Федір Осипович (Йосипович, в деяких джерелах помилково Васильович — див. нижче) Туманський (1757(?), село Родіонівка Глухівського повіту Чернігівської губернії — грудень 1810 року) — історик, етнограф, письменник, перекладач і громадський діяч, вихованець Кенігсберзького університету, член Королівського Пруського Німецького Товариства. Дійсний член Російської академії.

Походження Походив із сім'ї козацької старшини. Батько: Осип Григорович (1732—1799) — голова Новгород-Сіверської кримінальної палати. Мати: Параска Романівна Янова (Яненко) — донька бунчукового товариша. Дядько: Василь Григорович — новгород-сіверський віце-губернатор.

Плутанина по батькові Н. Ю. АлексєєваАлексеева, Надежда Юрьевна на сайте Отдела русской литературы XVIII века Института русской литературы РАН. у своїй досить докладній статті про Туманського окремо зазначила, що в ряді видань (наприклад, в енциклопедії Брокгауза і Ефрона)(рос.) Туманський помилково названий Васильовичем, що призводить до плутанини з його двоюрідним братом Федором Васильовичем Туманским (1765—1810?). Дядько: І. Г. Туманський.

Біографія Народився на Глухівщині. Його батько, Осип (Йосип) Григорович, представник роду Туманських, займався чиновництвом розпочавши кар'єру з ГВКНевідомий Йосип Туманський / О. О. Тригуб // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2009. — Вип. 2. — С. 105—108. — Бібліогр.: 17 назв. — укр., мати Параскева Романівна Янова (Яненко) була дочкою бунчукового товариша Романа Янова.

У 1774 році, відразу після закінчення Кенігсберзького університету, вступив на службу. У 1779 році обіймав посаду бунчукового товариша, колезького асесора, секретаря в Глухівській казененній палаті Чернігівського намісництва.

1778—1779, «по вибору всея Малороссии», організував «Топографічний опис» Гетьманщини й склав детальні анкети-програми для збирання історико-географічних, економічних, етнографічних, а також природознавчих й антропологічних відомостей. З цим проектом Туманського були пов'язані топографічні описи намісництв колишньої Гетьманщини 1780-их pp. (праці Д. Пащенка, О. Шафонського, П. Симоновського та ін.).

Обраний 1779 членом-кореспондентом Петербурзької Академії Наук, Туманський розгорнув широкі плани культурно-наукової праці в Україні. Наприкінці 1779 — на початку 1780 р. він висунув проект Академічної Книгарні в Глухові, який був здійснений, і цікавий «План о заведений в Малороссии … Академического Собрания», свого роду зародку Української Академії Наук (цей проект не був здійснений). Тоді ж Туманський мав намір написати «полную историю Малороссии», у зв'язку з чим звертався до Петербурзької АН з проханням вислати йому до Глухова відповідні архівні джерела та інші матеріали. Але Академія поставилася до цього проекту скептично, і він не був реалізований.

Після ліквідації Гетьманщини Туманський розвинув широку наукову й літературно-видавничу діяльність у Петербурзі: 10 томів «Собрания разных записок и сочинений о Петре Великом», видання низки журналів, зокрема «Российского Магазина» (1792—1794), в якому уміщено чимало важливіших матеріалів до історії України, серед них Літопис Граб'янки. Ці праці й публікації здобули Туманському поважне ім'я в науковому світі. 1801 Туманський вийшов у відставку й оселився на своєму хуторі коло Глухова, але й далі брав участь у літературно-публіцистичній діяльності українських патріотів Лівобережжя («Записка на оборону дворянських прав украинского шляхетства»).

З листопада 1782 року надвірний радник. У 1785 році — предводитель дворянства в Козельці.

У 1787 році — директор Першої Експедиції в Правлінні Державного позикового банку в Санкт-Петербурзі.

З 1789 року — засідатель в Наказі громадського піклування Петербурзької губернії і в Комісії про народних училищах, одночасно — депутат дворянства по Петербурзькому повіту. Крім того, працював у Комісії по розбору дворянства.

У 1790—1795 роках — директор Третьої Експедиції в Правлінні Державного позикового банку (разом з А. Шурліним).

У 1797 році призначений цивільним цензором в Ризі (за правління Павла I в імперії було чотири цензори: у Петербурзі, Москві, Ризі та Вільні).

У 1799 році отримав чин статського радника.

У 1801 році звільнений у відставку.

Помер у грудні 1810 року. Похований на Глухівському кладовищі.

Див. також Богданович Петро Федорович

Примітки

Література Дзюба О. Туманський Федір Осипович // Туманський Федір // Туманські // Туманський Федір Йосипович //

«Изъясненіе малороссійскихъ реченій въ предшедшихъ листахъ» Ф. Туманського // Нарис історії української лексикографії / А. А. Москаленко. — Київ: Рад. школа, 1961. — С. 27—28.

Посилання Журба О. І. Ф. Й. Туманський // Український історичний журнал. — Київ, 2003. — № 3. — С. 124—137. Журба О. І. Ф. Й. Туманський (Продовження) // Український історичний журнал. — Київ, 2003. — № 6. — С. 119—131. Журба О. І. Ф. Й. Туманський (Закінчення) // Український історичний журнал. — Київ, 2004. — № 1. — С. 111—119. Белозерская Н. Ист. журн. XVIII в. // Журн. М-ва нар. просв. 1898. Ч. 315  Сиповский В. В. Из прошлого рус. цензуры // Рус. старина. 1899. № 4, 5  Милорадович Г. А. Родословная книга черниговского дворянства. СПб., 1901. Т. 2 Петровский Н. М. Библиогр. заметки о рус. журналах XVIII в. // Изв. Отд-ния рус. языка и словесности. 1907. Т. 12, кн. 2 Семенников В. П. Собрание, старающееся о переводе книг (1913) Семенников В. П. Мат-лы для словаря (1914) Любименко И. И. Проект 1779 г. об устройстве филиала Академии наук в Глухове и написание истории Украины // Вестн. АН СССР. 1935. № 5 Оглоблин О. Люди старої України. Мюнхен, 1959 Выскочков Л. В. Ист.-краеведческие работы Ф. Туманского: («Топографические описания» Петербурга и губернии кон. XVIII в.) // Ист. и историогр. вопросы отеч. истории XVI—XVIII вв. Ярославль, 1993 Выскочков Л. В. Ф. О. Туманский как историк Петербурга // Петербургские чтения-95: Мат-лы науч. конф. 22—26 мая 1995 года. СПб., 1995 Кочеткова Н. Д. Два издания «Моск. журн.» Н. М. Карамзина // XVIII век. СПб., 1995. Сб. 19 Шемшученко Ю. С. Ф. О. Туманский // Шемшученко Ю. С. Наш друг Туманский [о В. И. Туманском]. Киев, 2000 Мочалина Н. В. «Зеркало света» Туманского (1786—1787 гг.) в ист.-лит. контексте посл. четв. XVIII в.: Автореф. дис. … канд. филол. наук. Самара, 2005. (рос.)