Люди

Немаги Немагічне населення, нечаклуни (в Англії зневажлива форма серед чарівників — маґли) — звичайні люди. У Чарівному Світі вони вважаються наймогутнішими істотами. Тому що у Середньовіччі між нечарівниками та чарівниками відбувалася маґлівсько-магічна війна у ході якої маґли виграли і загнали чарівників у глибоке підпілля, в результаті якого чарівники у 1692 році прийняли Міжнародний Статут про секретність Чаклунського Світу. Серед маґлів маґлівсько-магічна війна більше відома як Свята Інквізиція.

Чарівники Чарівники (інші назви — чаклуни, маги, ворожбити, відьмаки і відьми) — підвид людей, які наділені вродженими магічними здібностями. Від немагів окрім уже згаданих врождених магічних властивостей також відрізняються довшою тривалістю життя (у той час як немаги максимально досягають 120 років життя, такі чарівники як Албус Дамблдор і Ґелерт Ґріндельвальд на момент своєї смерті мали по 150 років, а Батільда Беґшот була ще старшою, оскільки вона пережила їх, та застала їх ще дітьми). Деякі маги володіють парселмовою, тобто здатністю розмовляти зі зміями і розуміти їх мову, причому здатність ця є вроджена. Після Інквізиції чарівники змушені були переховуватися від немагів (тому що немаги часто їх убивали і на них нападали), саме тому всіх немагів чарівники вважають своїми ворогами. Через ставлення до магів чарівники стали дуже закритою параноїдальною спільнотою, у якій вони створили паралельний до немагів соціум, у якому одружувалися і спілкувалися лише між собою, між чарівниками і чарівницями. Через своє вороже ставлення до немагів, чарівники у цьому закритому соціумі насторожено ставилися і до чарівників, які були виходцями із сімей немагів, адже не довіряли їм у першу чергу через їхню приналежність до немагічної культури. Щоб захистити чаклунську культуру від них, була придумана Ідеологія Чистокровного Супремасизму, де основним визначенням чарівника був його Статус Крові, тобто походження. За Статусом Крові чарівники ділилися на Чистокровних, Напівкровних та Бруднокровців.

Чистокровні Чистокровні чарівники — представники родин, так званих Домів, де абсолютно всі члени родини є чарівниками. Чистокровні Чаклунські Доми є усі між собою родичами і заводять шлюби лише між собою. Чистокровні Доми Чарівників є по усьому Світу, але Сага оповідає здебільшого про Чистокровні Доми Британських Островів, які у свою чергу поділяються на вимерлі чистокровні Доми та Сакральні 28. Найвідоміший приклад чистокровного чарівника у книзі - Рон Візлі, найкращий друг Гаррі Поттера.

Вимерлі Британські Чистокровні Доми До вимерлих Чистокровних Домів належать ті чистокровні родини чарівників, у котрих померли всі представники по чоловічій лінії. Це не означає, що нащадків цих домів не існує, адже нащадки цих домів спокійно можуть існувати по жіночій лінії. Для прикладу Певерелів вважають вимерлим Чистокровним Домом, оскільки останній чоловік із прізвищем Певерел помер ще у Середньовіччі, але Поттери і Ґонти належать до нащадків Певерелів по жіночій лінії. Станом на момент Саги відомо про такі вимерлі чистокровні доми:

Мерліни Ґрифіндори Гафелпафи Слизерини Рейвенклови Певерели

Сакральні 28 28 найбільш чистокровних чаклунських Домів Британії станом на 1930 рік.

Французькі Чистокровні Доми Мелфої Лестранжі Розьє

Чистокровні Доми інших країн Патіли — Індійський Чистокровний Дом Круми — Болгарський Чистокровний Дом. Кама

Напівкровні Напівкровні чарівники, або покручі - чарівники, які народилися у змішаній сім'ї (маґл + чарівник). Головний герой книжок Гаррі Поттер та його заклятий ворог Лорд Волдеморт є найвідомішими прикладами напівкровних чарівників. За словами Рона більшість сучасних чарівників - покручі, а якби чарівники не одружувалися з маґлами, то вони б вимерли.

Бруднокровці Бруднокровці, або маґлородці - чарівники, які народилися у сім'ї маґлів. Скоріш за все, причина народження маґлородців - наявність у роду сквибів. Найвідоміший приклад маґлородця - Герміона Грейнджер, найкраща подруга Гаррі Поттера.

Сквиби Сквиби - це люди, які народилися у сім'ї чарівників, але зовсім позбавлені чарівної сили. Проте, вони мають деякі особливості, наприклад бачать дементорів (маґли їх не бачать, лише відчувають). Найвідоміший приклад сквиба - гоґвортський завгосп Арґус Філч. Ймовірно є причиною існування маґлородців.

