І́гор Володи́мирович Мосійчу́к ( 5 травня 1972, Лубни, Полтавська область, УРСР) — український політик та громадський діяч, журналіст, блогер, фігурант антикорупційних розслідувань.

Головний редактор газети «Вечірній Васильків». Політичний в'язеньСтатус політв'язня підтверджується наявністю прізвища в тексті Закону України Про внесення змін до Закону України «Про застосування амністії в Україні» щодо повної реабілітації політичних в'язнів. по справі «васильківських терористів». Екс-заступник командира добровольчого батальйону «Азов»Заступник командира батальйону «Азов» розповів про перебіг АТО на ТСН.ua. Народний депутат України VIII скликання від Радикальної партії. Звинувачений у вимаганні хабаря за депутатський запит та лобіювання комерційних інтересів і визнав свою провину. Був позбавлений депутатської недоторканності та арештований. 20 травня 2016 року Генеральна прокуратура України відкликала клопотання про арешт.

З 2018 року перебуває під санкціями РФ. 28 березня 2024 Центр протидії дезінформації спільно з Кібердепартаментом СБУ включив канал Мосійчука у соцмережі «ТікТок» до списку «шкідливих і таких, що поширюють ворожу дезінформацію». З 25 травня 2025 року перебуває під персональними спеціальними економічними та іншими обмежувальними заходами (санкціями) УкраїниУказ Президента України від 25 травня 2025 року № 345/2025 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 травня 2025 року „Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)“»Під санкції потрапив колишній депутат Мосійчук. 25.05.2025, 18:14.

Життєпис

Ранні роки. Освіта Народився 5 травня 1972 року в Лубнах на Полтавщині. Закінчив місцеву середню школу № 1. У 2017 році отримав диплом магістра видавничої справи у Львівському університеті бізнесу та права.

У 1990 році, під час служби в армії СРСР на Далекому Сході, створив гурток української націоналістичної молоді. У 1991 — на знак підтримки Акту проголошення незалежності України — вибив собі на руці татуювання у вигляді Тризуба, за що отримав кілька діб гауптвахти..

Громадсько-політична діяльність у Лубнах Восени 1993 року разом з Олегом Гаврильченком відновив видання першої україномовної газети «Хлібороб», яка виходила у Лубнах за часів Російської імперії. Одночасно досліджував життя і діяльність засновників цієї газети — братів Миколи та Володимира Шеметів і основоположника ідеології українського націоналізму Миколи Міхновського. Допомогу у справі відродження «Хлібороба» надавали українські журналісти та політики Слава Стецько, Олесь Вахній, Роман Коваль, Наталка Чангулі, Олекса Починок.

Разом з Олесем Вахнієм сприяв українізації лубенських бібліотек, до яких безкоштовно передавалися українські книги в обмін на радянські. Організовував зустрічі громадськості Полтавщини з визначними українцями з діаспори: донькою гетьмана Павла Скоропадського — Оленою Скоропадською-Отт, онуком провідника ОУН Степана Бандери (також Степаном Бандерою), тематичні вечори пам'яті Миколи Міхновського, Симона Петлюри, Дмитра Донцова. Був учасником очищення Лубен від символіки та пам'ятників доби комуністичного тоталітаризму.

Активіст УНА-УНСО 1994 року вступив до лав УНА-УНСО. 18 липня 1995 року, під час похорону Патріарха Володимира, брав активну участь у бійці між «унсовцями» та бійцями спецпідрозділу «Беркут», які перешкоджали похованню. Через декілька днів разом із двома іншими членами організації внаслідок провокації затриманий правоохоронцями на станції Гребінки. До січня 1996 року перебував на нелегальному становищі. Згодом був помічником-консультантом народного депутата України Юрія Тими, активно співпрацював із радянськими дисидентами Анатолієм Лупиносом та Петром Хмаруком.

У січні 1996 року Ігоря Мосійчука заарештували у Полтаві. За сфабрикованим вироком він отримав рік позбавлення волі, але після втручання відомих політиків за півроку звільнений. Проживаючи в Полтаві, разом з чільними діячами УНА-УНСО Андрієм Гринем та Валерієм Пальчиком редагував газети «Наше слово» та «Наш край», організовував одну з останніх прижиттєвих виставок заслуженого художника України Данила Нарбута.

