Віверові (Viverridae) — родина хижих ссавців з підряду котовидих (Felimorpha), яка містить 14 родів і 36 видів. Віверові мешкають у тропіках Старого Світу, найбільше їх у Африці, Мадагаскарі та на Піренейському півострові. Представники родини живуть у лісистих місцевостях, саванах, горах.
Загальний опис Як правило, віверові — це невеликі стрункі тварини з короткими ногами і довгим хвостом, що живуть на деревах. Своїм виглядом багато віверових нагадують куницевих або котових. Довжина тіла варіює від 30 до 98 см, хвоста — 12–90 см, маса від 1 до 15 кг. Тулуб витягнутий, мускулистий і гнучкий. Довжина хвоста у багатьох видів дорівнює довжині тіла. У бінтуронгів хвіст хапальний. Шия середньої довжини, голова невелика з подовженою, загостреною мордочкою. Вуха невисокі і широко розставлені. Очі досить великі. Кінцівки п'ятипалі, пальцеходячі або стопоходячі.
Волосяний покрив низький, досить грубий. Переважає буре забарвлення зі строкатими візерунками, що складаються зі смуг і плям. Хвіст часто має кільчастий малюнок. У деяких видів (цівета, вівера, цівета мала) є особливі залози, розташовані в анальній області та виділяють пахучий секрет — мускус. Зубна формула: 3/3, 1/1, 3–4/3–4, 1–2/1–2 = 32–40.
Спосіб життя та харчування
Зустрічаються переважно в лісах, заростях чагарнику і високої трави. Активні вночі, вдень ховаються в дуплах дерев, печерах, рідше в норах, звичайно займаючи чужі. Деякі живуть в будівлях людини. Зустрічаються поодинці або парами. Найкраще з усіх хижих лазять по деревах, деякі види проводять на них більшу частину свого життя. Представники виду цівета видрова — напівводні. За типом харчування більшість віверових всеїдні. В їх раціоні присутня як тваринна так і рослинна їжа: різні дрібні хребетні і безхребетні (черв'яки, ракоподібні, молюски), плоди, горіхи, цибулини. Деякі види поїдають падло. Органи чуття добре розвинені.
У цілому, біологія та екологія окремих видів вивчені слабко.
Розмноження У більшості видів сезонність у розмноженні відсутня. Вагітність триває 60–81 днів. У приплоді від 1 до 6 сліпих, але покритих шерстю дитинчат. У деяких видів на рік буває 2 вагітності. Тривалість життя у віверових — 5–15 років.
Ареал Віверові поширені в тропіках Старого Світу: у Південній Європі (Піренейський півострів), Африці, на Мадагаскарі, в Середземномор'ї і в Південній та Південно-Східної Азії, включаючи Індонезію та Філіппіни. Цівета гімалайська була акліматизована в Японії.
Систематика
Давні класифікації єнотів
З цією групою ссавців пов'язана назва «єнот», яка з часом поширилася на інші морфологічно близькі групи хижих ссавців, у тому числі з визнаних тепер окремими родин — Ракунові (Procyonidae) та Псові (Canidae). За тлумачними словниками вихідним таксоном був вид Генета (Viverra genetta) (словник Даля ). За словником Ушакова : «Енот, енота, м. (новолатин. geneta). 1. Лесной пушной зверь с темножелтым мехом. 2. только ед. Выделанный мех этого зверя. воротник из енота. 3. только мн. Одежда, сшитая из такого меха (шуба, воротник; разг.). Господин в енотах. Достоевский».
Після переключення уваги дослідників з африканської фауни на американську розуміння обсягу «єнотів» (вівер) розширили. Африканських віверових (зокрема й типових «єнотів» роду Генета (Genetta), а також Бінтуронга (Arctictis binturong) та ін.) стали об'єднувати з американськими «єнотами» — ракунами, ракоїдами, носухами та ін. на підставі їхньої зовнішньої схожості в одну родину «єнотових» = «віверових». Тепер це лише історичний факт, і американських «єнотів» тепер розглядають як окрему родину — Ракунові (Procyonidae) .
У сучасній українській мові назва «єнот», попри своє походження, застосовується лише до представників родів Procyon (рідше — до інших представників родини Procyonidae) та Nyctereutes, жоден з яких до родини віверових не належить.
Сучасні класифікації За монографією «Види ссавців світу», 2005 родина включає 4 підродини, 15 родів, 35 видів. Згодом на основі філогенетичних експериментів, генетичного складу та морфогенетики було підтверджено чи переозначено види: Genetta felina, Paradoxurus musangus, Paradoxurus philippinensis: підродина Мусангові (Paradoxurinae) рід Бінтуронг (Arctictis) вид Бінтуронг (Arctictis binturong) рід Дрібнозуба пальмова цівета (Arctogalidia) вид Дрібнозуба пальмова цівета (Arctogalidia trivirgata) рід Сулавеська пальмова цівета (Macrogalidia) вид Сулавеська пальмова цівета (Macrogalidia musschenbroekii) рід Цівета гімалайська (Paguma) вид Цівета гімалайська (Paguma larvata) рід Мусанг, або Пальмова циветта (Paradoxurus) вид Paradoxurus hermaphroditus вид Paradoxurus jerdoni вид Paradoxurus musangus вид Paradoxurus philippinensis вид Paradoxurus zeylonensis підродина Ціветові (Hemigalinae) рід Пальмова цивета Оустона (Chrotogale) вид Пальмова цивета Оустона (Chrotogale owstoni) рід Цівета видрова (Cynogale) вид Цівета видрова (Cynogale bennettii) рід Цівета Хосе (Diplogale) вид Цівета Хосе (Diplogale hosei) рід Цівета смугаста (Hemigalus) вид Цівета смугаста (Hemigalus derbyanus) підродина Лінзангові (Prionodontinae) рід Азійський лінзанг (Prionodon) вид Лінзанг плямистий (Prionodon pardicolor) вид Лінзанг смугастий (Prionodon linsang) підродина Віверові (Viverrinae) рід Цівета (Civettictis) вид Цівета африканська (Civettictis civetta) рід Цівета мала (Viverricula) вид Цівета мала (Viverricula indica) рід Африканський лінзанг (Poiana) вид Лінзанг Лейгтона (Poiana leightoni) вид Лінзанг африканський (Poiana richardsonii) рід Вівера (Viverra) вид Вівера малабарська (Viverra civettina) вид Вівера плямиста (Viverra megaspila) вид Вівера малайська (Viverra tangalunga) вид Вівера індійська (Viverra zibetha) рід Генета (Genetta) вид Генета абісинська (Genetta abyssinica) вид Генета ангольська (Genetta angolensis) вид Генета Боурлона (Genetta bourloni) вид Генета гребінчаста (Genetta cristata) вид Genetta felina вид Генета звичайна (Genetta genetta) вид Генета Джонстона (Genetta johnstoni) вид Генета плямисто-руда (Genetta maculata) вид Генета леопардова (Genetta pardina) вид Генета водна (Genetta piscivora) вид Генета королівська (Genetta poensis) вид Генета сервалова (Genetta servalina) вид Генета Хауса (Genetta thierryi) вид Генета тигрова (Genetta tigrina) вид Генета гігантська (Genetta victoriae)
Джерела
Родина Віверові в книжці «Види ссавців світу», 2005 Myers, P. 2000. "Viverridae" (On-line), Animal Diversity Web