Напівлюди Люди, які народилися від союзу людини та іншої істоти, близької до людини. Найвідоміші приклади напівлюдей - напіввелет Рубеус Геґрід, на чверть віїла Флер Делякур (віїлою була її бабуся, а мати - напіввіїла).

Домашні тварини

Гедвіґа

Гедвіґа () — білосніжна полярна сова, яку Геґрід подарував Гаррі Поттеру на його одинадцятиріччя (купив її в Совиному Торговельному Центрі Айлонс на алеї Діаґон).

Відтоді Гедвіґа прожила у Гаррі шість років (1991—1997). Вона стала справжнім другом для Гаррі — допомагала йому зберігати зв'язок із Роном Візлі, Герміоною Ґрейнджер та хрещеним батьком Гаррі — Сіріусом Блеком. На відміну від інших близьких Гаррі, завжди залишалася поруч із ним.

Гаррі намагався якомога краще піклуватися про сову. Гедвіґа ображалася на хазяїна, коли він забував її годувати або довго не випускав політати. Відтоді як Дурслі отримали першого листа від Албуса Дамблдора адресованого Гаррі Поттеру, Вернон зненавидів усіх сов, тож забороняв Гаррі випускати з клітки Гедвіґу, коли вони мешкали в його будинку.

У той час, коли Міністерство магії перевіряло всю пошту, що потрапляла в Гоґвортс, Гедвіґу було поранено. Її вилікувала викладачка предмету «Догляд за магічними істотами» — Граблі-Планка.

Під час подій останньої книжки про Гаррі Поттера Гедвіґу вбив смертежер, коли Гаррі тікав із вулиці Прівіт-драйв до «Барлогу». Звісно, це стало великою втратою для Поттера, проте Геґрід заспокоював його: сова прожила щасливе життя.

Іклань Іклань () — величезний чорний пес-вовкодав, господарем якого був Рубеус Геґрід — ключник Гоґвортсу. Коли героям загрожувала якась небезпека, то вони брали із собою Ікланя задля безпеки. Проте Геґрід визнавав, що його собака — боягуз (наприклад, під час подій першої книги — «Гаррі Поттер і філософський камінь», коли Гаррі Поттер, Герміона Грейнджер, Рон Візлі та Драко Мелфой повинні були перебувати в Забороненому лісі, Ікланя взяли туди теж. Проте пес втік разом із Мелфоєм при першій небезпеці).

Криволапик

У книжці «Гаррі Поттер і в'язень Азкабану» Гаррі Поттер, Рон Візлі та Герміона Ґрейнджер побачили великого рудого кота в магазині «Магічний звіринець» на алеї Діаґон, куди завітали для того, щоб Рон показав спеціалісту свого старого пацюка Скеберса. Кіт стрибнув на Рона, що обурило хлопця. Проте тварина дуже сподобалася Герміоні, тому вона його і придбала.

У Гоґвортсі Криволапик мешкав у вітальні Ґрифіндора, деколи сідав на коліна головним героям книги.

Він погано ставився до пацюка Рона, полював на нього. У третій частині («Гаррі Поттер і в'язень Азкабану») Ронові навіть здалося, що кіт з'їв його тваринку. Це спричинило сварку між Роном та Герміоною. Та пізніше виявилося, що насправді Скеберс — зрадник і вбивця Пітер Петіґру, який переховувався у вигляді пацюка, а Криволапик дізнався про це від Сіріуса Блека, тому і намагався спіймати Скеберса. Хрещений батько Гаррі Поттера зазначив, що він ще ніколи не бачив такого розумного кота. Кіт — на четвертину нізл (розумна котоподібна істота).

Левконія Левконія — маленька біла сова, яку Сіріус Блек подарував Ронові Візлі (тому що він фактично позбавив хлопця його домашньої тварини — пацюка Скеберса). Таке ім'я для сови придумала Джіні Візлі. Ронові воно дуже не подобалося, та змінювати його було вже пізно — сова не відгукувалася ні на що, окрім імені «Левконія». Тому Рон скоротив його і називав свою сову Левом (що кумедно контрастувало з її розмірами).

Левконія ревно виконувала свої зобов'язання; мала веселий характер, радісно ухкала. Цим дратувала старих сов родини Візлі — Еролу й Гермесу. Через це Рон тримав її у своїй кімнаті.

