Гвадалахара ( ) — місто у Мексиці, на північному заході Мексиканського нагір'я, на висоті 1500 м; столиця штату Халіско.

Друге за населенням місто країни (приблизно 1.460 тисяч у 2015 році). Гвадалахара відома сильними католицькими традиціями та консервативними настроями. Місто вважається світовою столицею маріачі, традиційного жанру мексиканської музики, що зародився у Халіско і в 2011 році був внесений до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Назва Місто назване на честь іспанської Гвадалахари, назва якої походить від арабського Вад-аль-Хіджара, що означає «Річка, що тече між скель».

Економіка Провідний економічний центр західної Мексики. Має неофіційну назву— «Перлина Заходу»«Страны и народы», Америка (Общий обзор Латинской Америки, Средняя Америка), Москва, «Мысль», 1981, ст. 119—120 (рос).

Важливий вантажний залізничний вузол. Через місто проходять магістральні нафто- і газопроводи, що сполучають його з Саламанкою і С'юдад-Пемексом.

Один з провідних центрів обробної промисловості країни. В 1960-х роках харчова промисловість давала 43 % вартості продукції , текстильна і шкіряно-взуттєва 15 %, хімічна 10 %. Розвивається машинобудування, виробництво будівельних матеріалів і хімічна промисловість.

Фармацевтична промисловість Гвадалахари грає важливу роль в національному виробництві, поступаючись лише столиці, і є одним з найбільших центрів дистриб'юції в країні.

Гвадалахара відома як «мексиканська кремнієва долина» через розвиток IT-сектора і електронної промисловісті. В Гвадалахарі розташовані заводи та центри розробки General Electric, IBM, Intel, Hewlett-Packard, Siemens, Foxconn, Sanmina-SCI, Dell та інших.

Архітектура Від колоніального періоду у Гвадалахарі збереглась прямокутна сітка вулиць. Серед архітектурних пам'яток: будинки, фонтани, собор збудований в 1571–1618 роках, церква Санта-Монікт 1720–1733, лікарня Алькальде, 1787–1792 років, та палац Королівської Аудієнсії 1751–1775 років, Палац уряду 1643.Оспісіо Кабаньяс початку 19 ст. внесений в Список світової спадщини ЮНЕСКО. В Палаці уряду, оспісіо Кабаньяс і аудиторії університету містяться розписи Хосе Ороско.

У середині 20 ст. у Гвадалахарі прокладені нові магістралі, побудовані суспільний центр, дім культури, ринки, спортцентри, інші будівлі у сучасному стилі, університет. На початку 21 століття планувалося побудувати тут образотворчий музей Гугенгайм Гвадалахара, але 2009 року від проекту відмовилися.

Транспорт З 1989 року в місті функціонує легкий метрополітен.

Міжнародний аеропорт Гвадалахари імені Мігеля Ідальго-і-Кастілья розташований за 16 км на південь від центру міста, пасажиропотік станом на 2019 рік складав 14 823 592 пасажира, що на 3,37 % більше, ніж 2018 року.

Транспортну систему міста доповнювала тролейбусна мережа завдовжки 34 км, на якій були розташовані 54 зупинки. Неофіційно з 10 листопада 2025 року тролейбусний рух в місті припинено. Надходження китайських електробусів «Sunwin» та їх презентація, а також робота на єдиному на той час тролейбусному маршруті № 400 свідчила про наближення часу припинення тролейбусного руху в місті. Тролейбусний рух в місті був відкритий у 1976 році. У найкращі часи на балансі депо налічувалося понад 120 тролейбусів, які обслуговували 5 маршрутів. Наприкінці 2000-х років тролейбусна мережа почала занепадати, в тролейбуси почали замінюватися автобусами. До 2010 року існувало лише два тролейбусних маршрута. У 2016 році надійшли 25 нових тролейбусів «DINA Ridder E» для обслуговування маршрута № 400..

Культура

Музеї Музеї Гвадалахари є частиною культурної інфраструктури міста, будівлі багатьох з них мають важливе архітектурне та історичне значення. У колекціях музеїв представлені практично всі жанри: картини і скульптури, ремесла, пластика, фотографія і твори мистецтва різних країн.

Список музеїв міста:

Будинок-музей Лопеса Портільо Майстерня Хосе Клементе Ороско Дитячий музей Globo в Гвадалахарі Інститут ремесел Музей археології Західної Мексики Регіональний музей Гвадалахари Сапопанський художній музей «MAZ» Музей індіанського мистецтва уічоль-віксаріків Музей полювання Беніто Альбарран Музей воскових фігур Музей міста Музей Сапопанської Діви Музей мистецтв «MUSA» Музей народного мистецтва Халіско Музей палеонтології Гвадалахари Музей армії та авіації Музей журналістики і графіки Урядовий палац-музей Музей сучасного мистецтва та багато інших

Бібліотеки У Гвадалахарі та передмістях, які її оточують, є широкий спектр державних і університетських бібліотек. Найвідоміші з них — Іберо-американська бібліотека Октавіо Паса Університету Гвадалахари і Публічна бібліотека штату Халіско, розташована в передмісті Сапопан.

