Іва́н Іва́нович Труш (18 січня 1869Іван Труш. Пілігрим фарб і сонця ukrinform.ua 23.03.201918 цікавих фактів про геніального львівського художника Івана Труша lviv1256.com 19.01.2020Царство штуки: до 150-річчя від дня народження знакового художника Івана Труша — Україна Молода, Висоцько — 22 березня 1941, Львів) — український живописець-імпресіоніст, майстер пейзажу і портретист, мистецький критик і організатор мистецького життя в Галичині. Його називали поетом кольору та Сонця.

Життєпис Народився у селі Висоцько Бродівського повіту (тепер — Львівська область). Навчався в Бродівській гімназії, Краківській Школі образотворчих мистецтв (1891 — 1897, у класі Леона Вичулковського і Яна Станіславського), у Відні (1894) і Мюнхені (1897, у Антона Ажбе); під час студій у Кракові приятелював з Василем Стефаником.

З 1898 року в Львові, де приєднався до українського мистецького і громадського життя, зблизився з Іваном Франком і зв'язався з Науковим Товариством імені Шевченка (НТШ), для якого виконував різні мистецькі роботи (зокрема портрети).

У 1900 році Олена Пчілка запросила Івана Труша на Полтавщину. Тут у родинному маєтку Драгоманових в Гадячі познайомився зі своєю майбутньою дружиною Аріадною Драгомановою, дочкою Михайла Драгоманова. 21 січня 1904 р. Іван та Аріадна обвінчалися у Києві.

З ініціативи НТШ виїжджав на Наддніпрянщину, де встановив контакт з митцями та діячами культури. Труш відбув мистецькі подорожі до Криму (1901—1904), Королівства Італія (1902, 1908), Єгипетського хедивату і Османської Палестини (1912). Ініціював і організував перші мистецькі професійні товариства в Галичині: Товариство для розвою руської штуки (1898) та його три виставки, Товариство прихильників української науки, літератури і штуки (1905) і його першу «Виставку українських артистів», в якій взяли участь також київські митці: Михайло Жук, Микола Бурачек, Фотій Красицький. 1905 видавав (з С. Людкевичем) перший український мистецький журнал «Артистичний вісник». Виголошував прилюдні лекції з мистецтва і літератури, виступав як критик і публіцист на сторінках «Будучности», «Літературно-наукового вісника», «Молодої України», «Артистичного вісника», «Діла», «Ukrainische Rundschau» (його статті зібрані в книзі «Труш про мистецтво і літературу». — К., 1958).

Родина Івана та Аріадни Труш мала 4 дітей: Оксану, Аріадну (21 січня 1906, в одруженні Слоневська), Мирона (1908) та Романа (23 серпня 1914).

Помер 22 березня 1941 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 1..

Творчість

Іван Труш — один з найвизначніших українських митців-імпресіоністів, вельми своєрідний колорист. Своєю творчістю він розпочав відродження галицького малярства. Труш насамперед інтимний маляр-лірик. В численній мистецькій спадщині Труша (понад 6 000) до пейзажних шедеврів належать: «Захід сонця в лісі» (1904), «Самітна сосна», «Полукіпки під лісом» (1919), «В обіймах снігу» (1925), «Копиці сіна», «Місячна ніч над морем» (1925), цикли «Життя пнів» (1929), «Луки і поля», «Квіти», «Сосни», «Хмари», «Дніпро під Києвом» (1910); краєвиди Криму, Венеції, Єгипту, Палестини. Труш малював також пейзажі з архітектурними мотивами («Михайлівський собор», «Андріївська церква» в Києві, «Могила Т. Шевченка», «Єгипетський храм» тощо). Мазок картин Труша соковитий, колорит спершу живий, у пізніших картинах стонований. Труш дав також чимало жанрових картин («Гагілки», «Гуцулка з дитиною», «Трембітарі», «Прачки», «Гуцулки біля церкви», «Араби в дорозі», «Арабські жінки»), які відзначаються лаконізмом мистецької мови і простотою композиції.

Багато подорожував, відвідав Крим, Єгипет, Святу Землю, країни Європи. Звичайно, це не могло не відбитися на його картинах. У Єгипті біля сфінкса була зроблена фотографія, за якою пізніше виготовили пам'ятник І. Трушеві у Львові.

Крізь усю творчість митця пройшов мотив самотньої сосни посеред степу (створив декілька цих однойменних пейзажів), широкої, розлогої, обшарпаної вітрами, паленої сонцем, проте усе ж таки вільної і прекрасної… Цей образ вважають символом самого автора.

Труш створив галерею психологічних, академічних за типом, портретів (Аріадни з Драгоманових, дружини митця, кардинала Сильвестра Сембратовича, Івана Франка, Василя Стефаника, Лесі Українки, П. Житецького, Михайла Драгоманова, Миколи Лисенка, автопортрет та ін.).

Портрет Лесі Українки, створений 1900 року, виконаний в стриманій кольоровій гамі. Молода і досить просто вдягнена жінка з простими рисами обличчя, швидше приємними ніж красивими. Глядач одразу помічає проникливий погляд великих, переповнених мудрістю і стражданням очей. Це очі Лесі, пристрасної, войовничої, непереможної, як сама правда і беззахисно-втомленої. Цей портрет показав усю силу таланту І. Труша.

