Боголю́бов Микола Михайлович (, *, с. Павловське Ардатовського повіту Нижньогородської губернії, Росія — †14 травня 1934, м. Нижній Новгород, Росія) — філософ, богослов, протоієрей РПЦ МП. Доктор богослов'я (1917), професор (1913). Батько Миколи, Олексія, Михайла Боголюбових.
Біографія Закінчив Московську духовну академію (1896). Вивчав семітологію та єгиптологію, а також історію раннього християнства у Берлінському університеті.
Викладач логіки, психології та історії філософії в семінарії у Нижньому Новгороді (1900—1909); професор Історико-філологічного інституту князя Безбородька в Ніжині (1909—1913); професор богослов'я Університету святого Володимира (1913—1918).
У зв'язку з ліквідацією кафедри богослов'я в Університеті Києва, служив священиком у с. Велика Круча Пирятинського повіту на Полтавщині, настоятелем церкви св. Іоана Богослова (1919—1922), священиком Покровської церкви на Пріорці в Києві (1923—1925), настоятелем Спаської церкви в Нижньому Новгороді (1925—1934).
У 1928—1930 рр. арештованийАрхив УФСБ Республики Татарстан. Д.2-10837 . Репресований (1928—1932).
Похований на .
Вшанування У 1989 р. в Нижньому Новгороді на Спаській церкві, де служив Боголюбов, встановлено пам'ятну дошку.
Праці Теизм и пантеизм. Нижний Новгород, 1900; Марксизм и наука. Нежин, 1912; Кризис мифологического сознания в Индии и в Древней Греции. Нежин, 1915; Философия религии. , 1916; К вопросу о происхождении христианства // Христиан. мысль. К., 1916.
Примітки
Джерела Материалы по новой истории русской православной церкви. Кн. 1. , 1997. О. М. Боголюбов, Енциклопедія сучасної України. — Т. 3. — , 2004. — С.140.
Посилання
Православная богословская энциклопедия (1900—1911), т. 2 С. 749—750. Николай Михайлович Боголюбов // Православная Энциклопедия, т. 5, 458—459. Николай Михайлович Боголюбов // Мень А. Библиологический словарь: В 3 т.