Лаборато́рна ву́лиця — вулиця в Печерському i Голосіївському районах міста Києва, місцевість Нова Забудова. Пролягає від вулиці Василя Тютюнника до Ямської вулиці.

Прилучаються вулиці Предславинська, Велика Васильківська, Антоновича і Казимира Малевича.

Історія Вулиця виникла в першій половині XIX століття під такою ж назвою (від артилерійської лабораторії, розташованої поблизу початку вулиці). У 1928 році з нагоди 25-річчя проведення II з'їзду РСДРП і на відзнаку перебування у Києві в 1903–1904 роках сім'ї Ульянових: брата Володимира Ілліча Леніна — Дмитра Ілліча, сестер і Марії Іллівни, матері Марії Олександрівни отримала назву вулиця УльяновихУ рішенні 1928 року назву вулиці вказано як вулиця «Ульянових». (підтверджено 1944 року).

Сестри і мати жили на цій вулиці в будинку № 12, у якому в радянський час знаходився Музей-квартира родини Ульянових (будинок знесено 2004 року).

У будинку № 11 жила тітка Лесі Українки — Олена Антонівна Косач. Тут оселилися родина Судовщикових, зокрема Олександра Євгеніївна, українська письменниця, відоміша під псевдонімом Грицько Григоренко (1867–1924). Тут збиралися члени літературного гуртка «Плеяда». Історичну назву вулиці відновлено 2009 року.

Утрачені пам'ятки Будинок № 7 — особняк Є. Свєшникової (1900—1901 рр., арх. А. Краусс). Пам'ятка історії та архітектури. Двоповерховий цегляний будинок на високому цоколі, з наріжними балконом, еркером і вежкою зі шпилем. У 1919-22 тут, у квартирі № 6 на другому поверсі, жив Сеспель Мішші — поет, зачинатель чуваської радянської літератури. На фасаді була меморіальна дошка М. Сеспелю (1968, арх. В. Шевченко).Будинок 1900-01, в якому проживав Сеспель Мішші. Лабораторна, 7 Пам'ятку, попри охоронний статус, було знесено 2014 року в ході «розчищення» забудови Лабораторної вулиці з метою спорудження житлового комплексу «Метрополь» (власник — О. ГлімбовськийТесть Романа Насірова). Охоронну і меморіальну дошки також утрачено. Будинок № 9-б — особняк родини Кіців (кінець ХІХ ст.). Пам'ятка містобудування й архітектури місцевого значення (охоронний номер № 628-Кв, занесено до переліку пам'яток Наказом Міністерства культури і туризму України № 706/0/16-10 від 15 вересня 2010 року). 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва задовольнив позов забудовника ЖК «Метрополь» про зняття пам'ятки з обліку. На території ділянки ще раніше було розпочато спорудження багатоповерхових будинків. 9 листопада 2019 року особняк знесено, на його місці також зведено нову будівлю. Будинок № 12 — особняк, у якому проживала родина Ульянових (кінець ХІХ — початок ХХ ст.). У глибині ділянки, з відступом від червоної лінії забудови вулиці. Двоповерховий, дерев'яний, з напівпідвалом, тинькований, з невеликими віконними прорізами і високим цоколем. У 1903—1904 роках тут мешкали мати В. Леніна Марія Ульянова та його сестри Анна і Марія — російські революціонерки-марксистки (до 30 жовтня 1903 жили на Кудрявській вул., 10). Уночі проти 2 січня 1904 сестер заарештовано за підпільну антиурядову діяльність і ув'язнено до Лук'янівської тюрми. Після звільнення їх улітку того ж року Ульянови виїхали з Києва. У 1975-76 рр. проведено повну реконструкцію будинку з відтворенням його первісного вигляду. У трьох невеликих кімнатах на другому поверсі, де проживали Ульянови, 21 грудня 1977 відкрито Меморіальну квартиру-музей Ульянових. В його фондах налічувалося бл. 400 експонатів, у т. ч. меблі, посуд, особисті речі, фотокопії документів. На фасаді будинку було встановлено мармурові меморіальні дошки — в 1947, у 1970; 1981 року замінено на бронзову дошку з барельєфними портретами Ульянових (скульпторка В. Дяченко, архітектор В. Гнєздилов). В останні роки існування будинку тут містилися дитяча бібліотека «Веселка» та камерний хор «Київ».Лабораторна, 12. Будинок рубежу 19-20 ст., в якому проживала родина Ульянових Після знесення пам'ятки на її місці ведеться спорудження житлового комплексу Washington Concept House компанії SAGA DevelopmentWASHINGTON Concept House.

Установи та заклади Інститут східних мов Київського національного лінгвістичного університету (№ 5/17) Ліберальна партія України (№ 11) Педагогічне видавництво «Плеяди» (№ 26а)

Примітки

Джерела