Основна стаття: Води Полтавської області По території Полтавської області протікає 146 річок загальною довжиною 5101 км.
Річки області належать до сточища Дніпра: ліві притоки — Сула, Псел, Ворскла, Оріль. На півдні та південному заході область омивають води Кременчуцького та Кам'янського водосховищ.
94,2% площі Полтавської області знаходиться в межах суббасейну Середнього Дніпра, 5,8% площі – в межах суббасейну Нижнього Дніпра.
До малих річок віднесено річки з площею водозбору від 10 до 100 км2, середніх – 100- 1 000 км2, великих – 1 000-10 000 км2, дуже великих – більше 10000 км2.
До дуже великих річок відноситься Дніпро, великі річки в басейні: Сула, Ворскла, Псел, середні: Удай, Оржиця, Хорол, Мерла. Всі інші річки є малими.
Перелік річок
Дніпро (міста і містечка над річкою: Градизьк, Кременчук, Горішні Плавні): Сула — ліва; Заводське, Лубни Артополот — ліва; Заводське Суха Лохвиця — права; Лохвиця Сулиця — права Удай — права; Пирятин Перевід (Перевод) — права Руда — ліва Многа — ліва; Чорнухи Артополот — ліва Босаха — ліва Сліпорід — права В'язівець — ліва Величків — ліва Багачка — ліва Відпільна — ліва Войниха — ліва Рудка — ліва Оржиця — права; Оржиця Гнила Оржиця — ліва; Гребінка Чумгак — права Чевельча — права В'язовий — права Псел — ліва; Гадяч Грунь — права; Гадяч Багачка — права; Велика Багачка Лютенька — ліва Грунь-Ташань — ліва Ташань — права; Зіньків Грунь — ліва Мужева Долина — ліва Бихів — ліва Хорол — права; Миргород, Хорол Озниця — права; Крива Руда — права; Рудка — права Рудка — ліва Вовнянка — права Говтва — ліва; Вільхова Говтва — ліва Велика Говтва — права Середня Говтва — ліва Рудька — ліва Сухий Омельник — права; Глобине Манжелія — права Ворскла — ліва; Полтава, Кобеляки Мерла — ліва Ковжижа — ліва Коломак — ліва Свинківка — права; Тагамлик — ліва; Сухий Тагамлик — ліва; Котельва — ліва; Котельва Котелевка — ліва Орешня — права Кустолове — ліва Кобелячка (Великий Кобелячок) — права; Кобеляки Вовча — права Малий Кобелячок — ліва Тарапунька — права Орель (Оріль) — ліва; Орчик — права; Карлівка Ланна — ліва; Скотобалка — ліва; Лип'янка — права; Суха Лип'янка — ліва; Маячка — права; Мокра Маячка Суха Маячка Кобелячок Крива Руда Оболонь (права) Крива Руда, Кременчук Сухий Кагамлик
Екологія За показником коефіцієнта забрудненості води в 2011 році з 21 річки 15 мають статус «слабо забруднених» (у 2010 році — 12), а 6 — «помірно забруднених» (у 2010 році — 9). Найзабрудненішими залишаються річки Хорол та Суха Лохвиця, найчистішими — Сухий Омельник, Гнила Оржиця та Говтва. Основні показники, які обумовлюють низькі оцінки якості води — підвищений вміст органічних речовин, амонійного азоту, нітритів, марганцю, фосфатів, цинку.У Полтавській області покращився стан малих річок — Кременчуцький Телеграф
Для річок суббасейну Середнього Дніпра, характерний нерівномірний розподіл стоку протягом року і з метою раціонального використання наявних водних ресурсів та безперервного забезпечення потреб населення у воді виникла потреба в регулюванні стоку річок та будівництві водосховищ. Специфікою в межах суббасейну середнього Дніпра є зарегульованість стоку водосховищами: Київським, Канівським, Кременчуцьким,Кам’янським,що порушило екологічну рівновагу Дніпра, докорінно змінило умови водообміну, швидкість води уповільнилась в 14-30 разів, порівняно з природними умовами.
Береги водосховищ потерпають від ерозії. Значний вплив на якість води в Дніпрі та його притоках мають стічні води, які надходять від населених пунктів без очистки або неякісно очищені, відбувається змив гербіцидів та пестицидів з територій сільськогосподарських угідь. Каскад водосховищ сприяє вирівнюванню гідрохімічних показників, зменшення великих концентрацій забруднюючих речовин, разом з тим відбувається акумуляція забруднюючих речовин у донних відкладах. Так у Київському водосховищі зосереджені значні відкладення радіонуклідів. Уповільнення течії у водосховищах сприяє цвітінню води на мілководдях в літній меженний період.
Див. також Води Полтавської області
Примітки
Посилання Кременчуцький Телеграф: Рейтинг назабрудненіших річок Полтавської області
Джерела