Уста́в (статут) Володи́мира Монома́ха — закони київського князя Володимира Мономаха, вміщені у розширеній редакції «Руської Правди».
Історія створення Устав Володимира Мономаха був прийнятий після повстання у Києві 1113 представниками вищих станів з поступками для міщан і нижчих станів населення у с. Берестові під Києвом після того, як Мономах став князем. У складенні уставу брали участь, крім кн. Володимира Мономаха, тисяцькі — Ратибор (київський), Прокопій (білгородський), Станіслав (переяславський) і дехто з бояр.
Зміст Складається з 69 статей, що містять норми кримінального, цивільного і судового права. Він регулював становище залежних селян — закупів. У ньому точніше визначено становище холопів. Так, за статутом визначалися джерела холопства і дещо обмежувалася влада пана над закупом. Панові не дозволялося бити закупа без вини. Закуп не відповідав за пропажу не з його вини майна пана. Але у всіх випадках провину закупа, визначав сам пан. С. обмежував лихварські відсотки до 25 % річних, забороняв перетворювати на раба неспроможного купця-боржника, якщо його неспроможність сталася в результаті нещасного випадку тощо.
Література В. Ю. Арістов. Устав Володимира Мономаха //
Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000. Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.