Шактизм (, , shaktism, дослівно «доктрина влади» або «доктрина богинь») — деномінація індуїзму, що зосереджується на поклонінні Шакті або Деві — божественій матері індуїзму — як найвищого божества. Ця деномінація є третьою за числом прихильників деномінацією після вайшнавізму і шайвізму.
Історія Більшість вчених вважають, що шанування жіночого начала відігравало центральну роль релігії Індської цивілізації (23-18 ст. до н. е.). У руїнах Хараппи та інших поселень, що відносяться до цієї цивілізації, археологи виявили безліч невеликих глиняних фігурок напівоголених жінок, в складному головному уборі і з оздобленими поясами на грудях, які вважаються ідолами богинь. Часто також жіноче божество зображується сидячим на гілках дерева ашваттха. Вважають, що подібна композиція символізує єднання чоловічого і жіночого начал, оскільки чоловіча приналежність ашваттхи виявляється однозначно. На зображеннях богиня також асоціюється з двома тваринами — з тигром (або тигрицею?) й буйволом. Асоціація тигра з жіночим божеством характерна і для індуїстської міфології, ваханою богині Дурги є тигр (або лев). В образі ж буйвола бачать чоловіче божество родючості, яке в пізнішому індуїзмі переходить в розряд демонічних істот і стає асуром Махіша, війна якого з Богинею описується в Деві-Махатмйі. Звідси і звичай приносити в жертву буйвола у дравідомовних народів.
Особливості шактизму Шактизм розглядає Деві (дослівно «богиня») як найвищу силу, Брахму, «одного без другого», разом з іншими традиційними ознаками божества. За традиційними обрядами, шактизм найбільш нагадує шайвізм. Однак послідовники шактизму — шакти (, ) зосереджуються перш за все на поклонінні Шакті, жіночому аспекту божества. Шива, його чоловічий аспект, вважається тимчасовим, а поклоніння йому вважається другоряднимSubramuniyaswami, Satguru Sivaya, Merging with Siva: Hinduism's Contemporary Metaphysics, Himalayan Academy (Hawaii, USA, 1999)..
Найпоширеніше поклоніння десяти формам богині — Дашамахавідья. В західному світі поширений культ Діви Марії, ймовірно походженням пов'язаний із Деві Маріамман.
Коріння шактизму походять з давньої історії Індії. Найраніші зображення богині відносяться до поселень часів палеоліту і понад 22 тис. років тому, хоча її культ набув сили у Цивілізації долини Інду і протягом ведичного періоду, а пізніше розповсюдився разом з санскритською культурою. Вважається, що історія індуїзму багато в чому пов'язана з розвитком жіночого початкуHawley, John Stratton (ed.) and Wulff, Donna Marie (ed.), Devi: Goddesses of India. University of California Press (Berkeley, 1996).. Шакти (практикуючі шактизм) широко використовують тантру. У Рігведі згадується Шакті і Прітхві Мата (Земля Мати), яку також називають Дхра або Дхрітхі — «та, що тримає все», або Бхумі а також богині вод Апас, богиня ранкової зорі Ушас та її сестра Ратрі, богиня ночі.
У Ведичних писаннях згадується всеосяжна Адіті: Адіті — це небо, Адіті — це повітря, Адіті — це боги …, Адіті — це Мати, Отець і Син, Адіті — це все, що буде народжено. Риг Веда, I.89.10
«Адіті», — підсумовує Бхаттачарья, — «була найдавнішою матір'ю богів, яка початково характеризує ще темну Ведичну епоху».
Основні божества
Деві поклоняться у будь-якій з величезного числа форм, проте всі вони — різні аспекти однієї верховної богині.
Трідеві (санскр. : त्रिदेवी tridevi — три богині) — термін в індуїзмі, який об'єднує трьох богинь, трьох супутниць богів Тримурті:
Сарасваті — богиня мудрості, знання ; дружина Брахми Лакшмі — богиня достатку, процвітання, багатства, успіху і щастя ; дружина Вішну Парваті (або Дурга) — богиня часу, влади, духовного усвідомлення ; дружина Шиви
У свято Наваратрі — «Дев'ять ночей» — «Богиня шанується в трьох формах: протягом перших трьох ночей, шанують Дурга, Лакшмі в четверту, п'яту і шосту ночі, і, нарешті, Сарасваті сьому, восьму і дев'яту ночі».
