Ма́нчкін (від Дослівно «той, що жує». Сленгове — гравець у рольові ігри, котрий переймається тільки перемогою, а не відігруванням ролі) — настільна карткова гра, яка пародіює настільні рольові ігри (такі, як Dungeons & Dragons), залишаючись при цьому самостійною грою. Має низку доповнень, кожне на популярну в масовій культурі тему, що урізноманітнюють ігровий процес.

При створенні гра була орієнтована на молодіжну аудиторію, знайому з рольовими іграми. Проте, грати в «Манчкіна» можна в будь-якому віці, окрім зовсім юного.

Девіз гри — «Вали потвор, хапай скарби, ошукуй друзів» ().

Українською мовою оригінальна гра була перекладена та видана видавництвом «Третя Планета» навесні 2013 року.

Правила

Основи Для гри потрібні спеціальні карти, посібник з правилами, гральний кубик, та по десять фішок чи будь-яких інших невеликих однакових предметів для кожного гравця. В «Манчкіна» рекомендується грати компанією від трьох до шести осіб. «Манчкін» умовно зображає подорожі героїв підземеллями, де вони повинні боротися з чудовиськами, здобуваючи скарби, екіпіровку та рівні розвитку. Сенс гри полягає в тому, що кожен прагне досягти десятого рівня. Починають всі з першого, а далі кожен підвищує свої рівні шляхом битв з монстрами, використання спеціальних карт або продаючи екіпіровку. Рівень кожного гравця позначається фішками. Також рівень демонструє бойову силу персонажа, відповідно здатність перемогти в битві. Її модифікують різноманітні карти, наприклад, якщо герой має рівень 4 і бере карту, що дає +1 сили, його сила складатиме 5.

Для гри призначено дві колоди — так звані «двері» і «скарби». Перші переважно позначають ворогів, а другі — винагороду за перемогу над ними. Колоди лежать сорочкою догори і гравці в міру гри беруть їх. Карти гравця діють, коли покладені на стіл і видимі всім іншим. Якщо згідно правил карта не має сили, традиційно її кладуть перпендикулярно до інших. Частину карт можна тримати в руці, не показуючи іншим — у запасі, але на кінець кожного ходу їх має бути не більше п'яти.

Спочатку всі персонажі вважаються людьми тієї ж статі, що й гравець. Згодом, у міру отримання карт рас і класів, вони отримують переваги та обмеження. Деяка екіпіровка доступна лише певним расам, класам і статям.

Задля досягнення комічного ефекту чудовиська незалежно від вигляду називаються потворами, екіпіровка — манатками, також використовуються інші жаргонізми й сленгові слова.

Ходи Перед початком гри гравці визначають хто ходитиме першим, наступним ходить гравець ліворуч від нього і так далі, поки не походять усі. Всі учасники отримують по 4 випадкових карти «дверей» і «скарбів». З наявних карт можна обрати (якщо є) расу, клас та екіпіровку. Хід складається з чотирьох фаз: «Виламування дверей» — гравець бере карту з колоди «дверей». За «дверима» може бути чудовисько, прокляття або «скарб». Якщо це чудовисько, його слід побороти, помірявшись із ним силою. В разі перемоги гравець бере карту з колоди «скарбів». Коли герой програє чи підпадає під прокляття, він отримує певний штраф. Іншу карту можна забрати в руку чи зіграти її миттєво, коли є така можливість. «Пошук пригод» — якщо за «дверима» не було ворога, гравець може зіграти карту чудовиська з руки задля більшої користі у свій хід. «Обшук кімнати» — якщо гравець не знайшов ворога і не «шукав пригоди», він може «обшукати кімнату», взявши з колоди «дверей» карту. «Роздача слонів» — коли гравець після попередніх фаз має в руці понад 5 карт, зайві він може зіграти чи віддати гравцеві з найнижчим рівнем. Коли найнижчий саме в нього, зайві просто скидаються. Якщо герой володіє екіпіровкою на загальну суму 1000 золота, він може обміняти її на підвищення рівня. Сутичка з потворою полягає в тому, щоб помірятися з нею силою. Гравець може підвищувати свою силу за рахунок манаток, а також карт одноразових бонусів. Якщо гравець не може перевищити рівень монстра, він повинен спробувати втекти («змитися»), кинувши кубик. Певна кількість крапок на кубику дає можливість втекти. Якщо гравцю це не вдається, він зазнає «паскудства», описаного в карті монстра, — від втрати декількох або всіх манаток до смерті, тобто опускання до початкового рівня (або, оскільки гра є пародією на D&D, до втрати одного ходу, всіх манаток з руки і зі столу, зі збереженням рівня і класу). Якщо ж гравець перемагає, він отримує рівень (або зрідка два), а також один або декілька скарбів — карт з відповідної колоди.