Скеберс Скеберс () — товстий сірий пацюк Рона Візлі, який до цього подарували його братові Персі на перший рік навчання в Гоґвортсі. Рон вважав пацюка абсолютно непотрібною твариною, адже Скеберс постійно спав. Хлопець шкодував, що батьки не можуть купити йому сову. Та Рон по-своєму прив'язався до Скеберса. Під час його першої подорожі до Гоґвортсу Скеберс, щоб захистити хазяїна, накинувся на Креба та Ґойла. Тому Рон дуже засмутився, коли вважав, що Скеберса з'їв кіт Герміони.

Насправді виявилося, що Скеберс — це Пітер Петіґру, який зрадив батьків Гаррі Поттера та переховувався від усіх під виглядом щура.

Гіпогриф

Гіпогриф () Гіпогриф також небезпечна тварина. Але його можна приручити. Ці тварини дуже горді, щоб він дозволив вам його погладити або політати на ньому — потрібно вклонитися. Якщо це створіння також вклониться вам, то можна його погладити. Але обережно, перед цією твариною не потрібно робити швидких рухів, бо він може вас вбити або покалічити! Все ж таки, якщо ви приручили цю тварину, то вона може перевозити вантажі та вас катати.

Фенікс Фоукс

Фенікс Фоукс () — птах, хазяїном якого був Албус Дамблдор. Малиновий птах розміром із лебедя. Має великий, як у павича, золотий хвіст, гострий золотий дзьоб та маленькі чорні очі-намистинки.

Вперше Гаррі побачив його у книжці «Гаррі Поттер і таємна кімната». Фенікс сидів на золотому сідалі біля дверей кабінету Албуса Дамблдора, нагадував собою напівобскубаного індика та мав дуже хворобливий вигляд. Після цього птах закотив очі і спалахнув. Проте слід пам'ятати про властивість феніксів: вже за короткий час із попелу птаха, що згорів, з'явилося нове пташеня.

Фенікс був гарним помічником Дамблдорові та Гаррі Поттеру. Наприклад, коли Гаррі потрапив до Таємної кімнати, Дамблдор, якого не було на той час у школі, прислав Фоукса із Сортувальним Капелюхом, звідки Гаррі зміг дістати меч Ґодрика Ґрифіндора. Пізніше Фоукс вилікував рану Поттера, яку спричинила отрута василіска. Фенікс мав надзвичайну силу, тому зміг винести на собі Гаррі Поттера, Ґільдероя Локарта із Роном та Джіні Візлі.

У книзі «Гаррі Поттер і Орден Фенікса», коли в Гоґвортсі Долорес Амбридж викриває зібрання Дамблдорової Армії, Албус Дамблдор зникає разом зі своїм птахом.

Коли господар птаха загинув, Фоукс співав над Гоґвортсом, а потім полетів.

Чарівні тварини, істоти

Василіск Василіск (від  — князь, цар) — величезний змій, також відомий як король змій, живе близько 900 років, але деякі екземпляри живуть довше. Дуже сильна магічна істота. Василіска можна вивести лише одним способом — примусити жабу висидіти куряче яйце, знесене семилітнім півнем. Так темні чарівники вивели на світ першого короля змій. Але, зрозумівши яке зло вони створили, чарівники заборонили виведення василісків ще у Середні віки.

Зображення василіска є емблемою жаху та зла, а контролювати василіска може тільки той, хто володіє парселмовою, наприклад, Волдеморт, або Гаррі Поттер

Зовнішній вигляд Довжина Короля змій сягає 15 метрів, тіло його вкрите твердою зеленою лускою, невразливою до багатьох заклятть та подібною до драконячої. На голові василіск має гребінь, чимось схожий на діадему. Свою шкіру василіск час від часу скидає. Зброєю василіска є чотири великих отруйних ікла, розміром набагато більші за решту зубів. Отрута василіска дуже швидко розноситься тілом і вжалена істота помирає, проте є протиотрута — сльози фенікса. Але найстрашнішою зброєю василіска є його погляд, що вбиває будь-яку живу істоту миттєво. Навіть «непрямий» погляд василіска, наприклад, відбитий у дзеркалі, дуже небезпечний, бо хоча жертва лишається живою, проте вона «кам'яніє», і вивести її з цього стану може лише сік з мандрагори. Так сталося із студентами в Гоґвортсі під час нападів цього чудовиська. ВАСИЛІСК (або ЗМІЇНИЙ КОРОЛЬ)

К.М.М. Класифікація. XXXXX

Першний історично зафіксований ВАСИЛІСК був виведений Герпом Смердючим грецьким темним чаклуном і парселмовцем, який виявив у результаті численних експериментів, що з курячого яйця, висидженого жабою, вилуплюється гігантський змій, наділений дуже небезпечними здібностями