Васи́ль Лукинович Федорончу́к ( 26 січня або 26 березня 1915, село Соколів поблизу Бучача— 4 листопада 1984 (або 1991), Рим)— український галицький журналіст, видавець, редактор, громадський та політичний діяч (ОУН, УНДО). Доктор політичних наук (1945р.).
Життєпис Народився 26 січня (або 26 березняГоловин Б., Мельничук Б., Семак В. Федорончук Василь Лукинович… — С. 513.) 1915 року в с. Соколові, нині Бучацький район, Тернопільська область, Україна (тоді Бучацький повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина).
Навчався у ґімназії Бучача,Д-р Мельник П. Бучацька гімназія в 20-х і 30-х роках ХХ-го столілля // закінчив академічну ґімназію у Львові. Був активістом українського національного руху, зазнав утисків польських властей. Працював у філії товариства «Просвіта» у Соколові (1932 року оплачує навчання небагатих дітей). Вів самоосвітній гурток з історії України.
З 1936 року в Парижі: студіював тут право, потім історію, журналістику в університеті «Сорбонна», голова «Студентської громади».
З 1942 року — в Римі, де був представником ОУН які підтримували Голову ПУН й ОУН полковника Андрія Мельника; закінчив правничі студії, захистив докторат. Голова «Студентської громади» (1945—1947 роки)), згодом «Української громади» Риму. Співпрацював з міжнародними еміґрантськими організаціями вихідців зі Східньої та Середньої Європи (ґенеральний секретар «Інтернаціоналу Свободи» з 1952 р., керівник ради Європейської спілки журналістів).
У 1951—1975 рр. керівник української програми на Італійському державному радіо. Був активним членом організації Український Народний Союз у Франції. Співзасновник, ґенеральний секретар Італійсько-Українського Товариства, співпрацював в італійській і українській пресі, автор інформативних брошур про українське питання. Виголосив в італійських містах близько 400 доповідей про ситуацію в УССР, СССР.
У 1960—1970-их роках працював у екзильному уряді УНР, керівник його зовнішнього ресорту (справ); від 6-ї сесії УНРади (1967 р.) керівник ресорту закордонних справ її виконавчого органу. 1972—1974 роки голова екзильного уряду УНР. Організатор, голова одного з відламів УНДО.
Видавець, редактор італомовного квартальника «Ucraine» (1955—1956 рр.). Автор праць з української історії, літератури, инше.
Помер 4 листопада 1984 (або 1991) у м Римі, Італія.
Див. також Уряд Української Народної Республіки в екзилі Примітки
Джерела Варварцев М. М. Федорончук Василь // Головин Б., Мельничук Б., Семак В. Федорончук Василь Лукинович //
Федорончук (Fedoronczuk) Василь // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К. : Ін-т історії України НАН України, 2016. — С. 273.
Посилання Просвітництво у Соколові Історія села Соколів