Украї́нський Конґресо́вий Коміте́т Аме́рики (УККА; , UCCA) — безпартійна неприбуткова організація, що представляє інтереси частини української діаспори та окремих українських громадських об’єднань Сполучених Штатів Америки. Член-засновником Світового конґресу українців (1967) як і Центральної і східньо-європейської коаліції (1994). Крайова канцелярія з 1940 знаходиться в місті Нью-Йорк, а бюро Української Національної Інформаційної Служби (УНІС) з 1977 у Вашингтоні. Через перші 2 десятиліття відновлення незалежності України, було бюро УККА також в Києві. Маючи десятки місцевих відділів УККА і загально-крайову мережу добровольців по всій території США, а також Крайову раду котра об'єднує 30 крайових об'єднань чи централі суспільно-політичних, професійних, господарчих, жіночих, молодечих, ветеранських, наукових, культурних, церковних і місцевих організацій.

Історія заснування На початку XX століття були два попередні загальнодержавні з'їзди українців у «З'єднаних Стейтах Америки», з значним внеском Українських Січових Стрільців, ветеранів Армії Української Народної Республіки та дипломатів з обох Українських Народних Республік. «Перший Український Сойм в Америці» відбувся у знаменитому залі Cooper Union в місті Нью-Йорку, 30-31 жовтня 1915, при якому була заснована Федерація Українців у Злучених Державах (1915-1919). Незважаючи що ця Федерація залишалися активна аж після закінчення Великої війни, не змогла зберегти єдність серед української громади, зокрема тими, які висловили незгоду з впливом соціалістів серед керівництві Федерації. У результаті, Український Народний Союз разом з кількох громадських організацій котрі підтримали впливового католицького єпископа Сотера Ортинського, відішли з Федерації та створили «Український Альянс Америки» в 1916 році. У 1918 році, Альянс опублікував перший англомовний журнал присвячений Україні, створив перше Українське інформаційне бюро у Вашингтоні, та перейменував себе Українським Національним Комітетом. 16-17 січня 1919, Комітет скликав «Народний З'їзд Українців» у місті Нью-Йорку.

Об'єднавча організація яка проіснувала найдовше перед засновання УККА була Об'єднання Українських Орґанізацій в Америці (1922–1939), котра скликала 8 «Конґресів Українців Америки», вперше у 1922, 1923, 1924 і 1927 у місті Філадельфії, а пізніше в місті Нью-Йорку у 1930, 1933, 1936 і 1939. На Восьмому Конґресі, що відбувся 2 грудня 1939, головна увага делегатів була на військові конфлікти в Європі, головний серед них об'єднана Польська кампанія Третього рейху та СРСР Сталіна і анексії українських земель:Наблизився той час, у якому знов рішатиметься доля України, себто тої землі, з якою ми зв'язані кров'ю і духом. У тій важній хвилині, ми, що є під опікою американського звіздистого прапору, хочемо дати нову поміч українському тризубові. Хочемо допомогти тому, що несе українському народові волю і свободу, а Україні такий суспільний устрій, що забезпечив би кожній одиниці працю, охорону перед визиском, розвиток її індивідуальних сил та змогу по свому думати, говорити чи писати і порядкувати своїм особистим життям.Конґрес прийняв постанову про скликання «всеукраїнського національного конґресу», який покликав би до життя «Верховний Репрезентативний Провід Американських Українців», і оголосив дату скликання Конґресу на 16-17 березня 1940 в Нью-Йорку. 24 лютого 1940 у Філадельфії відбулося заключне засідання лідерів Обєднаннє, які прийняли ще одну резолюцію: за пропозиції Організації Державного Відродження України (ОДВУ), Обєднаннє Українських Орґанізацій в Америці оголосили що були готові відмовитися від свого рішення щодо скликання Конґресу, якщо чотири найбільші українські братські союзи в Америці погодуться до взяти на себе ініціативу зібрання Конґресу Українців в Америці, у такий спосіб, щоб запрошення приєднатися до конгресу, як і будь-яке інше повідомлення в цій справі, бути підписані тільки названими братськими союзами, і що президія, яка буде головувати Конґрес, також буде створена ними. Це було зроблено щоб репрезентації всіх центральних чи загальнодержавних українських організацій в Америці працювали під одною умовою, і заявляли про свою готовність брати участь у Конґресі, в межах якого вони були покликані до рівноправної співпраці в обговореннях і прийнятті платформи, резолюцій і програму зазначеного Конґресу, а також у новоутвореному постійному представництві українців Америки, «Українського Конґресового Комітету».

16-17 березня 1940 в Нью-Йорку відбулася нарада керівних органів чотирьох братських союзах — Український Народний Союз, Український Робітничий Союз, Союз Українців Католиків «Провидіння» в Америці, і Українська Народна Поміч — у справі скликання «безпартійного Всеукраїнського Конґресу Українців Америки». За підсумками наради була видана прокламація «До Українського Громадянства в Америці» в якому було заявлено:Підписані представники чотирьох центральних українських запомогових орґанізацій в Америці беруть на себе в цій історичній хвилі почин в акції для піддержки змагань українського народу до вільного державного життя і скликають у тій ціли на день 24-го травня цього року до Вашингтону — КОНҐРЕС АМЕРИКАНСЬКИХ УКРАЇНЦІВ. Мета Конґресу — заманіфестувати перед широким світом право українського народу на вільний державний розвиток, нарівні з іншими народами Европи, і наладити дальшу акцію тутешніх українських орґанізацій на допомогу державним змаганням до самостійної, соборної і народоправної України.13 квітня 1940 у Філадельфії відбулася нарада чотирьох братських союзів на які були запрошені представники організацій, які погодились на програмову відозву Конґресу, які б допомогли у підготовчій Конґресові Раді: Жіноча Громада, Ліґа Української Католицької Молоді, Ліґа Української Молоді Північної Америки, Молоді Українські Націоналісти, Організація Державного Відродження України, радикально-соціалістична політична організація Оборона України, Організація Оборони Лемківщини в Америці, Організація Українських Професіоналістів, Союз Гетьманців-Державників, Союз Українок Америки, Стрілецька Громада колишніх вояків, Українська Національна Рада, Український Золотий Хрест, Чорноморська Січ, та склад Об'єднання Українських Орґанізацій в Америці.

