У́гнів — місто в Україні, у Белзькій міській громаді Шептицького району Львівської області. Лежить у Надбужанській котловині, над річкою Солокією, за 2 км від кордону із Польщею.

Угнів відомий як найменше місто в Україні — на 2001 рік тут нараховувалося лише 1007 мешканців (1970 року — 1 500 мешканців). Також після утворення територіальних громад це єдине місто України, що не є центром територіальної громади.

Географічне розташування Відстань залізницею до Сокаля — 90 км,Облікова картка м. Угнів на сайті Верховної Ради України фізична відстань до Києва — 460,6 км.

Сусідні населені пункти:

Клімат У місті вологий континентальний клімат, з м'якою зимою та теплим літом. Середньорічна температура становить +7,6 °C.

Найпрохолодніший місяць січень, зі середньою температурою -4 °С, найтепліший місць липень, з середньою температурою +17,9 °C.

Опадів більше випадає у липні, в середньому 84 мм, найменше у січні — 29 мм опадів. За рік випадає близько 606 мм опадів.

Історія

Перша згадка про місто належить до 1360 року. У 1462 році місто отримало маґдебурзьке право.

У 1621 році Угнів зазнавав нападу татар. 1624 року в місто прийшла морова пошесть, 1634-го — сталася велика пожежа.

Колись місто було осередком видавничої діяльності. З давніх часів було розвинене шевське доморобне виробництво (занепало у ХІХ столітті).

1 липня 1934 року ліквідовали самоврядну громаду Заставне, а її територію приєднали до міста УгнівRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 czerwca 1934 r. wydane w porozumieniu z Ministrem Sprawiedliwości o zmianie granic miata Uhnowa w powiecie rawskim, województwie lwowskiem. Dz.U. 1934 nr 56 poz. 498 .

У 1939 році місто опинилося на території окупованої німцями Польщі. У 1940—1941 та 1944 роках місто було центром Угнівського району.

Після Другої світової війни місто опинилося у складі Польщі. 16-30 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила з Угнова на щойно приєднані до Польщі північно-західні терени 323 українців. У місті залишилося 1154 поляки.

У 1951 році, згідно з радянсько-польським договором, Угнів і сусідні території, на яких відкрили багаті поклади кам'яного вугілля, перейшли до СРСР — в обмін на українські території на верхньому Сяні, які перейшли до Польщі. Після цього польське населення з міста виїхало, і у ньому вселилися українці.

В Угневі існує однойменна залізнична станція.

24 грудня 2018 року громада УПЦ МП перейшла під юрисдикцію Української Помісної ЦерквиЩе три парафії УПЦ МП на Львівщині перейшли до помісної Православної церкви.

Населення За переписом населення 2001 року в Угневі мешкало 1021 особа.

Населення Угнева станом на 1 січня 2019 року налічувало — 974 особи.

Динаміка населення УгніваУкраїна / Ukrajina

Національний склад Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року: Національність Відсоток українці 98,2 % росіяни 1,2 % інші/не вказали 0,6 %

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська98798,8 %російська101 %білоруська10,1 %єврейська10,1 %Всього999100 %

Органи влади Місто входить до складу Белзької міської громади, де разом з селом Заставне утворює старостинський округ. Староста — Саган Олександра Павлівна.

Пам'ятки

Василіянська церква Різдва Пресвятої Богородиці

Кам'яна церква була побудована на місці давньої дерев'яної, яка згоріла у 1780 році. Від неї збереглася дзвіниця.

Церква постійно добудовувалася і перебудовувалася. Степан Жуковський у 1855—1857 роках добудував церкву за власні кошти і отримав хрест від Папи. Півстоліття згодом о. Василь добудував галерею та бабинець.

У церкві була казальниця у формі човна, біля якого два апостоли тримають сіті, в сітях — риби.

Церква вважалася однією з перлин внутрішнього розпису Галичини. Автор цих розписів — Дем'ян Горняткевич.

Після війни у церкві зробили машинно-тракторну станцію.

Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії

Перший костел заснував белзький воєвода Зигмунд з Радзанова, який 1470 року записав фундуш для парафії РКЦ в місті.

За проектом архітектора Войцеха Лєнартовича на місці дерев'яного костелу, який згорів, був побудований цегляний — на кошти Кшиштофа Скшина Дуніна та його дружини Маріанни Заборовської. Освячений був 21 серпня 1695 року, про що свідчить табличка на фасаді, знайдена при реставрації у 1922 році.

