Тулча () — повітове місто і порт в північній Добруджі (Румунія) над долішнім Дунаєм на Георгіївському гирлі. Населення на 2021 рік становило 65,6 тис. мешканців. Центр жудця Тулча.
Населення За даними перепису населення 2021 року у місті проживали 65 624 особи. Національний склад населення міста: Національність Кількість осіб Відсоток румуни 49 108 74,8 % росіяни-липовани 1244 1,9 % роми 1031 1,6 % турки 438 0,7 % українці 278 0,4 % греки 178 0,3 % татари 92 0,1 % німці 37 <0,1 % угорці 22 <0,1 % вірмени 21 <0,1 % болгари 17 <0,1 % італійці 16 <0,1 % євреї 8 <0,1 % албанці 3 <0,1 % інші народи 45 <0,1 % Також у місті проживають серби, словаки, хорвати, поляки та македонці, але точна кількість цих народів у результатах перепису не вказується.
Рідною мовою назвали: Мова Кількість осіб Відсоток румунська 51 299 78,2 % російська 468 0,7 % турецька 244 0,4 % ромська 131 0,2 % українська 108 0,2 % татарська 55 <0,1 % грецька 41 <0,1 % німецька 17 <0,1 % угорська 16 <0,1 % італійська 12 <0,1 % болгарська 6 <0,1 % вірменська 5 <0,1 % словацька 3 <0,1 % русинська 3 <0,1 % інша мова 41 <0,1 % Також рідною мовою називали сербську, хорватську, чеську, македонську та їдиш, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказуються.
Склад населення міста за віросповіданням: Релігія Кількість осіб Відсоток православні 48 971 74,6 % старообрядці 822 1,3 % мусульмани 725 1,1 % римо-католики 227 0,3 % атеїсти 218 0,3 % не релігійні 153 0,2 % баптисти 111 0,2 % п'ятдесятники 64 <0,1 % свідки Єгови 57 <0,1 % агностики 55 <0,1 % інша релігія 40 <0,1 % адвентисти 39 <0,1 % євангелісти 39 <0,1 % греко-католики 23 <0,1 % православні (сербська церква) 22 <0,1 % іудеї 7 <0,1 % реформати 3 <0,1 % Також у місті проживають лютерани, євангельські християни, євангелісти аугсбурзького сповідання та вірмено-григоріанці, але точна їхня кількість у результатах перепису не вказується.
Історія У 7 ст. до н. е. тут виникла грецька колонія від міста Мілет. Римляни перейменували місто в Егісус.
У 10 столітті у східному передмісті Тульчі існувала столиця імперії Святослава — Переяславець.
У 16 ст. тут побудовано османську фортецю. У 19 ст. місто було важливим торговим містом зерна й риби.
Господарство Головна риболовецька база країни. Називають «рибною столицею Румунії». Харчова промисловість, судноремонт; виробництво глинозему, виробів з очерету, обробка мармуру. Рибний і торговий річковий порт, судноверф; рибоконсервні заводи і холодильники; будівельна промисловість.
Архітектура, культура Красива набережна; старовинні торгові ряди. Мечеть Азізіє (1863), синагога. Монумент незалежності (1904). Український ринок. Музеї археологічний, етнографічний, художній (1870 р.), дельти Дунаю (з акваріумом). Народні фестивалі дунайських країн.
Відомі особистості В поселенні народився: Янко Драґанов (1859—1932) — болгарський військовий.
Примітки
Література
Посилання