Франько Дмитро Васильович (, с. Натягайлівка (тепер у складі міста Вознесенська) Миколаївської обл. — , Київ) — український актор, педагог. Народний артист УРСР (1969). Протягом 35 років — провідний актор Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки (1947—1982).

Життєпис Народився 25 жовтня 1913 р. у с. Натягайлівка (тепер у складі міста Вознесенська) Миколаївської обл.

Протягом 1934-38 років навчався в Київському національному інституті театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого.

Протягом 1938-47 років працював в театрі Київського військового округу. Учасник Німецько-радянської війни.

З 1947 року — актор Київського театру російської драми ім. Лесі Українки. Відтоді ж — педагог інституту імені Карпенка-Карого. Протягом 35-ти років зіграв близько 85-ти ролей в театрі.

В кіно почав зніматися з 1953 року. Знявся в таких фільмах як: «Сон», «Вечір на Івана Купала», кіноепопеї «Звільнення» та ін.

Помер 4 листопада 1982 р. в Києві. Похований на старій частині Байкового кладовища (ділянка № 3), неподалік від могили Лесі Українки, разом з дружиною та колегою по театру Ганною Пекарською (1918—2010).

Фільмографія

Актор

1953 — «Команда з нашої вулиці» — тренер 1955 — «Пригоди з піджаком Тарапуньки» 1957 — «Далеке і близьке» — Пікатій 1957 — «Дорогою ціною» — офіцер з вусами 1957 — «Кінець Чирви-Козиря» — Гунявий 1957 — «Круті сходи» — Морозов 1957 — «Правда» — керуючий пана Чубатенко 1957 — «Шельменко-денщик» — Лопуцьковський 1958 — «Місто запалює вогні» — поранений в госпіалі 1958 — «Вогненний міст» — Горбенко 1959 — «Чорноморочка» — старшина Терентій Тарасович Бодяга 1962 — «Десь є син» — Ігор Карпов 1962 — «Квітка на камені»— Павло Чмих 1963 — «Юнга зі шхуни «Колумб»» — Ковальчук 1964 — «Сон» — Василь Жуковський 1964 — «Сторінка життя» — Тарас Шевченко 1966 — «Два роки над прірвою» — епізод 1967 — «Непосиди» — начальник відділу кадрів 1968 — «Вечір на Івана Купала» — Терентій Корж 1968 — «Розвідники» — полковник Євсюков 1968-71 — «Звільнення» — Павло Рибалко 1969 — «Варькина земля» — міліціонер 1969 — «Серце Бонівура» — полковник 1970 — «Море у вогні» — Приходько 1971 — «Всього три тижні…» — бухгалтер 1971 — «Інспектор карного розшуку»— сусід Зої 1973 — «Ринг» — Федір Попов 1973-74 — «Високе звання» — командувач армією Павло Максимович Гайдабура 1974 — «Літо в Журавлиному» — Семен Міронець 1974 — «Совість» — Григорій Максимович Осипов, участковий 1974 — «Юркові світанки» — регістратор в РАКСі 1975 — «Я водолаз-2» — Федір Артемійович Кулик 1976 — «Два капітани» — епізод 1976 — «Звільнення Праги» — Павло Рибалко 1978 — «Будьте напоготові, Ваша високосте!» — Михайло Борисович 1978 — «Незручна людина» — Євгеній Олександрович Бекташев 1979 — «Круте поле» — Кочкарин 1979 — «Мій генерал» — Інокентій Євлампієвич, дідусь Кєшки 1979 — «Пробивна людина» — Микола Петрович 1979 — «Скляне щастя» — никифор Дзякун 1980 — «Пора літніх гроз» — Лев Лукич Ушанов 1980 — «Приватна особа» — Ігнат Петрович Барабулька, дільничний 1981 — «Тривожне літо» — сторож човневої станції 1981 — «Дівчина і море» — дідусь Федір 1981 — «Ранок вечера мудріше» — Тарас Тимофійович Доценко 1982 — «Стратити неможливо» — епізод 1982 — «Ніжність до рищащого звіра» — Аким Іванович 1982 — «Подолання» — Матвєєч 1983 — «Щастя Никифора Бубнова» — Прокіп Максимович

Озвучення мультфільмів 1969 — «Пригоди козака Енея»

Відгуки сучасників Михайло Резнікович, український режисер, Герой України:

Євген Балієв, український радянський актор, народний артист УРСР:

Відзнаки Народний артист УРСР (з 1969 року) Заслужений діяч мистецтв Дагестанської АРСР (1974) Орден Трудового Червоного Прапора.

Примітки

Література Митці України. Енциклопедичний довідник. (за редакцією А. В. Кудрицького), К.: УЕ ім. М. П. Бажана, 1992, стор. 609 Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.610.

Посилання