Музе́й етногра́фії та худо́жнього про́мислу Інсти́туту народозна́вства НАН Украї́ни — єдиний музей етнографії в Україні, що підпорядковується Інституту народознавства Національної Академії Наук України.
Історія Під назвою Державний музей етнографії та художнього промислу АН УРСР у Львові створений 1951 року на базі Музею етнографії Львівської філії АН УРСР (колишній Музей НТШ) і Львівського державного музею художньої промисловості (колишній Міський музей мистецького промислу), поповнених 1940 року збірками націоналізованих колишніх громадських і приватних музеїв (Національного музею, музею ім. Любомирських, музею ім. Дідушицьких, жіночої гімназії сестер Василіянок, етнографічної збірки ).
Будівля музею Цілеспрямовано для музею етнографічних речей у 1891 році було вибудоване приміщення на проспекті Свободи, 24. Там розмістили колекції Міського музею Львова. З 1939 року музейний заклад отримав назву Музей художнього промислу. В підрадянський період 1951 року Музей художнього промислу відселили з приміщення, яке відібрав щойно створений у Львові Музей . Тоді ж, 1951 р. всі колекції Музею художнього промислу перевезли в приміщення колишньої Галицької ощадної каси (проспект Свободи, 15), створене колись відомим львівським архітектором доби історизму Юліаном Захаревичем (1837—1898), автором Львівської політехніки, синагоги в Чернівцях, замку графа Адама Голуховського в місті Гусятин.
Відтоді сучасний Музей етнографії та художнього промислу і розташований в будівлі колишньої Галицької кредитної каси.
Будівля виділяється романтичним трактуванням неоренесансових та необарокових мотивів. Архітектор і будівельники активно використовували текстурні особливості та колір наявних матеріалів: поліхромну надрейнську цеглу, тесаний тернопільський камінь, майолікові рельєфи і металеві ковані ґрати, вироблені фабрикою Яна Дашека. Яскраво й виразно було оформлено вестибюль, викладений поліхромною плиткою, прикрашений панелями з кольорового каменю та вітражами фірми «Тіролер Ґласмалерай» з Інсбруку. Інтер'єри і фасад будівлі декоровані роботами зі скульптурної майстерні Леонарда Марконі. Завершує будівлю купол зі шпилем; біля основи купола розміщена алегорична скульптурна група, яка символізує економічне процвітання Галичини.
Світлини
Експозиція Експозиція поділяється на два відділи: етнографічний (понад 44 000 експонатів) і мистецького промислу (понад 28 000 експонатів).
Однією із найчисельніших у збірці музею є колекція українського народного одягу — ISBN 5-7702-0637-3.
Довгий час Музей етнографії та художнього промислу у Львові був єдиним музеєм на теренах України, де зберігали коптські тканини — вироби перших християн Північного Єгипту, що зберегли основи мови стародавніх єгиптян. Мізерну кількість коптських тканин має лише Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві.
Унікальною на теренах України стала і значна збірка меблів, період виготовлення якої охопив шістсот років (з XV до XX століття).
під час створення колекцій приділяли увагу зборам матеріалів суто українських — кераміки місцевих центрів, ткацтво, вишивка, сницарство тощо. Для зборів нових експонатів використовують як звичні експедиції по селах, так і події мистецького життя краю, наприклад, культурні і фольклорні заходи на Співочому полі в місті Тернопіль.
Видання Музей видавав «Матеріали з етнографії та мистецтвознавства» (1955—1963), альбоми (народний одяг, різьба тощо) та окремі праці ( «Народна кераміка західних областей УРСР XIX—XX ст.», «Українське художнє скло», «Художні металеві вироби українців східних Карпат», «Різьба по дереву в західних областях України», «Орнаментальне оформлення української рукописної книги», «Творчість » тощо), влаштовує періодичні виставки, з 1955 р. має постійну експозицію «Побут українського народу» від XVI століття.
У видавництві «Мистецтво» 1976 року вийшов альбом з 400 кольорових та чорно-білих ілюстрацій, що репрезентують шедеври українського декоративно-ужиткового мистецтва, зібрані в МЕХПІН.
Альбом «Скарби музею етнографії та художнього промислу інституту народознавства НАН України». Автори Степан Павлюк і Роман Чмелик. — Львів: Інститут народознавства НАН УКраїни, 2005. 228 с.
Див. також Музей меблів та порцеляни Ремесло Килимарство Реставрація (мистецтво)
Примітки
Література
Музей етнографії та художнього промислу / С. П. Павлюк // Енциклопедія сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020.
Львів. Незабаром Збереження духовних скарбів Збірка єврейського художнього металу у Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України . Музей етнографії та художнього промислу // . Музей наукового товариства імені Шевченка // Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України: Путівник / Відп. за випуск С. Павлюк, Р. Чмелик. — Львів: Інститут народознавства НАН України, — 1996, 96 с.: Іл. ISBN 5-7702-0637-3