Фоґель Роберт Пилипович (, Ржищів, Київська губернія – (за іншими даними - 14 лютого)) — український астроном, професор Київського Університету (з 1899), директор Київської астрономічної обсерваторії (з 1901 року). Основні праці стосуються небесної астрономії, зокрема визначення орбіт планет і комет.

Біографія Роберт Фогель народився в Ржищеві на Київщині у родині німецького емігранта, бухгалтера на цукровому заводі. Мав сестру, яка після одруження змінила прізвище на Бараш. Проти волі батька Роберт поступив навчатися до Києво-Подільської прогімназії, що була по ходу його навчання перетворена на Третю київську гімназію, яку закінчив із золотою медаллю 1880 року. Без підтримки родини був вимушений підробляти репетиторством.

У 1881 році поступив до фізико-математичного факультетуКиївського університету Святого Володимира. Роберт вчився безоплатно, отримував стипендію, а також з третього курсу був нагороджений спеціальною «професорською» стипендією за успіхи в навчанні.

У 1888 році був відряджений в Пулковську обсерваторію для фотометричних і спектроскопічних спостережень. У 1891 році захистив магістерську дисертацію «Визначення елементів орбіт за трьома спостереженнями». У 1892 році направлений у відрядження за кордон, де ознайомився з роботою найбільших європейських астрономічних обсерваторій, займався астрофотографії, а в під керівництвом професора  — спектроскопією. Після повернення із-за кордону 1893 року викладав у Київському університеті як приват-доцент, в 1894 році призначений астрономом-спостерігачем Київської астрономічної обсерваторії. У 1895 році захистив дисертацію доктора астрономії та геодезії «Визначення орбіт мало нахилених до екліптики», за цей твір відзначений астрономічним товариством Імператорської премії. У 1897 році призначений екстраординарним професором кафедри астрономії та геодезії Київського університету, у 1899 році — ординарним професором кафедри астрономії та геодезії й з 1901 року по 1920 був директором Київської астрономічної обсерваторії.

З 1914 року був деканом фізико-математичного відділення Київських Вищих жіночих курсів .

Наукова діяльність

Основні праці належать до теоретичної астрономії. У роботах, присвячених визначенню орбіт планет і комет (1891–1895), розвинув і доповнив класичні методи, запропоновані Карлом Гаусом і Генріхом Ольберсом. Опублікував ряд підручників з описової, сферичної та теоретичної астрономії.

Автор праць «Спосіб передобчислювання сонячних затемнень» («Вісник Київського університету», 1884); «Теорема Ламберта» («Вісник Київського університету», 1889); «Будова і діяльність сонця» («Вісник Київського університету», 1893); «Застосування фотографії до вирішення астрономічних питань» (Київ, 1894); «Спосіб визначення широти і часу» («Вісник Київського університету», 1898).

Примітки

Джерела

Erik-Amburger-Datenbank. Ausländer im vorrevolutionären Russland База даних співвітчизників у дореволюційній Росії (нім.)