Основний ажіотаж в грі досягається за рахунок того, що під час «битви» з потворою інші гравці можуть як допомагати, так і заважати гравцеві. Причому допомагати може лише один, і то — з корисливими цілями. Наприклад, за рахунок отримання виграних скарбів. А заважати можуть всі інші. Що вищий рівень гравця, тим сильніша спокуса перешкодити йому піднятися ще вище і виграти.

Ще однією особливістю гри є заохочення до нечесних ходів: небезкорислива допомога, допомога в бою з метою не дати напарникові підняти рівень (деякі карти дозволяють прогнати монстра з поля бою). Також карти дозволяють складати комбінації (наприклад, можна спеціально піддатися «паскудству» від монстра «Ступань», щоб позбавитися від карти «Квочка на макітрі», яка одягається на голову і заважає битися). В разі конфліктної ситуації, не описаної в правилах, суперечка вирішується власником колоди (правило «Власник колоди завжди правий»).

Велика кількість карт, доповнень, що виходили до них, різноманітність ігрових моментів і комбінацій роблять гру захопливою, а пародії і жарти — кумедною. Правила займають всього чотири сторінки (в українському виданні — дванадцять).

Різновиди карт

Двері

«Двері» — це основні карти, що відкриваються гравцем під час кожного ходу. У колоді «дверей» є 5 типів карт:

Потвори. Потвори в Манчкіні мають рівень від 1 (наприклад, «Трава в горщику») до 20 (наприклад, «Плутонієвий дракон»). Якщо гравець перемагає потвору, то отримує один або два рівні і один або декілька скарбів. Кількість рівнів і скарбів, що отримує гравець, вказується на карті потвори і змінюється, залежно від застосованих модифікаторів. Гравець може битися з потворою, зустрівши її під час відкриття дверей, або, якщо за відкритими дверима не виявилося потвори, може «Пошукати Неприємності» — зіграти карту потвори зі своєї руки і битися з ним. У битві можуть використовуватися одноразові карти бонусів, що ослаблюють потвор або підсилюють персонажа (і навпаки, якщо інші гравці хочуть перешкодити, то вони підсилюють потвору або ослаблюють персонажа). Якщо сила гравця разом зі всіма бонусами менша, ніж сума рівня і бонусів повтори, то гравець повинен спробувати «змитися», кинувши кубик. Якщо випадає «5» або «6», гравець змивається, якщо ж значення менше, то він повинен перенести «Паскудство», вказане на карті потвори. Значення кубика, необхідне для успішного змивання, може змінюватися, залежно від особливостей персонажа, його майна або інших модифікаторів. Паскудство може бути: безпечним для гравця (наприклад, «Трава в горщику» взагалі не може завдати паскудства), позбавляти його частини майна або рівнів/раси/класу, накладати якесь прокляття призводити до смерті персонажа. Якщо сила гравця дорівнює сумі рівнів і бонусів потвори, то для всіх класів, окрім Воїна, бій вважається програним (так само, як і у випадку, коли потвора має більше рівнів і бонусів). Воїн, якщо сила гравця і повтори однакові, — перемагає. Якщо сила гравця більше суми рівнів і бонусів потвори, то гравець перемагає в бою і отримує рівень (рівні) і скарби, відповідно до значень, вказаних на карті потвори, і застосованих в бою модифікаторів. Прокляття — спрацьовують негайно, якщо гравець витягнув їх у фазі відкриття дверей у відкриту, і беруться в руку для пізнішого використання проти інших гравців, якщо отримані в інших фазах в закриту.

Прокляття можуть спрацьовувати одноразово або діяти тривалий час, поки їх ефект не буде тим або іншим чином скасований. Деякі карти можуть відміняти прокляття, отримане гравцем (наприклад, «Бажальний перстень»). Також деякі раси і класи можуть тим або іншим способом позбавлятися від прокляття.