У шактизмі Трідеві вважаються початковими іпостасями Махашакті — Махасарасваті, Махалакшмі і Махакалі — проявленими у світ і дарованими богам Тримурті як їх шакті і подружжя.
Серед багатьох імен, що використовуються для позначення богині — Деві, Чандіка, Амбіка, Калі, і достаток інших — це легко забути, що Деві дійсно єдина. (Деві Махатмья), Деві показує: "Я одна тут у світі. Хто ж ще, крім мене ? " Після цього проголошення божественної єдності, який був названий mahāvākya вона пояснює, що всі [інші богині] всього лише проєкції її влади, як і всі інші форми. Імена благих форм: Парваті (санскр. पार्वती, pārvatī IAST «гірська»), Гаурі («Світла, Добра»), Тріпурасундарі («найпрекрасніша в трьох світах»), Лаліта] — «ігрива, яка грає», Бхавані («оживляюча»). У жорстокій формі Деві носить імена Калі («Чорна»), Шьяма, Чанді (Чанда, «Гнівна»), Дурга («Неприступна»), Бхайраві («Зловісна»).
Основною формою Деві поклоняються ішта — деві, опікунському божеству. Вибір цього божества може залежати від багатьох факторів, у тому числі сімейної традиції, регіональної практики, гуру лінії, особистий резонанс і так далі. Існують буквально тисячі з богині форм, багато з них пов'язані з конкретними храмами, географічних об'єктів або навіть окремих селах. Тим не менше, кілька вельми популярних форм богині, як відомо, і практично кожен жіноче божество в індуїзмі є вважається, що прояв одного або більше з цих « основних» форм. Найвідоміші благодійні богині популярного індуїзму відносяться:
Аді Парашакті (Шрі Бхагаваті): Богиня, як оригінальне, початкове, трансцендентне джерело Всесвіту. Дурга (Амба, Амбіка): Богиня, як Махадеві, матеріальний прояв Верховного Божества (Брахман) Лакшмі (Шрі): Богиня Матеріальної реалізації (багатство, здоров'я, щастя, любов, краса, родючості і т. д.); супутниця (Шакті) Вішну Парваті (Гаурі, Ума): Богиня духовної реалізації (божественна любов; сагуна [тобто має матеріальні якості] форма Аді — Парашакті); супутниця (Шакті) Шиви, також аватара Парваті — Мінакші. Саті (Ума): Богиня подружніх відносин; супутниця (Аді-Шакті) Шиви в першому втіленні. Сарасваті: Богиня культурної реалізації (знання / освіта, музика, мистецтв і наук, і т. д.); чоловіка (Шакті) Брахми; ототожнюється з річкою Сарасваті Ямуна-деві: Богиня річки Ямуна, Ганга-деві: Богиня Божественної річки; ототожнюється з річкою Ганг Гаятрі-деві: Богиня, Мати мантр Сіта: Богиня, як подружжя Рами Радха: Богиня, як кохана Крішни Рукміні — головна дружина Крішни Субхадра — сестра Крішни Бху — друга супутниця Вішну
Дурга є скоріше загальна термінологія для богині — матері, в основному її божество поклоняються в храмі Бхагаваті або Махадеві. Узагальнений термін, використовуваний в храмах для поклоніння Богині Матері) і т. д. У тому, що більшість храмів для ведення обрядів себе певні форми Дурзі як божество, наприклад Храм Бхагаваті Каньякумарі знаходиться храм Дурга або Деві, але Санкальпа є те, що Деві Катьяяні. Будь-яка з Навадург вважається Санкальпою, поклоняючись Деві Дурга. Навадурга є Shailaputri, Brahmacharini, Chandraghanta, Kushmanda, Skandamata, Kathyayini, Kaalratri, Mahagauri, Siddhidaatri; ці форми Дурги для поклоніння.
Калі безпосередньо поклонялися як наприклад у вигляді Бхадракалі (Переклад: Махамайя Калі, «Бха» означає розведення або майя і «дра» є чудовою означає самий або наймогутніша) на півдні Індії і Маха Калі в Бенгалії.
Вараха-Пурана оповідає про 8 матрік (аштаматріка або аштаматара), які уособлюють вісім якостей, що руйнують людину. Йогешварі, яку закликала Шакті і сапта-матріки — сім божественних матерів, жіночі прояви богів.
