Аліса Брунівна Фрейндліх (; 8 грудня 1934, Ленінград, РРФСР, СРСР) — провідна радянська і російська акторка театру і кіно. Народна артистка СРСР (1981). Лауреатка Державної премії РРФСР ім. Станіславського (1976), Державної премії Росії (1995), Премії Тріумф, Кінопремії «Ніка» у номінації «Честь і гідність» та ряду багатьох вітчизняних премій і фестивалів. Академік Російської академії кінематографічних мистецтв «Ніка».

Занесена до переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України. Прихильниця путінського режиму.

Біографічні відомості Народилася 8 грудня 1934 року в Ленінграді в родині Народного артиста СРСР Бруно Фрейндліха.

У 1957 році закінчила Ленінградський театральний інститут імені О. М. Островського (нині Російський державний інститут сценічних мистецтв), курс Б. В. Зона.

У 1957—1961 рр. — акторка Академічного драматичного театру імені В. Ф. Коміссаржевської.

У 1961—1983 рр. — провідна акторка Ленінградського театру імені Ленсовєта.

З 1983 р. — акторка Великого драматичного театру ім. Г. О. Товстоногова.

Знімається з 1955 року («Службовий роман» (1977, Калугіна) — Найкраща акторка року за версією журналу «Советский экран», «Сталкер» (1980, дружина сталкера) тощо).

Грала в фільмах українських кіностудій: «Анна і Командор» (1974, Анна), «Д'Артаньян та три мушкетери» (1978, т/ф, королева Анна Австрійська), «Чехарда» (1987, т/ф, 2 а, Маргарита Василівна Кудрявцева).

Записала кілька платівок з літературним контентом, та як вокалістка — платівку з естрадними піснями і з вистав на фірмі грамзапису «Мелодія».

Особисте життя Тричі одружувалась: зі студентом-однокурсником Володимиром Карасьовим (1956—1957); з театральним режисером і актором Ігорем Петровичем Владимировим, уродженцем Катеринослава (нині м. Дніпро) (початок 1960-х років — 1981); дочка Варвара (нар. 1968) — радянська і російська акторка театру і кіно. з актором і художником Юрієм Солов'єм (початок 1980-х років — 1990).

Громадянська позиція Підтримує анексію Криму Росією та агресивну політику Володимира Путіна стосовно УкраїниАлиса Фрейндлих: «Русские — люди добрые». Фігурантка бази «Миротворець».

