Аша́ффенбург (від ) — містечко, регіональний центр Нижньої Франконії, частини Баварії. Ашаффенбург розташований на річці Майн у західній частині гір Шпессарт. Має приблизно 64 тисячі мешканців.
Історія заснування Історія містечка сягає 5 століття нашої ери, коли Ашаффенбург мав назву Цівітас Аскафа. У 982 Ашаффенбург стає єпископським містом, належить монастирю Майнц, а від 1814 — Баварії. Це мальовниче старовинне місто, яке відбудувалося після 2-ї світової війни і має чимало індустріальних і торговельних установ та підприємств.
Табір переміщених осіб і українська громада Від 1945 в Ашаффенбурзі перебували понад 7 тисяч українців у 4 таборах переміщених осіб«Ашаффенбурґ», том І, ст. 77 // : Pionier Kaserne (Піонір казерне) — 2000 мешканці (1946—1949)Pionier Kaserne, Schweinheimer Strasse, Aschaffenburg Artillerie Kaserne (Артелері казерне) — бл. 2000 мешканці (1945—1949)Artillerie Kaserne, Sälzerweg, Aschaffenburg LaGarde Kaserne (Ляґарде казерне) — 1700 мешканці (1945—1949)LaGarde Kaserne, Würzburger Strasse, Aschaffenburg Bois Brulé Kaserne (Буа-Бріле казерне) — 1500 мешканці (1946—1949)Bois Brulé Kaserne, Würzburger Strasse, Aschaffenburg
У листопаді 1945 відбувся з'їзд української еміграції з трьох окупаційних зон — англійської, французької та американської, на якому було створено Центральне представництво української еміграції як самоуправну і допомогову установу українців із завданнями:
репрезентувати еміграцію в усіх сферах життя, крім політичної, і координувати діяльність допомогових та інших громадських організацій; дбати про правову, духовну й матеріальну допомогу та опіку; сприяти переселенню українців за межі Німеччини і дбати про створення відповідних умов їхнього життя у країнах нового поселення; співпрацювати із закордонними українськими та іншими допомогаючими організаціями й установами, зокрема міжнародними організаціями для біженців.
В Ашаффенбурзі розміщувалось Представництво української еміграції краю Гессен; 29-30 березня 1947 відбувся 2-й з'їзд Об'єднання українських жінок; 25-26 серпня 1947 проходив з'їзд УАПЦ, на якому православні віруючі розкололися на два табори: УАПЦ соборноправна і УАПЦ під проводом митрополита Полікарпа.
Після перенесення українського осередку зі Швайнфурта в Ашаффенбург продовжував виходити щотижневик «Неділя». У таборах діяли дитячі садки, народні школи, фахові курси, драматичні гуртки, хори, оркестри, бібліотеки, кооперативи, 10 громадських організацій, 8 парохій та 6 церковних братств. Функціонували спортивні товариства «Січ», потім «Запоріжжя» та «Пролом», об'єднані згодом в УСТ (Ашаффенбург). У таборі Ляґарде діяла українська гімназія. 1948 року в Ашаффенбурзі була заснована політична партія ліберального спрямування Союз Земель Соборної України.
Міста-побратими Перт, Велика Британія (1956) Сен-Жермен-ан-Ле, Франція (1975) Мішкольц, Угорщина (1996)
Примітки
Література Книш З. На порозі невідомого (спогади від 1945 року). Париж, 1955; Fischer W. 1000 Jahre Stadt Aschaffenburg. [Б. м.], 1958; Зеленецький О. На громадській ниві: (До 25-ліття Центр. представництва укр. еміграції в Німеччині). Мюнхен, 1972; Stadtmuller A. Die Zerstorung und der Wiederaufbau Aschaffenburgs. ; Wolfert A. F. Aschaffenburger Wappenbuch. ; Маруняк В. Українська еміграція в Німеччині і Австрії по другій світовій війні. Т. 1, 2. Мюнхен, 1985-98; Шарка Б. На громадській ниві: З діяльності Центр. представництва укр. еміграції в Німеччині (1968—1987). Мюнхен, 1988. В. С. Леник, Л. І. Рудницький Енциклопедія сучасної України. — Т. 1. — Київ, 2001., стор. 820