1. Йогешварі — Кама, або Бажання. 2. Махешварі — Кродха, або Гнів. 3. Вайшнаві — Лобха, або Жадібність. (прояв Вішну) 4. Брахмані — Мада, або Гординя. 5. Каумарі — Моха, або Ілюзія. 6. Індрані — Матсарья, або Омана. 7. Чамунда — Пайсунья, або Брехня. (прояв Ями) 8. Варахі — Асуйя, або Заздрість
Також відома Камакші (санскр. Kamakshi — хтивоока), або Камакхья (Камакхья = з ім'ям Ками) — в індійській міфології ім'я однієї з форм Дурги (див.), дружини бога Шиви. Під цим ім'ям вона шанується в пн.-сх. частини Бенгалії і Ассамі. Камарупа є метою паломництва її шанувальників, це тіло бажань, священне місце Богині, що знаходиться в долині річки Брахмапутри, штат Ассам.
До неї близькою є Раті — богиня любові, плотського бажання, прагнення, пристрасті і сексуального задоволення. Зазвичай описана як дочка Праджапаті Дакші, Раті є жіночим аналогом, головною дружиною і помічником Ками (Камадева), бога кохання. Відповідно до відомого міфу, коли Шива спопелив Каму, Раті звернулася з благаннями до Парваті, і Шива відродив її чоловіка. Прийнявши вигляд смертної жінки, Раті виростила Каму (народженого в образі Прадьюмна, сина Крішни і Рукміні), потім відкрила йому зв'язують їх узи, знов стала його дружиною і народила від нього сина Аніруддха. Поряд з Камою, Раті займає важливе місце у відповідному культі. У Південній Індії проводяться особливі церемонії, під час яких виконується плач Раті по своєму чоловікові.
В Андхра-Прадеш вшановують богиню Ренуку, в західній Бенгалії — Джагадхатрі, інші форми богині — Періячі, Вішнудурга.
В Непалі поклоняються Кумарі Деві (Королівська Кумарі або Дівоча Богиня). У індуїстів вона вважається втіленням богині Таледжу Бхавані або юна іпостась Дурги. Верховний священнослужитель храму Таледжу щодня підносить їй молитви.
Священні тексти Культ Шакті можна знайти вже в Ріґведі, в таких її гімнах, як Деві-сукта, Шрі-сукта, Дурга-сукта, Бху-сукта і Ніла-сукта, хоча тут він не займає центрального положення. У цих гімнах Шакті вихваляється як велика сила, яка підтримує всесвіт. Далі, в одній з «великих» Упанішад, Кена — упанішаді, про неї говориться як про Уму золотого кольору, дочку Хімават, царя Гімалаїв, яка розповідає про себе Індрі й іншим богам. Крім Кена — упанішади, є ще й особливі Упанішади, числом вісім: Тріпуратапіні — упанішад, Сита —, Деві —, Саубхагья — Лакшмі та ін. Елементи шактизму присутні і в Рамаяні. З самої поеми випливає, що її головна героїня Сіта була спочатку богинею Землі. А богиня Землі, поряд з Лакшмі і Шрі (ці божества іноді розрізняються), виступає дружиною Вішну, втіленням якого є Рама, чоловік Сіти. У Рамаяні персоніфікуються річки Гангу і Сарасваті (II, 52, 85 — 91 та ін), а про Умі сказано, що вона більш прекрасна, ніж Шрі (VII, 42, 30). Згадуються чотири ведичні богині: Діті, Адіті, Шачі і Ратрі. Але не згадана жодна чисто шактістська богиня, за винятком Каліки (VI, 35, 28).
Але найбільший клас текстів, що містять інформацію про шактизм, складають тантри. Тантри діляться на три типи: агами, нігами і упатантри. Агами і нігами представляють із себе діалоги Шиви та його дружини на філософські теми, причому в Агама Шива повчає свою Шакті, а в нігама навпаки, Шакті повчає Шиву. Упатантри являють собою діалог Шиви або Шакті з яким-небудь міфологічним персонажем. За однією з традиційних класифікацій, звід тантричної літератури містить у собі 28 агам шиваїзму, 108 самхіт вішнуїзму (школа Панчатантра) і 64 тантри шактизму (насправді, число тантр і самхит набагато більше). Найважливіші серед тантр «Куларнава», «Маханірвана» і «Тантрараджа» В даний час деякі тантри переведені з санскриту і видані, але багато існують тільки як рукописні тексти, дбайливо оберігаються шактистами і недоступні для вчених.