У деяких джерелах написано, що можливо цей костел був перебудований з кам'яного, спорудженого за часів короля Владислава IV у 1632 році.

Під час Першої світової війни, 15 червня 1915 року внаслідок артилерійського обстрілу було пошкоджено костел — збито одну з веж.

У міжвоєнний період храм був реконструйований — відновлено вежі, але змінено їхні розміри та форми.

На сьогодні залишилась вцілілою одна вежа, в другої верхівку знесла буря.

Оборонний костел, кам'яний, на одну наву, з високими та низькими стінами, з'єднаними в презбітеріум (або апсиду). Фасад складається з трьох половинчатих виступів. Верхні основи внутрішніх колон в плані восьмикутні і прикрашені тосканськими пілястрами. Посередині прикрашені ліпниною.

Костел був закритий у 1951 році, після приєднання Угнева до УРСР, коли польське населення було перевезено до Польщі. Парафіяни забрали з собою святині, в тому числі і вівтар.

За часів радянської влади спочатку тут був склад. Зараз костел переданий Державному історико-культурному заповіднику в м. Белзі. У 2006 р. розроблений проект реставрації костелу, а у 2007 році розпочалися реставраційні роботи.

Інші пам'ятки

Костел Успіння Пресвятої Богородиці 1695 р. Церква Різдва Богородиці 1854—1857 років з дерев'яною дзвіницею Синагога в стилі модерн початку ХХ ст. з єврейською школою Монастир Феліціянок XIX століття. Мурована плебанія XVII століття Млин XIX століття з частково збереженим обладнанням Фігура Божої Матері Земляні вали старовинного замку

Відомі особи Северіян Степан Бараник (ЧСВВ) — блаженний новомученик УГКЦ. Гентош Іван Михайлович (1957 р.н., Угнів) — український поет і пародист. Дідицький Богдан Андрійович — історик, журналіст, письменник Камінський Андрій (1873—1957) — український письменник, публіцист. д-р Козак Іван — в'язень «Берези Картузької» Лисяк Павло — (10 березня 1887, Угнів — 8 серпня 1948, Ганновер) — діяч українського національного руху, адвокат і публіцист, посол від УНДО до Сейму Другої Польської Республіки (1938—1939). Батько Івана Лисяка-Рудницького. Онишкевич Степан — священик, громадсько-культурний діяч, посол австрійського парламенту у Відні, посол УНРади ЗУНР. Панчишин Ольга (1896, Угнів — 1986) — професор† Відійшли від нас // Свобода. — Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1986. — Ч. 150 (8 серпня). — С. 4. Решетило Роман — віце-ректор у Перемиській духовній семінарії, генеральний вікарій Перемиської єпархіїПрокуратура реабілітувала двох єпископів та трьох священиків УГКЦ, яких репресували в 1946—1947 роках. Степан Семен Решетило (ЧСВВ) — церковний діяч, талановитий проповідник і організатор масових народних місій. кс. Рудольф Левицький гербу Рогаля ( 1833) — пробощ Угнева, професор Львівського університету, канонік-прелат у ЛьвовіBoniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1911. — Cz. 1. — T. 14. — S. 190 . Чуба Володимир Трохимович — український хоровий диригент і педагог, завуч Київської консерваторії. Шульган Мар'ян — український військовик, хорунжий УПА, командир ТВ-15 «Яструб», окружний провідник ОУН Сокальщини.

Примітки

Джерела та література Угнів та Угнівщина: Історично-мемуарний збірник. — Нью-Йорк: Наукове Товариство ім. Шевченка, 1960. — 625 с. — (Український архів, т. XVI) Губені Г., Канюка Н. Угнів — найменше місто України. — Львів : Літопис, 2006. Данилюк Ю. З., Дмитрук В. І. Угнів //

Shtetl Finder. Unov, Univ, Hovniv, Hivnev. — 1980. — P. 107  — S. 755

Посилання

Людмила Носарева «Заблукалий у століттях. Давній Угнів — найменше місто в Україні» Назарет галицької інтелігенції Угнів на сайті ґміни Белжець Угнів на сайті «Архітектурні та природні пам'ятки України» Угнів на сайті «Замки та храми України» Прикордонне містечко Угнів, можливо, найменше місто в Україні — але цікавого тут не бракує // Український тиждень