Модифікатори — ці карти використовуються в бою для посилення або ослаблення потвори. Вони можуть змінювати кількість рівнів і скарбів, які отримує гравцем, що переміг потвору. Якщо випадає карта «Наймит», йому можна віддати на зберігання манатку.

Клас — кожен гравець може мати одну карту класу, за винятком власників карти «Суперманчкін», яка дозволяє мати одночасно два класи. Кожен клас дає гравцеві свої спеціальні можливості. Гравець, що отримав карту класу, може застосувати її на себе (скинувши карту класу, що при цьому була раніше) або узяти її в руку, щоб застосувати пізніше.

Раса — також кожен гравець може мати одну карту раси, за винятком власників карти «Напівкровка», яка дозволяє мати одночасно дві раси. Як і клас, раса дає гравцеві відповідні спеціальні можливості.

Скарби Карти «скарбів» гравець бере у разі перемоги над потворою або в обмін на карту «Скарб». Скарби бувають трьох видів:

Манатки — гравець може одягнути їх на свого персонажа для здобуття бонусів, які діють постійно. Гравець може тримати дві одноручні або одну дворучну зброю, один захист на тулуб — «Бронік», один шолом — «Головняк» — і одну пару взуття — «Шкари». Також є манатки, які не потрібно надягати на персонажа, але бонуси вони дають. Крім того, манатки діляться на звичайні і великі. Гравець може надіти лише одну велику манатку, якщо він не Гном (Гноми можуть надягати на себе будь-яку кількість великих манаток одночасно — якщо це не суперечить іншим правилам) і якщо не використовує карту «Шахрайство» (вона дозволяє суміщати дві манатки, всупереч правилам). Також деякі манатки можуть використовуватися лише гравцем певного класу або раси. В цьому випадку також можна використовувати ці манатки разом з картою «Шахрайство». Всі манатки мають ціну в золоті, щоб потім їх можна було обміняти на рівень.

Зілля — ці одноразові карти можуть використовуватися в бою для підвищення рівня однієї зі сторін.

Карти підвищення рівня — ці одноразові карти негайно підвищують рівень персонажа на одиницю. Наприклад, карта «Поскиглити перед майстром».

Варіації гри За домовленістю гравці можуть грати в «Супер-мега-гіпер-Манчкіна» чи «Швидку гру». «Супер-мега-гіпер-Манчкін» передбачає змішання карт оригінальної гри з додатковими наборами карт і встановлення найвищим рівнем 20-го замість 10-го. За «Швидкої гри» гравець у початку свого ходу бере карту «дверей», не показуючи її іншим, а в фазу «обшуку кімнати» одразу бере карту «скарбів». Якщо переможцеві хтось допомагав у бою досягнути 10-го рівня, помічник також одразу стає 10-го.

Комплектація гри Базовий набір гри «Манчкін» включає в себе:

168 карт

Шестигранний кубик

Правила гри

Основні доповнення та версії

До оригінальної гри 1. Манчкін () — оригінальна версія, що містить 94 карти дверей і 74 карти скарбів. Поточна версія гри має номер 1.6.

2. Скажена сокира () — перше доповнення (66 дверей, 46 скарбів), в 2002 виграло Origins Award як «Найкраще карткове доповнення або розширення» (). У цьому доповненні з'явилася нова раса — Орки.

3. Кліричні огріхи () — друге доповнення до Манчкіна (66 дверей, 46 скарбів), з ним кількість карт зросла до 392. У цьому доповненні з'явилася раса Коротуни (Gnomes, але в оригніальній грі українською як Гном перекладено Dwarf — карлик) і клас Бард. 3.5 Кліричні одруки () — частина попереднього доповнення з друкарською помилкою. Містить карти, надруковані з неправильною сорочкою (частина карт скарбів має сорочку дверей). На прохання гравців, частина накладу надійшла в продаж. Було продано досить екземплярів, щоб окупити витрати друкарні.

4. Жага жеребця () — третє доповнення до Манчкіна (78 «дверей», 34 «скарби»), випущене в 2006 році. Містить новий тип карт — їздових Жеребців (). Крім того, було збільшено кількість видів Наймитів ().

5. Слідоплути () — четверте доповнення (60 дверей, 52 скарби), додає до існуючих класів клас Слідопит (), а також декілька потвор з європейської версії гри.