Активіст СНПУ З початком занепаду УНА-УНСО у 1998 році вступив до СНПУ. У 2000 році разом із Василем Коряком видавав газету «Тихий жах», яка у різкій формі критикувала діяльність тодішнього Президента та його представників на місцях.

В часі парламентських виборів 2002 року, як довірена особа кандидата в народні депутати України В'ячеслава Білоуса, намагався протистояти обранню до Верховної Ради особистого ставленика Леоніда Кучми — президента «Укрнафти» Олега Салміна. Незабаром на Білоуса та Мосійчука було здійснено замах у формі зумисне підлаштованої автомобільної аварії.

У 2002—2005 роках мешкав у Києві. Співпрацював з очолюваною В'ячеславом Білоусом Спілкою офіцерів України. Брав участь у акціях протесту проти режиму Леоніда Кучми. У 2004 році, після IX-у з'їзду СНПУ (який перетворив партію на Всеукраїнське об'єднання «Свобода», змінив символіку та програму), виходить із партійних лав.

Громадсько-політична діяльність у Василькові. Активіст СНА З 2005 року Ігор Мосійчук постійно мешкав у Василькові. На початку 2006 року виступив з ініціативою відновлення газети «Вечірній Васильків» і став її головним редактором. Мосійчук розпочав журналістські розслідування, які набули широкого резонансу в місті. В газеті надрукували статтю про діяльність Васильківської нафтобази, де фігурували кілька депутатів міської ради. Після цього журналіст був жорстоко побитий, йому погрожували телефоном. Мосійчук продовжував публікувати матеріали, що критикували діяльність місцевої влади, яка в свою чергу почала чинити тиск і перешкоди в роботі журналістів. Тоді Ігор Мосійчук звернувся за допомогою до громади, а також розмістив в соціальних мережах лист-звернення до Генерального прокурора та Голови СБУ.

У цей період Ігор Мосійчук знайомиться з керівництвом ВМГО «Патріот України», яка його підтримала. У 2010 році стає ініціатором започаткування Соціал-Національної Асамблеї. З 2011 року входить до складу виконавчого комітету СНА та призначається головою її прес-служби. Бере участь у підготовці реєстрації партії.СНА: Книга ув'язнених, поранених і загиблих соціал-націоналістів

На виборах 2010 року разом із ще одним соціал-націоналістом, Сергієм Бевзом, обраний депутатом Васильківської міської ради. Став головою постійної депутатської комісії з регламенту і співпраці з правоохоронними органами. У міськраді виступив проти незаконного відчуження у приватну власність земель Васильківщини.

За твердженням політолога Антона Шеховцова, Мосійчук був «правою рукою» Сергія Іващенка (що у 2010 році з допомогою членів СНА сфальсифікував вибори і став мером Василькова від Партії регіонівАндреас Умланд. Українські добровольчі батальйони і полк «Азов» // Критика. 2016, 11–12 (217—218).), якому допомагав в земельних та бюджетних оборудках. В період з 2006 по 2011 рік Мосійчук на замовлення мера Василькова Сергія Іващенка організував ряд підпалів та нападів на незгодних з політикою корумпованого мера активістів. Їхня злочинна діяльність активно прикривалася тодішнім очільником місцевої міліції Валентином Куцем, якого через це звільнили з лав правоохоронних органів. Нині Куць працює звичайним водієм в КП «ККП м. Василькова»..

Антон Шеховцов вважає, що, попри явно сфальсифікований характер справи так званих васильківських терористів, не можна однозначно оцінювати політичну та громадську діяльність Мосійчука у Василькові. За часи офіційного та неофіційного правління в місті мера-«регіонала» Сергія Іващенка.Иващенко, Сергей Григорьевич Личное дело // Генштабъ genshtabСбежавший в заморье экс-мэр Василькова Иващенко все еще владеет памятником времен Киевской Руси под Киевом // kievvlast «КиевВласть» (KV), 1 ноября 2016 г. 11:23Іващенку в Еміратах дали 1 рік? // 17.01.2017 Васильків прославився на всю Україну низкою земельних, квартирних, корупційних, виборчих та терористичних скандалів.Мафіозний Васильків. Або хто і для чого добиває місто , Інформаційний Бюлетень № 77 Громадської Організації «Рідне Місто», 22 лютого 2013У Василькові не реєструють «невигідних» кандидатів , Радіо «Свобода», 8 жовтня 2014 На думку Шеховцова, Мосійчук, який в ті часи входив до керівництва васильківської організації «Патріот України», відіграв суперечливу роль під час міських виборів у Василькові у 2010 році, фактично підтримавши Іващенка.«Васильковские террористы», они же бандиты и неонацисты Сам Мосійчук будь-які зв'язки з Іващенком категорично заперечує.

