Флюорографія (синонім: рентгенофлюорографія) — метод медичної візуалізації і рентгенології, що полягає в одержанні фотознімка рентгенівського зображення з флюоресцентного екрана.
Флюорографія дає зменшене зображення об'єкта. Виділяють дрібнокадрову (70 x 70 мм ) і крупнокадрову (100 x 100 мм) методики. Остання за діагностичним можливостям наближається до рентгенографії. Флюорографію застосовують головним чином для дослідження органів грудної клітки, молочних залоз, кісткової системи.
Найпоширенішим діагностичним методом, що використовує принцип флюорографії, є флюорографія органів грудної клітки, яка застосовується насамперед для скринінгу туберкульозу та злоякісних новоутворень легень (наприклад, рак легені). Також в медичній діагностиці флюорографію використовують для вивчення молочних залоз та кісткової системи. Розроблені як стаціонарні, так і мобільні флюорографічні апарати.
В даний час плівкова флюорографія поступово поступається цифровій. Цифрові методи дозволяють спростити роботу з зображенням (зображення може бути виведене на екран монітора або роздруковане, може бути передане по локальній мережі відразу декільком лікарям тощо), зменшити променеве навантаження на пацієнта і зменшити витрати на додаткові матеріали (плівку, проявник для плівки).
Див. також Пулюй Іван Павлович Рентгенологія Рентгеноскопія Рентгенографія Комп'ютерна томографія ПоКіФоРо ІнРиКоЗ Медична візуалізація
Примітки
Література
Журнали American Journal of Roentgenology Seminars in Roentgenology