Фільмографія «Незакінчена повість» (1955, епізод) «Таланти і шанувальники» (1956, епізод) «Безсмертна пісня» (1957, гімназистка) «Повість про молодят» (1959, Галя) «Смугастий рейс» (1961, буфетниця) «Жанна плаче, Жан сміється» (1961, телеспектакль) «Ася» (1963, телеспектакль) «Мільйон терзаній» (1964, телеспектакль) «Фро» (1964, Наташа Букова, дружина сторожа; реж. Р. Есадзе) «Пригоди зубного лікаря» (1965, Маша; реж. Е. Климов) «Перший відвідувач» (1965, Таня; реж. Л. Квініхідзе) «12 стільців» (1966, телеспектакль; Еллочка-людожерка) «Таня» (1967, фільм-спектакль) «Місто і пісня» (1968, співачка) «Темні алеї» (1968, телеспектакль) «Місто запалює вогні» (1968, Зіна Пічікова; реж. В. Венгеров) «Любити…» (Новела друга) (1968, Аня ; реж. М. Калік) «Три розповіді І. Буніна» (1969, новела «Мадрид») «Вальс» (1969, Маруся, домробітниця) «Вчора, сьогодні і завжди» (новела «Незвичайний суд») (1969, дружина підсудного) «Сімейне щастя» (новела «Від нічого робити») (1969, Анна Семенівна Капітонова, знуджена пані) «Таємниця залізних дверей» (1970, Люся Рижкова, мама Толіка) «Моє життя» (1972, Клеопатра, сестра Мисаїла) «Приборкання норовливої» (1973, телеспектакль, Катаріна) «Мелодії Верійського кварталу» (1973, Аліса Аквамаринська (дружина Іноченцо; реж. Г. Шенгелая) «Виконуючий обов'язки» (1973, Євгенія Синеграч, технік-архітекторка) «Анна і Командор» (1974, Анна; реж. Є. Хринюк, кіностудія імені О. Довженка) «Агонія» (1974, Анна Вирубова; реж. Е. Климов) «Солом'яний капелюшок» (1974, баронеса де Шампіньї, упорядниця музичного вечора; реж. Л. Квініхідзе) «Незвичайна неділя» (1975, телеспектакль, Малюк (в сценах з вистави театру ім. Ленсовєта «Малюк і Карлсон, який живе на даху») «Завжди зі мною…» (1976, Таня Ільїна, дружина Ільїна) «Пансіонат на Страндвеген» (1976, телеспектакль, Марія Єнсен) «Службовий роман» (1977, Калугіна; реж. Е. Рязанов) «Принцеса на горошині» (1977, королева-мати) «Д'Артаньян та три мушкетери» (1978, т/ф, королева Анна Австрійська; реж. Г. Юнгвальд-Хількевич, Одеська кіностудія) «Старомодна комедія» (1978, Лідія Василівна Жербер) «Сталкер» (1979, Дружина; реж. А. Тарковський) «Люди і пристрасті» (1979, телеспектакль, Марія-Антуанетта / старенька / Єлизавета Англійська / Акоста / 1-й співак) «Сергій Іванович іде на пенсію» (1980, дочка Сергія Івановича) «Три роки» (1980, Поліна Рассудіна, вчителька музики) «Дякую за нельотну погоду» (1981) «Два голоси» (новела «Ідеалістка») (1981, Катерина, бібліотекарка) «Небезпечний вік» (1981, Лілія Іванівна Родимцева (наукова працівниця, викладачка університету); реж. О. Прошкін) «П'ятий десяток» (1982, фільм-спектакль, Катерина Олександрівна Йолочкіна, завідувачка бібліотеки; реж. І. Владимиров) «Клітка для канарок» (1983, мати Олесі; реж. П. Чухрай) «Разом з Дунаєвським» (1984) «Успіх» (1984, Зінаїда Миколаївна Арсеньєва, прима обласного театру, репетирує Аркадіну; реж. К. Худяков) «Проста смерть...» (1985, дружина Івана Ілліча; реж. О. Кайдановський) «Пробач» (1986, Єлизавета Андріївна) «БДТ тридцять років по тому» (1986, телеспектакль, Женет Фішер (сцена з вистави «Останній палкий закоханий») «Таємниця Снігової королеви» (1986, Снігова королева) «Жорстокий романс» (1986, Харита Гнатівна Огудалова, вдова спадкового дворянина і мати трьох дочок; реж. Р. Есадзе) «Чехарда» (1987, т/ф, 2 а, Маргарита Василівна Кудрявцева, акомпаніаторка і друга диригентка; кіностудія імені О. Довженка) «Будні і свята Серафими Глюкиної» (1988, Серафима Глюкина) «Останній палкий закоханий» (1989, телеспектакль, Елейн Мацоні \ Боббі Мітчел \ Женет Фішер) «Мушкетери двадцять років по тому» (1992, королева Анна Австрійська; реж. Г. Юнгвальд-Хількевич) «Таємниця королеви Анни, або Мушкетери тридцять років по тому» (1993, королева Анна Австрійська; реж. Г. Юнгвальд-Хількевич) «Полювання» (1994) «Підмосковні вечори» (1994, Ірина Дмитрівна; реж. В. Тодоровський) «Жіноча логіка» (2003—2006, т/с, Ольга Петрівна Туманова) «Оскар і Рожева Пані» (2004, моноспектакль) «На Верхній Масловці» (2004, Анна Борисівна; реж. К. Худяков) «Повернення мушкетерів, або Скарби кардинала Мазаріні» (2007, королева Анна Австрійська; реж. Г. Юнгвальд-Хількевич) «Дванадцята ніч, або Як побажаєте» (2007, телеспектакль, Фесте) «Каліфорнійська сюїта» (2007, телеспектакль, Ганна Воррен / Діана Ніколс / Міллі Майклз) «Півтори кімнати, або Сентиментальна подорож на батьківщину» (2008, мати Бродського; реж. А. Хржановський) «Васильєвський острів» (2008, Анна Гнатівна) «Марево» (2008, Пульхерія Іванівна Товстогубіха; реж. К. Худяков) «Дядечків сон» (2011, телеспектакль, Марія Олександрівна Москальова) «Лінія Марти» (2014, т/ф, Марія Михайлівна) «Короп відморожений» (2017, Людмила Борисівна Баранова, подруга Олени Михайлівни; реж. В. Котт)) «Бульварне кільце» (2014, Есфір Михайлівна Шапіро) «Большой» (2017, Галина Михайлівна Бєлєцька; реж. В. Тодоровський) та ін.

