—1931 роках, член Спілки радянських художників України (був також членом правління).

Біографія

Народився року в селі Сущанах (тепер Обухівського району Київської області, Україна). Протягом 1902—1910 років (з перервами) навчався в Київському художньому училищі, був учнем Івана Селезньова, М. Троїцької, Г. Дяченка, Миколи Пимоненка, Олександра Мурашка; у 1906—1907 роках — в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури у Миколи Касаткіна; у 1910—1916 роках — в Петербурзькій академії мистецтв у Миколи Самокиша. У 1915 році у складі учнів Миколи Самокиша, під керівництвом професора виїздив на Західний, а згодом на Кавказький фронт для виконання етюдів і замальовок. Друкувалися в журналах «Лукоморье» і «Солнце России».

У 1916—1917 роках, після закінчення академії, перебував на Кавказькому фронті рядовим лейбгвардії. В діючій армії, створив композиції, в яких відтворив бойові операції і побут російських солдатів. З 1918 року працював у Києві в Комісії охорони пам'яток старовини і мистецтва. В 1918—1919 роках викладав малювання у вищій залізничній школі, в 1920—1923 роках в Сущанах, у 1923—1925 роках був завідувачем трудової школи в Кагарлику, в 1925—1926 роках викладав у фабзаучі при цукровому заводі в Ржищеві. З 1926 року знову в Києві. В 1926—1933 роках викладав у Київській індустріальній профшколі, згодом — Київському художньому технікумі.

У 1933—1974 роках викладач в Київському художньому інституті (у 1938—1941 роках — завідувач кафедри живопису та композиції і керівник майстерні батального та історичного живопису, з 1939 року — професор; у 1946—1969 роках — декан живописного факультету).

Мешкав у Києві в будинку на вулиці Леніна, № 66, квартира № 39. Помер у Києві 1 жовтня 1979 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Творчість Працював в галузях монументального (розписи церков у Полтаві на Шведській могилі), станкового живопису (у ранній період писав батальні полотна, згодом пейзажі, портрети, жарові картини, натюрморти) і станкової графіки. Автор творів на історико-революційні теми, на теми соціалістичної дійсності. Серед робіт:

«Допит полонених мадярських гусарів» (1915—1916, Національний художній музей України); «Вечеря козаків на позиціях» (1917); «Академік Микола Біляшівський» (1920); «Літо» (1920, полотно, олія); «Над великим шляхом» (1924, Національний художній музей України)Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958, сторінка 62.; акварельні етюди моря і серія акварелей «Революція на селі» (1926); «Краєвид Дніпра з Іван-гори» (1926); «Над великим шляхом» (1926, Національний художній музей України); «Косовиця» (1935); «В колгоспному клубі» (1936); «Кадри Дніпробуду» (1937, полотно, олія; Національний художній музей України); «Урочище Гончари Кожум'яки» (1940); «Колгоспниці-активістки» (1940; Вінницький краєзнавчий музей); «Квітучий травень» (1940); «Юрій Яновський» (1942); «Москва» (1943); «Письменник Михайло Стельмах» (1943); «Професор С. Маслов» (1943); «Художник Олександр Фомін» (1945); «Засідання Академії наук УРСР в евакуації в Уфі» (1945); «Дорога над Дніпром» (1947); «Зима» (1947, Національний художній музей України); «Полудень» (1950, Національний художній музей України); «Ремонт школи» (1951); «Бандурист» (1952, полотно, олія); «Чумак» (1954); «Весна 1648 року» (1954, у співавторстві з Володимиром Кравченком); «Вид на Ржищів» (1956); «Під мирним небом» (1956—1965); «Сільський пейзаж» (1957); «Осінь у Лаврському заповіднику» (1959); «Студентки перед весняною сесією» (1960); «Дівчина у червоній спідниці» (1960); «Деснянська тиша» (1960, картон, олія); «Ранок у колгоспі» (1960—1961); «Григорій Сковорода» (1960—1966); «На будівництві Київської ГЕС» (1963, олія); цикл пейзажів Чернігівщини «Моя рідна Батьківщина» (1964—1968); «Останній сніг» (1965); «Дощить» (1966); «Юність поетеси» (1967); «Останнє проміння» (1967, олія); «Ранок» (1971); «Травневі дні в старому Києві» (1975); Шевченківська тематика «Шевченко у Петропавлівському казематі» (1935); «Шевченко й Енгельгардт» (1939; Національний музей Тараса Шевченка); «Катерина» (1940); «У селі Шевченковім (Кирилівці)» (1940); «Присмерки на Шевченковій горі. Канів» (1942); «Краєвид з могили Тараса Шевченка в Каневі» (1944); «Могила Тараса Шевченка» (1947, Кагарлицький краєзнавчий музей); «А на тому боці могила Тараса Шевченка» (1947, Берестинський краєзнавчий музей); «Шевченкова гора» (1947); «Вид на музей Тараса Шевченка у Каневі» (1948); «Максим Горький читає селянам твори Тараса Шевченка у селі Манулівці» (1949, Національний музей Тараса Шевченка); «Вечір у Шевченковому селі» (1949, Запорізький художній музей); «Могила Тараса Шевченка, Ранок» (1950); «Вид з Шевченкової гори. Канів» (1951); «Катерина» (1954); «Дорога до могили Шевченка» (1958); «Осінь на Тарасовій горі» (1958); «Осінній пейзаж біля Шевченкової гори» (1958); «Тарас Григорович Шевченко на Чернечій горі» (1960, Національний музей Тараса Шевченка); «Вечір на Тарасовій горі» (1963, Національний музей Тараса Шевченка); «Тарас Шевченко у Каневі» (1963—1964, Національний музей Тараса Шевченка); «Тарас Шевченко шукає свою долю» (1964, Національний музей Тараса Шевченка); </div> Також писав пейзажі Кавказу, Наддніпров'я.

