Осе́ля: Оселя — житловий будинок разом із двором, господарськими будівлями i городом; дворище, садиба. Оселя — в історичному контексті — сукупність будівель, що мають певне призначення. Оселя — приміщення для проживання людей. Оселя — житло, місце поселення живих істот взагалі. Оселя — діалектне слово, що означає селище, поселення.
Топонім
Оселя — село в Україні, Яворівський район, Львівська область
Інше Емаус-Оселя — спільнота допомоги безпритульним у Львові
Див. також Будинок Хата Квартира
Джерела
Посилання * Осєленє // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст. — : Наукова думка, 1978. — Т. 2: Н — Ф. — С. 93.