Григо́рій Микитович Сидоренко (1874, Херсонська губернія, Російська імперія — 6 лютого 1924, Прага, Чехословацька Республіка) — український політичний діяч і дипломат, інженер шляхів. Міністр пошт і телеграфу УНР. Голова делегації УНР на мирній конференції в Парижі.
Біографія Народився у Херсонській губернії.
У Томському Імператорському університеті певний час очолював українську студентську громаду.
Член Української Центральної Ради, міністр пошт і телеграфу УНР в уряді Всеволода Голубовича (лютий — квітень 1918 року). 28(15) лютого видав наказ № 3 — про заміну протягом трьох днів всіх написів в поштових, телеграфних і телефонних установах на українські.
За гетьманату член Президії Всеукраїнського Союзу Земель, згодом делегат Українського Національного Союзу для переговорів із представниками Антанти в Ясах (1918).
Голова делегації УНР на мирній конференції в Парижі (січень — серпень 1919 року). У серпні 1919 року Директорія УНР відкликала Сидоренка до Кам'янця-Подільського для звіту про діяльність делегації. Після цього його на цій посаді замінив Михайло Тишкевич.
У 1919—1922 роках був послом УНР у Відні. Австрія не проводила чітко вираженої української політики. Після акредитації у Відні на початку 1922 посла УСРР Юрія Коцюбинського завершилася кар'єра посла УНР у Відні Григорія Сидоренка. Від 1923 року працював директором бібліотеки Української господарської академії в Подєбрадах. Помер у Празі, похований на Ольшанському цвинтарі.
Джерела та література Лупандін О. І. Сидоренко Григорій Микитович //
Література В. І. Головченко. Сидоренко Григорій Микитович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
Павлишин О. Сидоренко Григорій // Довідник з історії України. — 2-е видання. — К., 2001. — С. 747.
Посилання