Брав участь у художніх виставках з 1918 року, республіканських з 1926 року, всесоюзних з 1927 року, закордонних з 1928 року, зокрема взяв участь у Республіканській художній виставці, присвяченій 125-літньому ювілею від дня народження Шевченка, у 1964 році — у художній виставці, присвяченій 150-літньому ювілею від дня народження Шевченка (Київ, Москва); персональна виставка у Києві відбулась у 1968 році.

Автор праць з історії українського та російського образотворчого мистецтва, зокремаТрохименко Карпо Дем'янович / Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.: дослідження «Українська історична картина» (1944), в збірці «Українська Академія мистецтва. Дослідницькі та наукові праці» (К., 1995); автобіографічна — «Романтика трудового подвигу» («Искусство», 1979, № 11); теоретична — «Думки про тематичну картину» («Образотворче мистецтво», 1971, № 1).

Учні

Адамкевич Віктор Владиславович; Андрущенко Юрій Іванович; Бабак Петро Іванович; Бабенцов Віктор Володимирович; Багаутдінов Рем Махмудович; Базилєв Микола Іванович; Балазовський Абрам Семенович; Балкінд Лев Володимирович; Баринова-Кулеба Віра Іванівна; Басанець Олександр Дмитрович; Безуглий Данило Іванович; Бессараба Леонід Павлович; Бєглий Олександр Федорович; Біляк Володимир Йосипович; Болдирєва Євдокія Гаврилівна; Бондаренко Микола Никифорович; Бородай Тетяна Василівна; Будников Олександр Гаврилович; Вайнштейн Михайло Ісакович; Вайсбург Юхим Юхимович; Васильєв Олег Борисович; Васильченко Йосип Миколайович; Вітковський Лев Іванович; Волкова Ніна Павлівна; Волошин Георгій Сергійович; Галаганов Іван Олексійович; Гевелюк Микола Петрович; Герасименко Степан Михайлович; Герасимова Ірина Єлисеївна; Гіллер Йосип Ісакович; Годунов Олександр Федорович; Голембієвська Тетяна Миколаївна; Головко Володимир Петрович; Голубова Ганна Антонівна; Гончаренко Валентина Яківна; Гурін Василь Іванович; Денисенко Михайло Іванович; Деряжний Федір Іванович; Довгалевська Віра Веніамінівна; Довженко Анатолій Іванович; Дубіш Іван Іванович; Євтушевський Володимир Якович; Єржиковський Олег Сергійович; Жабинський Леонід Андрійович; Журавель Володимир Кузьмич; Забашта Василь Іванович; Загороднюк Федір Іванович; Зак Галина Мойсеївна; Заруба Наталія Іванівна; Зацепіна Зінаїда Іллівна; Зикунов Петро Олександрович; Івашиніна Катерина Данилівна; Ісупов Володимир Ілліч; Какало Олексій Васильович; Калашник Микола Федорович; Калитко Анатолій Миколайович; Калмиков Федір Петрович; Калуга Василь Іванович; Капканець Тамара Микитівна; Карпушевський Василь Михайлович; Кириченко Ірина Вікторівна; Кириченко Михайло Іванович; Кириченко Олена Степанівна; Киянченко Георгій Васильович; Ковтонюк Іван Ананійович; Кожеков Олексій Васильович; Козик Віктор Георгійович; Компанієць-Киянченко Надія Дмитрівна; Коновалов Юрій Олександрович; Конончук Сергій Пилипович; Кот Петро Олексійович; Кохан Кузьма Федорович; Кохан Олексій Кузьмич; Кравченко Володимир Данилович; Кравченко Жаннетта Сергіївна; Кравченко Світлана Іванівна; Кравченко Сергій