Аскеранський район () — колишня адміністративна одиниця у складі невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки. Адміністративний центр — Аскеран.
Географія На південному сході межував з Мартунинським районом, на півдні з Гадрутським районом, на південному заході з Шушинським районом, на заході з Кашатазьким районом, на північному заході та півночі з Мартакертським районом, на сході з Азербайджаном, а також в південно-західній частині району знаходилася столиця невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки — Степанакерт, яка мала статус міста державного значення та не входила склад Аскеранського району.
Район був розташований в центрі республіки. Основними річками були: Каркар, Варанда, Мехратап, Птрецік та Хаченагет.
Транспорт
Автомобільний Завдяки тому, що Аскеранський район був розташований в центрі НКР, а також за рахунок того, що Аскеранський район фактично з усіх сторін межує зі столицею НКР, це ставить район у дуже зручне географічне становище. Через район проходять такі траси: Степанакерт — Горіс — Єреван (найвища якість); Степанакерт — Дрмбон — Мартакерт (висока якість); Степанакерт — Іванян — Аскеран — Акн (висока якість); Мартакерт — Акн — Мартуні — Джракан (середня якість); Степанакерт — Мартуні (висока якість); Степанакерт — Гадрут (висока якість).
Залізничний Не зважаючи на те, що через район проходить залізниця Степанакерт — Євлах, ще до початку Карабаської війни рух поїздів було повністю припинено у зв'язку з блокадою, введеною владою Азербайджанської РСР. Наразі перспектив відновлення залізничного руху нема.
Авіаційний В селі Іванян Аскеранського району знаходивться єдиний аеропорт в усій НКР, що використовувався для приватних та туристичних поїзок, офіційних делегацій, а також Військово-повітряними силами Нагірно-Карабаської Республіки.
Населення За переписом, проведеним у НКР в 2005 році, в районі проживало 16.979 осіб, а станом на 2007 рік, в районі проживало близько 17400 осіб.YEARBOOK OF NAGORNO-KARABAKH REPUBLIC, 2002—2007 стр. 16
Пам'ятники історії та архітектури
Аскеранський район, як і весь Нагірний Карабах, багатий пам'ятниками вірменської історії та архітектури. На північному сході району, біля ділянки траси Мартакерт — Акн знаходяться руїни Арцаського Тигранакерта; На півдні района знаходиться село Аветараноц — резиденція князів Варанди. Тут збереглися фортечні укріплення, церква Сурб Аствацацин, пустинь Кусаноц; Близ села Карміргюх (Червоне Село) збереглися сліди поселення, фортеці, старого цвинтарю та хачкари; В монастирі Шошкаванк (також називають Хачмач) є 4 хачкара та старий цвинтар; В Сарушені — церкви Пірумашен та Аменапркіч; Монастир Бовурханаванк XVII століття; В селі Гарав — каплиця Сегіту, хачкар XIII століття; В селі Красні — церкви Сурб Ріпсіме, Сурб Аствацацин, Срабек; В околицях Степанакерту та в самому місті — останки ранньовірменських поселень, міст Мазі Камурдж, пам'ятник «Ми — наші гори» («Татік-папік»); В селі Хнацах — печера Цак Кар, церква Аствацацин, городище Кахікатах; В селі Айгестан — церква Сурб Аствацацин, хачкари XII—XIII століть; Тараав — руїни церкви XIII століття; В селі Птрецік — поселення, фортеці, хачкари; В монастирському комплексі Охти Єхці є церква та більше 200 хачкарів IX—XIII століть; Монастир Оцканванк; Монастир Аменапркіч (також називається Пркчаванк) серед інших будівель включає останки князівської резиденції; В селі Ханцк — церква Сурб Аствацацин (1230 рік); Фортеця Майраберд в Аскерані; Монастир Сурб Геворг; Караглух — одна з стародавніх карабаських фортець, згадується з 821 року; В околицях Хндзрістану є стара маслодавильня (1772 рік), пам'ятник Оні Хач; та інші
Примітки