Озвучування, вокал «Роки любові» (1957, Росиця — роль Р. Симеонової) «Три товстуни» (1966, Суок (деякі епізоди) — роль Ліни Бракніте) «Його звали Роберт» (1967, виконання пісні за кадром) «Великі холоди» (1969, мультфільм, всі ролі) «Поїзд пам'яті» (1975, виконання пісні) «Блакитне щеня» (1976, мультфільм; щеня, вокал) «Службовий роман» (1977, вокал) * «Старомодна комедія» (1978, виконання пісні) «Комедія помилок» (1978, Ліз, куртизанка — роль Софіко Чіаурелі) «Молодший науковий співробітник» (1978, к/м, виконання пісні за кадром на вірші О. Блока «І знову — пориви юних років…» «Розлучені» (1980, мультфільм, виконання пісні)

Нагороди, премії та звання Заслужена артистка РРФСР (1965) Народна артистка РРФСР (1971) Державна премія РРФСР імені К. С. Станіславського (1976) Народна артистка СРСР (1981) Орден Трудового Червоного Прапора (1986) Нагорода міжнародного драматичного товариства «За внесок в розвиток драматичного мистецтва, що долає міжнародні бар'єри» (1989) Орден Дружби (17 грудня 1994) — «За заслуги перед народом, пов'язані з розвитком російської державності, досягненнями в праці, науці, культурі, мистецтві, зміцненням дружби і співпраці між народами» Премія «Ніка» — за найкращу жіночу роль другого плану (фільм «Підмосковні вечори», реж. Валерій Тодоровський, 1995) Премія «Золотий софіт» за найкращу жіночу роль (спектакль «Макбет», 1995) Державна премія Російської Федерації в області літератури і мистецтва 1995 року (1996) — «за видатне виконання ролей класичного репертуару» Премія Уряду Санкт-Петербурга і області «За унікальний внесок в культуру Санкт-Петербурга» (1997) Звання «Жива легенда» (П'ята міська премія в галузі культури «Люди нашого міста», 2000) Премія «Кумир» (2000) Премія імені О. К. Толстого «Срібна ліра» (2000) Царськосільска мистецька премія (2000) Театральна премія «Золота маска» в номінації «За честь і гідність» (2001) Премія «Тріумф» (2001) Почесний громадянин Санкт-Петербурга (2001) Медаль «У пам'ять 300-річчя Санкт-Петербурга» Державна премія Російської Федерації в області літератури і мистецтва 2000 року (2001) — «за спектакль Російського державного академічного Великого драматичного театру імені Г. О. Товстоногова „Аркадія“ за п'єсою Т. Стоппарда» Міжнародна премія «Наш сучасник» (Фонд «Міжнародний дім „Кіно плюс“», 2002) Звання «Сонячна акторка» (Неофіційна премія шанувальників, 2002) РКФ «Література і кіно» в Гатчині (Приз губернатора Ленінградської області Валерія Сердюкова «За видатний внесок у розвиток театрального мистецтва і кінематографії Росії», 2003) Міжнародна премія К. С. Станіславського за внесок у розвиток акторського мистецтва (2004) Премія газети «Московський комсомолець» (сезон 2004—2005 рр. ПЕРША ЛЕДІ (за виставу «Оскар і Рожева Пані») Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (13 лютого 2004 року) — «За великий внесок у розвиток вітчизняного театрального мистецтва» Премія «Петрополь» за унікальну акторську роботу (спектакль «Оскар і Рожева Пані», 2005) Премія «Золотий софіт» (спеціальна премія «Актор року», 2005) Премія МКФ православного кіно «Золотий витязь» за видатний внесок у театральне мистецтво (2005) Національна премія громадського визнання досягнень жінок «Олімпія» Російської Академії бізнесу та підприємництва (2005) Приз КФ «Амурська осінь» в Благовєщенську (за найкращу жіночу роль, фільм «На Верхній Масловці», 2005) Визнана символом вітчизняного кіно (2005) Премія «Ніка» — за найкращу жіночу роль (фільм «На Верхній Масловці», реж. Костянтин Худяков, 2006) Театральна премія «Золота маска» за найкращу жіночу роль («Оскар і Рожева Пані», Театр ім. Ленсовєта) (2006) Премія «Золотий софіт» за майстерність і досконалість (спектакль «Квартет», 2006) Приз «Визнання» на честь 30-річчя фільму «Службовий роман» КФ «Віват кіно Росії!» в Санкт-Петербурзі («За створення видатних образів в кінематографі», 2007) Орден Святої Катерини II ступеня (за виставу «Оскар і Рожева Пані», 2007) Державна премія Російської Федерації за 2007 рік (2008) — «За створення художніх образів, що стали класикою вітчизняного театрального мистецтва і кіномистецтва» Міжнародна премія святого апостола Андрія Первозваного «За Віру і Вірність» (XVI церемонія вручення авторитетної громадської нагороди, 2008): «За яскравий талант і вірність кращим традиціям російського драматичного мистецтва» Приз «Срібна тура» фестивалю «Вікно в Європу» у Виборзі за найкращу жіночу роль (фільм «Півтори кімнати, або Сентиментальна подорож на батьківщину», 2009) Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (5 лютого 2009) — «За великий внесок у розвиток вітчизняного театрального мистецтва і багаторічну плідну діяльність» РКФ «Література і кіно» в Гатчині (Приз за найкращу жіночу роль, фільм «Півтори кімнати, або Сентиментальна подорож на батьківщину», 2010) Пам'ятна медаль «150-річчя А. П. Чехова» (2010)