Театри

Театр Ель Каминанте Театр Дегольядо Театр Діана Студія Каварет Експериментальний театр Халіско «Підвісний будинок» Театр «Аудиторія Ангела»

Кухня Див. також Мексиканська кухня

У Гвадалахарі поширені загальномексиканські страви позоле, тамале, енчілада, тако, менудо, боби Чарро. Символом місцевої кухні є «торта ахогада», яка готується з солоного хліба бірото, намазаного томатним соусом «карніта» зі спеціями та обсмаженими бобами, нарізаною на шматочки смаженою свининою; також її їдять з цибулею, тушкованою в лимонному гострому соусі.

Основна традиційна страва регіону — біррія, тушковане козяче м'ясо, вноді яловичина або баранина. Домашню біррію зазвичай готують у спеціальній печі. Готове м'ясо змішують з томатним бульйоном зі спеціями або ж цей бульйон подають окремо. Десерт, який вважається типовим для Гвадалахари, — це херікала, його готують з молока, яєць, ванілі, кориці і цукру.

Ще одна типова страва кухні Гвадалахари — м'ясо у власному соку. Це дрібно нарізана яловичина, тушкована з беконом у власному соку. Страву подають з яловичиним бульйоном з додаванням квасолі, кінзи, цибулі і редиски.

У Гвадалахарі також представлена інтернаціональна кухня. Тут є ресторани європейської, латиноамериканської, азійської кухонь, а також вегетаріанські і органічні .

Освіта Гвадалахара є одним з основних освітніх центрів Мексики.

У місті знаходиться Гвадалахарський Університет, третій найстаріший університет у Мексиці (заснований 1792 року). Він є другим за кількістю студентів в країні (після Національного автономного університету Мексики). Також в місті є Автономний університет Гвадалахари (UAG), перший приватний університет в країні (заснований 1935 року).

У місті також розташовані кампуси кількох приватних університетів, у тому числі: Панамериканського університету Монтеррейського Інституту технології та вищих досліджень Технологічного університету Халіско

Спорт

Найпопулярнішим видом спорту в Гвадалахарі є футбол. У місті базуються дві команди Прімера Дивізіону: «Гвадалахара» (домашня арена — стадіон «Акрон» на 49 850 місць) та «Атлас» (домашня арена — стадіон «Халіско» на 55 110 місць). У третьому дивізіоні чемпіонату Мексики виступають клуби «Оро» та «Депортіво Національ».

Баскетбольна команда «Астрос-де-Халіско» бере участь в іграх Національної професійної баскетбольної ліги з 2019 року.

Штат Халіско є лідером з олімпійських видів спорту, оскільки він вигравав національні Олімпіади 18 раз поспіль, а також 9 разів вигравав найбільшу кількість медалей у всіх дисциплінах національних Олімпіад.

Панамериканські ігри 2011 року проводилися в Гвадалахарі, тоді Мексика приймала Панамериканські ігри втретє, але впершє за межами Мехіко.

Клімат Клімат Гвадалахари — вологий субтропічний (Cwa за класифікацією кліматів Кеппена), який досить близький до тропічного клімату і для нього характерні сухі, теплі зими і спекотне, вологе літо. Клімат Гвадалахари також залежить від значної висоти над рівнем моря і загальної сезонності опадів в західній частині Північної Америки.

Хоча в Гвадалахарі тепло увесь рік, але сильні дощі йдуть тут тільки в літній період, в інші пори року клімат досить посушливий.

Уродженці Валентин Гомес Фаріас (1781—1858) — мексиканський політик, який кілька разів займав президентську посаду у період 1833—1846 років. Енріке Гонсалес Мартінес (1871—1952) — мексиканський поет, представник модернізму. Доктор Атль (справжнє ім'я Херардо Мурі́льо, 1875—1964) — мексиканський живописець, громадський діяч, мистецтвознавець, етнограф і вулканолог. Луїс Барраґан (1902—1988) — мексиканський архітектор. Хорхе Гонсалес Камарена (1908—1980) — мексиканський художник і скульптор Кеті Хурадо (1924—2002) — мексиканська акторка театру, кіно та телебачення Гільєрмо дель Торо (* 1964) — мексиканський кінорежисер, сценарист, продюсер, письменник. Ґлорія Ґевара (* 1967) — мексиканський політик. Гаель Гарсія Берналь (* 1978) — мексиканський актор, кінорежисер, сценарист та продюсер. Абнер Марес Мартінез (* 1985) — мексиканський боксер — професіонал, чотириразовий чемпіон світу. Гільєрмо Очоа (* 1985) — мексиканський футболіст, воротар збірної Мексики і клубу «Америка». Хімена Наваррете (* 1988) — мексиканська модель. Серхіо Перес (* 1990) — мексиканський автогонщик, пілот Формули-1.

Галерея Гвадалахари

Див. також Собор Гвадалахари

Примітки

Посилання

Вебсайт Гвадалахари Encyclopedia Britannica — Guadalajara