У травні 2013 року Мосійчук безуспішно балотувався на пост мера Василькова.

Політв'язень З серпня 2011 року в Україні розпочалася низка арештів активістів організованого соціал-націоналістичного руху. Наприкінці серпня 2011 року у Києві та Василькові були заарештовані старшини місцевих осередків Організації «Патріот України» (Сергій Бевз, Володимир Шпара, Олексій Чернега) та активісти СНА Ігор Мосійчук і Віталій ЗателепаСБУ знову затримала васильківських «терористів». Їм інкримінували підготовку теракту. Почалася справа так званих «васильківських терористів», яка набула всеукраїнського резонансу. Дані дії СБУ та МВС організований соціал-націоналістичних рух розцінив як політичні репресії.Заява Головного Проводу СНА Однодумці «васильківських терористів» звинувачують СБУ У зв'язку з чим у різних містах країни проходили акції протесту проти політичних репресій щодо українських націоналістів, зокрема у КиєвіCNA пікетує Адміністрацію Президента , ХарковіХарків. Відео з вимогами звільнити побратимів , ЛьвовіЛьвів вимагає звільнити патріотів-політв'язнів! , ДонецькуДонбас проти політичних репресій! , ЖитомиріУ Житомирі протестували проти репресій , Івано-ФранківськуІвано-Франківськ: свободу політв'язням тощо. Комітет визволення політв'язнів виступив на захист так званих «васильківських терористів».Комітет визволення політв'язнів заступився за «васильківських терористів»

З серпня 2011 по лютий 2014 Ігор Мосійчук, разом з іншими «васильківськими терористами» (Сергієм Бевзом та Володимиром Шпарою), утримувався у Лук'янівській в'язниці.

Перебуваючи за ґратами, 2 червня 2013 року Мосійчук взяв участь у дострокових виборах васильківського міського голови. Його кандидатуру висунула опозиційна політична партія «За Україну» при підтримці Спілки офіцерів України, товариства «Меморіал» та інших громадських організацій. Довіреною особою Мосійчука став Герой України, колишній радянський політв'язень Левко Лук'яненко. Мосійчука також підтримав сотник УПА Мирослав Симчич-Кривоніс. Керівником виборчого штабу став Ігор Криворучко. Передвиборчу агітацію проводили члени ВМГО «Патріот України» та Соціал-Національної Асамблеї, які закрили незаконний гральний заклад у Василькові та організували марш через місто «… із запаленими фаєрами, під гаслами „Заберіть казино, поверніть Мосійчука“ і „Свободу патріотам!“»

У січні 2014 року отримав шість років ув'язнення, амністований у лютому після перемоги Євромайдану. Через рік, 13 лютого 2015 року Колегія суддів Апеляційного суду Київської області зняла з Ігоря Мосійчука та його побратимів обвинувачення у тероризмі. Справа проти них була закрита за відсутністю складу злочину.Суд закрив справу проти «васильківських терористів» , Espreso.TV, 13 січня 2015

Громадсько-політична діяльність після звільнення. «Азов» 24 лютого 2014 року в ефірі 112 каналу заявив, що — якщо влада не здатна покарати спроби порушити територіальну цілісність України — то «Правий сектор» організує «поїзд дружби» та поїде в Крим, як це робила у 1990-х роках УНА-УНСО. Політолог Андреас Умланд вказував на те, що цю заяву успішно використала російська пропаганда.Андреас Умланд. Українські добровольчі батальйони і полк «Азов» // Критика. 2016, 11–12 (217—218).