Тустановичі — мікрорайон міста Борислав, розташований у південно-східній частині міста, біля підніжжя гори Буковиця. Колишнє село, яке 20 травня 1930 року було приєднане до Борислава.

Етимологія

Назва Щодо походження назви Тустановичі існує кілька версій.

Перша версія пов’язує назву Тустань з іменем власника загороди або княжого дружинника, чи знатного боярина Тустана. Нащадки його — Тустановичі — розселилися обабіч річки Лошені, випасаючи тут худобу, займаючись мисливством і хліборобством.

За другою версією татари, спаливши укріплене городище на горі Тептюж, рушили трохи далі на південь. Побачивши високі гори, вони вимушено зупинилися. Хан начебто вигукнув: «Ту стань…». Орда зупинилася на цьому місці, де згодом виникло поселення, яке й отримало назву Тустань, а пізніше — Тустановичі.

Третю версію висловив краєзнавець Дмитро Низовий. Він пов’язує назву села з давнім городищем і замком Тустань поблизу Урича.

Географія і клімат

Водойми Через мікрорайон протікає річка Лошань. Також на території мікрорайону є декілька озер різної величини.

Тустановицьке озеро У 1960—1980 х роках Тустановицьке озеро було популярним місцем відпочинку бориславців та гостей міста. Було обладнано пляж з роздягалками та лавочками та споруджено вишку для стрибків у воду. По озеру можна було поплавати на катамаранах. Посередині озера є чудовий острівець округлої форми, який з'єднаний металевим містком з берегом. Завдяки джерелу «Нафтусі», розташованому неподалік у лісі, та чудових галявин дубової балки (яку місцеві жителі називають"Дуби"), озеро притягувало відпочивальників з усього Радянського Союзу. Проте з початком приватної забудови навколишніх територій ставок став забруднюватися і втратив рекреаційне значення. В 2020 році каналізацію приватних будинків, обвели стороною та під'єднали до міської мережі і озеро стало чистішим. Майже кожного року на озеро прилітають лебеді. В 2019—2020 році вони разом з дикими качками завдяки теплій зимі залишилися зимувати. Багато людей з дітьми з усіх околиць приїжджають сюди щоб подивитися на птахів та зробити чудові фото. На озері завжди ловлять рибу любителі тихого полювання. Особливо багато рибаків взимку, коли озеро покрите міцною кригою.

Вище озера зараз знаходяться два недобудовані об'єкти місць відпочинку. А на межі міської смуги є діючий міський цвинтар, на території якого знаходиться Церква Перенесення Мощів Святого Миколая, 1899. Ця церква була перенесена в 1907 році з місця де побудували нову. В 2002 році її відремонтували місцеві жителі і тут кілька разів на рік відбувається літургія.

Історія

Історія села

Давньоруський період Існує кілька версій заснування поселення. За однією з версій, поселення пов’язано з давнім городищем і замком Тустань.

Польсько-литовський період 25 квітня 1525 року король Сигізмунд І призначив комісію у складі кількох львівських і перемишльських урядників, яка провела розмежування меж Трускавця, Сільця, Модрич і Губич (які входили до складу Дрогобицького староства) з шляхетським селом Тустановичі, що перебувало у володінні Ігнатія та Михайла Тустанівських, а також Матвія Міхаловського.

На усталеній під час розмежування межі між Трускавцем і Тустановичами зафіксовано річку Осничу, в якій у місці броду була солона вода. Таким чином, вже на початку XV століття тут зафіксовано соляну ропу, яку використовували для виварювання солі.

Австрійський період У 1830 році за кошти селян у Тустановичах відкрили першу школу, яку вже у 1836 році відвідувало 22 учні.

З 1853 року розпочалося промислове розроблення Бориславського нафтового родовища. Відкриття нафтових копалень потребувало великої кількості робітників, що спричинило потужну хвилю міграції місцевого селянства до Борислава та навколишніх сіл. Так, у 1900 році в Тустановичах проживало 4,3 тисячі осіб, у 1910 році — 9,1 тисячі (15 % греко-католиків, 64 % латинників, 21 % євреїв), а в 1921 році — 13,3 тисячі осіб.

Проте найбільшого розвитку видобуток нафти в Тустановичах набув після 1903 року, коли активніше досліджували родовища в напрямку села. Якщо в 1903 році в Тустановичах видобули 9000 тонн нафти за рік, то в 1906 році — уже 287 560 тонн, що перевищило видобуток у Бориславі (274 640 тонн за рік).

У 1908 році фірма «Голендерський нафтовий синдикат» пробурила в Тустановичах свердловину №298 «Ойл-Сіті» глибиною 1016 метрів. Уже 13 червня того ж року свердловина дала нафту, а згодом дала рекордний фонтан із дебітом близько 3 тис. тонн на добу.

Менш ніж через місяць у найпродуктивнішу свердловину Бориславського родовища вдарила блискавка, що спричинила пожежу, визнану найбільшою в історії Європи. Погасити вогняний нафтовий фонтан висотою близько 100 метрів вдалося лише через 21 день. Для ліквідації пожежі були задіяні не лише пожежні служби, а й працівники нафтопромисловості, військові сапери з Перемишля та величезна кількість найманих робітників.У 1913 році, напередодні Першої світової війни, в Тустановичах разом із Бориславом почали формуватися філії українських парамілітарних організацій. Зокрема, у Тустановичах створили філію Українських січових стрільців під керівництвом Пилипа Левицького та Клима Гутовського.

Польський період Після Польсько-української війни 1918–1919 років Тустановичі увійшли до складу Польської Республіки як гміна Дрогобицького повіту.

У 1920-х роках у Тустановичах уже діяла українська семирічна школа, розміщена в двох корпусах. У 1928 році добудували триповерховий корпус для польської школи (тепер це головний корпус СШ №5). Польська школа була чисельнішою за українську, і української мови там не вивчали.

Водночас українське культурне життя в Тустановичах продовжувало розвиватися. У місцевому Народному домі розміщувалися різні організації: «Союз Українок», «Просвіта», гурток «Рідна школа», «Пласт», хор під керівництвом професора Юрія Гавриліва.

20 травня 1930 року розпорядженням Ради Міністрів Тустановичі разом із кількома іншими селами приєднали до Борислава.

Історія в складі Борислава

Польський період

Радянський період

Період незалежності

Відомі люди Дашкевич Роман — громадсько-політичний діяч, генерал-хорунжий армії УНР. Драган Михайло — визначний український мистецтвознавець, дослідник стародавнього українського мистецтва. Муйла Мирослав — лицар Золотого хреста бойової заслуги 1 класу.

Галерея

Примітки

Джерела

Посилання МАНДРІВКИ ГАЛИЧИНОЮ.Борислав Трускавець додає собі літ і нічого спільного не має з трускавками