Слово раху́нок в українській мові може означати: Рахунок — виражений у числах результат яких-небудь підрахунків, обчислень; загальна кількість, підсумок. // Результат спортивних зустрічей, змагань, цифрове співвідношення очок. Нічийний рахунок матчу. Відкривати рахунок — у спортивній грі одержувати перше очко на свою користь. В (на) [кінцевому (останньому)] рахунку — зрештою. Рахунок — бухгалтерський документ із вказаною сумою грошей, які треба заплатити за придбану річ, зроблену послугу, виконану роботу і т. ін. Рахунок — облік, підрахунок прибутків і витрат у господарстві, а також запис такого обліку, підрахунку. Рахунок — місце, де зберігаються кошти приватного підприємства, держустанови або фізичної особи та ведеться облік по грошових операціях відповідного рахунку Активний рахунок — фінансовий рахунок, призначений для обліку складу й розміщення коштів підприємства, їх руху. Банківський рахунок — бухгалтерський документ, що ведеться в банку, в якому враховується рух коштів клієнта банку. Бухгалтерський рахунок — сукупність записів бухгалтерського обліку, в яких фіксується рух певного виду коштів підприємства, фірми. Особовий рахунок (бухгалтерський облік) — рахунок, що відбиває розрахунки з юридичною особою або громадянином. Рахунок — скидати з рахунку (з рахунків) кого, що — не брати кого-, що-небудь до уваги, не рахуватися з кимось, чимось. Рахунок — рідко. Те саме, що рахування. Без рахунку — не рахуючи, дуже багато. У рахунок чого: а) відносячи прибутки або витрати до якої-небудь статті бюджету; б) за планами, зобов'язаннями якого-небудь часу. Рахунок — розмовне. Те саме, що розрахунок. Рахунок — розмовне. Користь, вигода. Рахунок — Взаємні грошові розрахунки. // Взаємні претензії, образи і т. ін.
Джерела
Посилання Рахунок //Словник фінансово-правових термінів / за заг. ред. д. ю.н., проф. Л. К. Воронової. — 2-е вид., переробл. і доповн. — К.: Алерта, 2011—558 с. РАХУНОК // Конто //
www.rahunok.com.ua Ваше фінансове життя, все в одному місці