Особливістю творів Труша на побутові теми є те, що він не розповідає про побут, не розписує деталі, а зводить сюжетну основу картини до мінімуму. Вражають монументальність постатей гуцулів у картині «Трембітарі», органічно злитих з гірським краєвидом, декоративність вирішення полотна «Гуцулка з дитиною» (1912), у якій персонажі подані на тлі соковитої зелені та синяви пригасаючого дня. Художник не лише передає красу людей і гуцульських костюмів, а й будує свої твори у злагоді з декоративними прийомами народних майстрів.

Перша виставка Труша відбулася у Львові 1899 року. Відтоді часто виступав з індивідуальними виставками та брав участь в збірних виставках українських і польських митців у Львові, Києві, Полтаві, Кракові, Познані, Варшаві, а також Лондоні, Відні, Софії. Велика ретроспективна виставка його творів відбулася посмертно у Львові 1941 року. Найбільші колекції творів Труша зберігаються у Львівському музеї українського мистецтва та його дочки Ади Труш у будинку, де жив мистець.

Наприкінці 1930-х років картину Івана Труша «Пейзаж із околиць Неаполя» було подаровано Національному музею у Кракові. Під час Другої світової війни з музею безслідно зникло понад 120 картин, у тому числі й цей твір І. Труша. Ці полотна були включені до бази даних військових втрат Міністерства культури та національної спадщини Польщі. У березні 2018 р. цю картину та ще дві роботи польських майстрів з'явилися у переліку лотів одного з варшавських аукціонівПоліція Варшави знайшла картини Івана Труша і ще двох художників, викрадені під час окупації. Ця знахідка свідчить про те, що викрадені німцями картини імовірно ніколи не вивозилися за межі країни, а стали об'єктами мародерства та крадіжок у повоєнній ПольщіУ Польщі поліція знайшла картину українського художника Івана Труша, яку вважали зниклою під час Другої світової.

Цикли картин Квіти Луги і поля Жидівські цвинтарі В обіймах снігу Про самоту З життя пнів

Родина Іван Труш був одружений з Аріадною (Радою) Драгомановою — донькою Михайла Драгоманова, кузиною Лесі Українки.. У шлюбі народилися діти: Мирон — спортсмен: стрільба з лука, чемпіон світу в складі збірної Польщі; хокей; репресований совітами (10 років), виїхав до Польщі, де помер 1978 року. Роман — спортсмен, тренер (стрільба з лука).Михалюньо Б. Родина Трушів: від мольберта до тятиви // Спортивка. — Львів, 2014. — № 155 (1261). — 27 грудня. — С. 17. Аріадна — мистецтвознавиця.

Вшанування

Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша Художньо-меморіальний музей Івана Труша у Львові, в колишньому будинку художника (№ 28 на вулиці його імені). Пам'ятник Іванові Трушу (автори — скульптор Сергій Олешко, архітектор Михайло Ягольник), встановлений 1996 року на вулиці Франка у Львові. Бродівська гімназія імені Івана Труша, на подвір'ї якої 1986 року встановлено пам'ятник видатним учням і викладачам Бродівської гімназії (автор — скульптор Богдан Романець), серед яких згадано й І. Труша, що навчався тут у 1881—1889 роках, у 2009 році на фасаді гімназії на його честь встановлена меморіальна таблиця. На честь Івана Труша названі вулиці в Івано-Франківську, у Львові, Золочеві та Бродах.

Світлини

Примітки

Література Галайчак Т. Труш Іван Іванович // Гординський С. Труш Іван // Горняткевич Д. Іван Труш // Краківські Вісті. — Краків, 1943. — № 59, 60. Жадько В. Український некрополь. — К., 2005. — С. 311. Каталог посмертної виставки (з ст. В. Ласовського). — Л., 1941. Костюк С. Іван Іванович Труш. Бібліографічний показчик. — Л., 1969. Мочульський М. Іван Труш. Артистичний Вісник, ч. 3. — Л. 1905. Нановський Я. Іван Труш. — К., 1967. Островський Г. І. І. Труш. Нарис про життя і творчість. — К., 1955. Франко І. Малюнки І. Труша. — Л. : ЛНВ, 1900. — т. 9. Хмурий В. Іван Труш. — X., 1931. «Іван Труш» (упорядники: Ігор Завалій, Тарас Лозинський, Олег Сидор; макет та художнє оформлення: Андрій Кісь; редактор: Анна-Сарія Волосацька), НТ ім. Т. Шевченка, Інститут колекціонерства, 2005.

Посилання

Іван Труш / Програма «Велич особистости» // 2019 / Відео Марко Роберт Стех. «Очима культури» № 45. Про малярів-імпресіоністів Івана Труша та Миколу Бурачека Роботи Івана Труша ІВАН ТРУШ — Художник СОНЦЯ / «Дзеркало Тижня» № 13 (488) 3 — 9 квітня 2004 Івана Труша з майбутньою дружиною познайомила Леся Українка gazeta.ua Дві долі: Іван Труш і Леся Українка Родина Івана Труша. Світлина Іван Труш. Комплект листівок. — К.: Мистецтво, 1979.