I Конґрес Американських Українців Ми знову заявляємо Америці та цілому світові, що Україна хоче бути, може бути й повинна бути незалежною державою, та що признання її права на самовизначення та до незалежности на рівні з іншими народами є в інтересі її населення та в інтересі миру в Европі… Перший Конґрес УККА відбувся у місті Вашингтоні, 24 травня 1940. 804 делегати зі 168 різних місцевостей, а також понад 200 запрошених гостей зібралися в історичному готелі «Вашингтон». Окрім тих, хто представляли великих братсько-забезпеченевих союзів які ініціювали з'їзду, були присутні делегати представляли Організація державного відродження України (ОДВУ), Союз українок Америки, Товариство Українських Січових Стрільців, Українські Американські Ветерани, Українські греко-католицькі як і православні парафії та братства, «Соєдиненіє» Греко-Католицьких Руських Братств, різні політичні та українсько-американські клуби, Українські народні доми, хорові, танцювальні та драматичні гуртки та ін. Делегати прибули зі штатів Делавер, Західної Вірджині, Іллінойс, Каліфорнії, Коннектикут, Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Массачусетс, Меріленд, Мічиган, Міннесота, Міссурі, Огайо, Пенсільванії, та Род-Айленд. Серед доповідачів були сенатори Джозеф Гаффі (демократ з Пенсільванії), Джеймс Девіс (республіканець з Пенсільванії) та Френсіс Мелоні (демократ з Коннектикут), конгресмени Патрік Боланд (демократ з Пенсільванії), Адольф Сабат (демократ з Іллінойс), Дж. Гарольд Фланнері (демократ з Пенсільванії), Льюїс Рокфеллер (республіканець з Нью-Йорку), Джеррі Ворхіс (демократ з Каліфорнії), Френсіс Уолтер (демократ з Пенсільванії) та Керолайн О'Дей (демократ з Нью-Йорку), перша жінка-демократка обрана до Конгресу США. На завершення конґресу відбувся гала-концерт за участю українського хору під керівництвом відомого українського маестра Олександра Кошиця.

II Конґрес Американських Українців Другий Конґрес відбувся у Філадельфії, 22–23 січня 1944. Після вторгнення Третього Рейху проти СРСР, комуністи та русофіли у США, заохочувані радянськими лідерами та агентствами, намагалися паплюжити українців в Америці. Антиукраїнська пропаганда поширилася через американської ЗМІ, включно з редакційними статтями на радіомовлення та в антиукраїнських книг. Ця ворожа атмосфера ускладнювала планування Другого Конґресу Американських Українців, особливо з огляду на обмеження на подорожі під час війни. 235 делегати зібралися в готелі Бенджаміна Франкліна і проголосували за амбітну програму діяльності: протягом другого конґресу схвалили американсько-українську акцію військових облігації, заснували Злученого Українсько-Американський Допомогового Комітету щоби надати допомогу українським жертвам та біженцям з Другої світової війни, і також заснували англомовного наукового журналу про Україну – «The Ukrainian Quarterly». Після закінчення війни, делегація українсько-американських представників, обрана на Другому Конгресі, вилетіла до Сан-Франциско, щоб виступати в ім'я вільного і демократичного українського народу під час утворення Об’єднаних Націй.

III Конґрес Американських Українців Третій Конґрес відбувся у місті Вашингтоні, 31 травня 1946. 322 делегати та запрошені гості зібралися в готелі Храм Алмаса де схвалили єдину національну українсько-американську платформу яка підтримала неізоляціоністську зовнішню політику Сполучених Штатів в опозиції «тоталітарно-імперіалістичному СРСР». Більше того, ідеали, закладені в Атлантичній хартії 1941 року, викладені президентом Рузвельтом і прем’єр-міністром Черчіллем, були офіційно прийняті делегатами Третього Конґресу, а також «чотири свободи» президента Рузвельта: свободи слова, свободи віросповідання, право на достатній рівень життя, і свобода від страху. Після завершення третього Конгресу, Президент УККА Стефан Шумейко брав участь у Паризькій мирній конференції, де поширював меморандуми УККА. УККА зосередив свою увагу на мільйонах переміщених осіб у Європі, більше половини з яких перебували у зоні США. Новостворений Об’єднаний Українсько-Американський Допомоговий Комітет (заснований на другому Конгресі) координував українсько-американські зусилля щодо введення в дію Закону про переміщених осіб 1948 року, який передбачав в’їзд понад 200 000 переселенців до США протягом наступних двох років, 85 000 з яких були українців.

IV Конґрес Американських Українців