Музи́чний прову́лок — зниклий провулок міста Києва. Пролягав від Прорізної вулиці (на місці сучасного будинку № 6) до тупика.
Історія Провулок виник у 1874 році у зв'язку зі спорудженням в глибині забудови Прорізної вулиці окремої будівлі для музичної школи (музичного училища), заснованої 1863 року.
Будинок музичної школи всередині кварталу між Васильчиковською вулицею і Хрещатиком за проєктом Олександра Шиле було закладено в червні 1873 року, споруджено 1874 коштом Імператорського Російського музичного товариства і окремих благодійників. Усі роботи — від кошторису до проєкту — архітектор виконав безоплатно. Задля створення зручного проїзду від Прорізної (Васильчиковської) вулиці до нового закладу Київська міська дума виділила 300 рублів, і таким чином утворився Музичний провулок.Місце, якого немає: де в Києві розташований Музичний провулок (фото)
З 1883 навчальний заклад фігурує під назвою Київське музичне училище Російського музичного товариства, з листопада 1913 — Київська консерваторія. Тут викладали Микола Лисенко, Отакар Шевчик, Микола Губерт, виступали Петро Чайковський, Сергій Рахманінов, Федір Шаляпін та інші видатні музиканти. У будівлі училища також містилося Київське відділення Російського музичного товариства.
Згодом біля училища було облаштовано майдан (у 1938—1941 роках — площа Глінки).
До 100-річчя від дня народження Михайла Глінки міська влада Києва вирішила встановити пам’ятник композиторові. Проєкт у вигляді бронзового бюста на постаменті з лабрадориту реалізував архітектор Володимир Ніколаєв. Передбачалося відкрити пам’ятник до ювілею Глінки — 20 травня 1904 року, але погруддя було встановлено перед будівлею музичного училища та освячено лише 21 грудня 1910 року. Пам'ятник М. Глінці зберігся, 1955 року перенесений у Міський парк.
У 1934 при Київській міській консерваторії відкрито музичне училище і дитячу музичну школу-десятирічку. Протягом 1936—1937 років будівлю консерваторії у провулку розширено шляхом прибудови будинку музичної школи та приміщення концертної зали (за проєктом архітектора Йосипа Каракіса).
Провулок вів від Прорізної вулиці, яку поділяв майже на дві рівні частини, до сліпого завулка біля консерваторії (тепер це арка праворуч від казино з театром) та закінчувався там, де нині огорожа Будинку радіо НСТУ.
Провулок фактично перестав існувати 24 вересня 1941 внаслідок руйнівних вибухів і пожеж разом з іншими будівлями на Прорізній та Хрещатику. У повоєнну добу під час забудови знищеної частини вулиці Свердлова було ухвалено рішення не відновлювати провулок. Залишки споруд провулка було використано під час зведення Будинку культури «Київметробуду», Будинку Українського радіо, Будинку архітектора Спілки архітекторів та інших будівель. При цьому в одних випадках колись чільні фасади стали бічними, в інших — тильні фасади перетворено на головні: так, у Будинку архітектора, спорудженому 1959 на місці і з використанням залишків Великої концертної зали, головний вхід облаштовано з колись тильного боку — з Новопушкінської вулиці, прокладеної в першій половині 50-х років ХХ ст.
Нині траса колишнього провулка відображена у внутрішньоквартальному проїзді, що починається в арці будинку на Прорізній, 8 (приблизно на одній лінії з пам'ятником Паніковському). У комплекс будинків «Київметробуду» (Прорізна вул., 6-8), споруджений у 1952—1953 роках, умонтовано коробку згорілої у вересні 1941 будівлі міського ломбарду (1907—1909, архітектор Василь Осьмак), яка мала адресу «Музичний провулок, 3». У 2024 році початковий вигляд внутрішнього фасаду колишнього ломбарду було відновлено.Від ломбарду до бізнес-центру: у Києві відновили самобутню перлину ар-нуво
Примітки
Джерела Пономаренко Л. Куди зник Музичний провулок? // «Хрещатик». — 2001 — 14 листопада. ()
Музыке — и мысли, и дела Київ. Історична енциклопедія. Від найдавніших часів до 1917 року Интересный Киев: Музыкальный переулок Укрінформ: Пам'ятник композитору Михайлу Глінці у Києві Интересный Киев: Памятник из Музыкального переулка