Тимофійович; Крисаченко-Іванова Ніна Яківна; Кулик Іван Онисимович; Куреньов Анатолій Анатолійович; Кутилов Юрій Казимирович; Ладейщиков Віктор Леонідович; Ладиженський Беніамін Хаїмович; Лежанський В'ячеслав Федорович; Лєсницька Людмила Іванівна; Лисенко Іван Семенович; Лисенко Сергій Миколайович; Лисиця Віктор Селіфанович; Лихошва Микола Петрович; Луценко Віталій Опанасович; Лученко Євген Дмитрович; Ляхович Леокадія Петрівна; Маковська Галина Миколаївна; Мамсиков Владислав Олександрович; Манець Іван Федорович; Марченко Ніна Яківна; Масик Олександр Володимирович; Мельниченко Володимир Володимирович; Минка Олександр Федорович; Мовчан Борис Степанович; Московка Таміла Олександрівна; Мудрий Микола Миколайович; Небожатко Геннадій Абрамович; Недошовенко Федір Іванович; Неледва Галина Олександрівна; Никодимов Яків Іванович; Носов Борис Дмитрович; Олійник Олександр Авакумович; Орябинський Олексій Максимович; Отченашко Георгій Федорович; Пасічник Микола Трохимович; Петров Іван Семенович; Пєтухов Василь Опанасович; Пирогов Віктор Володимирович; Пономарьов Віктор Васильович; Попик Іван Северинович; Постоюк Анатолій Лаврентійович; Прінь Сергій Іванович; Прокопов Йосип Федорович; Рапопорт Борис Наумович; Рижих Віктор Іванович; Романишин Михайло Миколайович; Сиротенко Надія Олександрівна; Скорубський Павло Антонович; Смирнов Валентин Сергійович; Сороколєтов Гаврило Володимирович; Спорников Борис Олександрович; Старишко Галина Федорівна; Стебловська Леоніла Петрівна; Толпекін Георгій Володимирович; Філонюк Микола Купріянович; Хмелько Михайло Іванович; Цибенко Павло Андрійович; Черніков Володимир Михайлович; Чернов Анатолій Михайлович; Чернявський Георгій Георгійович; Шаталін Віктор Васильович; Шевченко Микола Миколайович; Шкарапута Микола Олександрович; Янін Анатолій Олександрович. </div>

Вшанування

24 жовтня 1985 року, на честь сторіччя з дня народження Карпа Трохименка, на фасаді будинку на вулиці Леніна, № 66, де з 1948 по 1979 рік мешкав митець, встановлено бронзову меморіальну дошку з барельєфом художника, де він зображений з палітрою в руці (скульптор Олександр Скобліков, архітектори Г. Щербина та К. Сидоров). Також у 1985 році Пошта СРСР випустила конверт з портретом художника.

У мистецтві У 1982 році скульптурний портрет митця виконав український радянський скульптор Олександр Скобликов.

Відзнаки Народний художник УРСР з 1944 року; Нагороджений орденами «Знак Пошани», Трудового Червоного Прапора, іншими орденами, медалями; Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР; Державна премія УРСР імені Тараса Шевченка (1969; за створення картин та ілюстрацій на шевченківські теми, за серію живописних і графічних творів, цикл картин «Моя рідна Батьківщина»).

Примітки

Література

Мусієнко П. К. Д. Трохименко. К. 1946;

Народний художник УРСР Карпо Трохименко. Каталог. К. 1968;

Ковальчук О. Традиції класичної академічної школи і новаторство у педагогічних методах М. С. Самокиша і К. Д. Трохименка // Образотворче мистецтво. — 2003. -№ 4. — С. 23—26;