Станіслав Богуш-Сестренцевич (3 вересня 1731 — 1 грудня 1826) — римо-католицький церковний діяч Російської імперії, перший архієпископ Могильовський, адміністратор віленської єпархії, літератор та історик.
Мав при дворі великий авторитет. Вважається, що підтримував у Катерині II вороже ставлення до уніатів.
Наприкінці :1773 С.Сестренцевич очолив створене латинське єпископство — єдине для всієї Російської імперії з центром у Білорусі. За його ініціативою на новоприєднаних землях у 1795 було створено три єпархії, території яких встановлювалися без урахування етнічного чинника.
Праці
Написав важливе дослідження по давній історії України — «Історію царства Херсонеса Таврійського», видану у Санкт-Петербурзі у 1806. Праця присвячена історії різних народів і держав на території Кримського півострова, не тільки у зазначений історичний період, але і в часи Кримського ханства. Серед джерел, які використав автор, були й розповіді запорозьких козаків.
Примітки
Джерела Богуш С. С. История Царства Херсонеса Таврического, сочиненная Станиславом Сестриновичем Богушем. Т. 1—2. — Санктпетербург. Типография Шнора, 1806. Богуш С. С. Происхождение языков Сарматского и Славянского от Мидского, и о сходстве оных с языком Санскритским / пер. Д.Борзенков // Труды Общества наук, состоящего при Императорском Харьковском университете. — Харьков, 1817. — Т. 1, Ч. 2. — С. 32—39.