Сімферо́поль (), Акмєсджи́тза правилом дев'ятки, ближче до оригіналу Акмєсджі́т, зросійщений варіант — Ак-Мече́ть () — місто в Україні, столиця Автономної Республіки Крим, адміністративний центр Сімферопольського району. З березня 2014 року місто тимчасово окуповане Росією. Рішенням тимчасової окупаційної адміністрації місто названо адміністративним центром «Республіки Крим». Розташоване на берегах річки Салгир, на північних схилах Кримських гір, між двома пасмами його передгір'я.
Місто адміністративно поділено на три міські райони — Залізничний, Київський та Центральний.
Назва Назва Акмєсджит (за правилом дев'ятки, ближче до оригіналу Акмєсджі́т, зросійщений варіант — Ак-Мече́ть) перекладається з кримськотатарської як «біла мечеть», мається на увазі мечеть Кебір-Джамі, найстаріша будівля міста. Водночас в багатьох тюркських мовах, в тому числі і в кримськотатарській, Ак (білий) означає також захід, тоді як Кок (блакитний) — схід.
За часів Кримського ханства місто також було відоме як Султан-Сарай, оскільки тут розташовувався палац Калги-султана, другої за значущістю людини в ханстві.
Сучасна назва впроваджена після анексії Криму російською імператрицею Катериною II в рамках її «Грецького проєкту»Олексій Мустафін. Вигадані міста Причорномор'я. Краплені карти Російської імперії на честь її девізу. Ім'я Сімферополь у перекладі з /ге̅ сӱмферу́поліс/ означає «Місто (до) загального блага».Мій девіз — бджоли, що літають від рослини до рослини, збирають свій перший мед, і носять його у вулик, що є корисним (рос.: Мой девиз — летающие от растения к растению пчелы, собирающие свой первый мед, и носящие его в улей, что является полезным.)Звідси ж на гербі міста з'явилася бджола.
У першій половині XX століття українською місто називалося також СимферопільРудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ при трьохступеневій системі врядування. Адміністративні межі на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, 1927Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіяльний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 20 березня 1932 рік. [Варіянт 1]. — Х., 1932, СемферопільСхематична мапа Луганської округи УСРР. Адміністраціиний поділ УСРР. — К.: Картогеодезія, 1930.
Історія
На території міста відомі знахідки залишків житла людини ще з доби палеоліту.
Перше античне поселення виникло у ІІІ столітті до н. е. як столиця скіфів у Таврії Неаполь Скіфський. На межі ІІ—ІІІ століть н. е. Неаполь став занепадати під ударами греків; остаточно місто зникло в результаті навали готів у ІІІ столітті і гунів у IV столітті, а його залишки були випадково виявлено лише у ХІХ столітті.
Щонайменше з початку XVII століття — в долині Салгира вже існувало велике місто Акмєсджит (зросійщено Ак-Мечеть, «біла мечеть»), резиденція кримського калга-султана. Після захоплення Криму Російською імперією у 1784 році імператрицею Катериною II місто отримало назву Сімферополь («місто загального блага») і стало адміністративним центром новоствореної Таврійської області (з 1802 — губернії).
24 квітня 1918 року Сімферополь був здобутий Кримською групою Армії УНР.
У 1921—1945 роках — адміністративний центр Кримської Автономної РСР, з 1945 — Кримської області РРФСР.
З 1954 року — Кримська область в складі УРСР.
З 1991 року — адміністративний центр Кримської АРСР.
З 1998 року — столиця АР Крим.
У лютому-березні 2014 року місто тимчасово окуповане Росією та проголошено адміністративним центром так званої «Республіки Крим».
24 липня 2026 року в Сімферополі під удар потрапив логістичний хаб компанії «Wildberries». Згодом у самій компанії підтвердили про атаку та повідомили про тимчасове призупинення роботи комплексу.
Географія
Клімат
Клімат напівсухий, теплий, з м'якою зимою. Звичайна температура січня +0,4 °C, липня +23,3 °C. Опадів 509 мм в рік, кількість годин сонячного сяйва 2469 на рік. Зима триває переривчасто (з 29 грудня по 25 лютого). На вегетаційний період припадає 270 мм опадів.
Населення
Населення Сімферополя швидко зростало, зокрема після побудови залізниці Лозова — Сімферополь (1872—1875); його кількість, осіб: + Таблиця зміни чисельності населення 1840 1864 1887 1897 1914 1926 1939 1959 1970 1989 2001 2009 2014 8584 17 000 38 000 49 078 91 000 86 145 142 634 187 623 249 053 343 565 343 644 337 139 338 319
Національний склад Сімферополя за переписом 2001 року року +чисельністьчастка, % росіяни238 93866,7 українці76 14721,3 кримські татари25 2097,0 білоруси4 1021,1 євреї2 3710,7 вірмени2 1300,6 татари1 3390,4 азербайджанці1 0140,3 поляки7170,2 греки6190,2 молдавани5610,1
Рідні мови населення Сімферополя за переписом 2001 року + російськакримськотатарськаукраїнськавірменськабілоруська Сімферополь85,576,816,240,340,12 Залізничний район87,534,826,380,300,11 Київський район85,926,816,040,330,14 Центральний район83,598,326,410,390,11
Економіка
Сімферополь — досить значний промисловий центр. Провідними галузями є машинобудування, харчова і легка промисловість, понад 70 підприємств, серед яких ВО «Фотон», «Пневматика», «Кримпродмаш», заводи «Сантехпром», «Фіолент», електробудівельний завод «СЕЛМА», швейне, трикотажне і взуттєве об'єднання, шкіргалантерейна фабрика, НВО «Ефірмасло», 2 консервні заводи, кондитерська і макаронна фабрики, пивобезалкогольний комбінат «Крим», заводи побутової хімії і пластмас, «Кримбудматеріали», «Кримнерудпром».
Транспорт
Сімферопольський залізничний вокзал є найбільшим вокзалом Криму. З 27 грудня 2014 року поїзди «Укрзалізниці» у напрямку Криму до деокупації від російських загарбників тимчасово скасовані . На початку 2015 року обслуговував лише приміські поїзди. Міжнародний аеропорт «Сімферополь» імені Султана Амет-Хана (з березня 2014 року і до повномасштабного російського вторгнення в Україну (з 2022) обслуговував лише рейси російського напрямку) тролейбусна лінія Сімферополь — Алушта — Ялта, яка пролягає однією із найгарніших трас Криму. Від Сімферополя до Алушти вона йде крізь лісові місцевості Кримських гір, а від Алушти до Ялти — вздовж Чорного моря. Міжміські тролейбуси вирушають зі станції «Курортна» (біля залізничного вокзалу). Добре розвинуте автобусне сполучення з багатьма місцевостями Криму, в тому числі зі всіма курортами. У місті функціонують 4 міжміські автостанції: «Центральна», «Курортна», «Східна» (напрямок на Феодосію) та «Західна» (напрямок на Бахчисарай).
Східною околицею міста пролягає автошлях міжнародного значення .
В місті розвинуте автобусне та тролейбусне сполучення.
Освіта та наука
Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського; Кримський державний медичний університет імені С. І. Георгієвського Інститути: гуманітарно-екологічний, індустріально-педагогічний, природоохоронного і курортного будівництва, Сімферопольське музичне училище ім. П.I. Чайковського, 12 середніх спеціальних навчальних установ, 37 профтехучилищ, науково-дослідницькі і проєктно-конструкторські установи, зокрема Інститут мінеральних ресурсів, «Кримпроєкт», «Чорноморнафтогазпроєкт», Кримська філія Інституту археології НАН України, Кримське відділення Інституту сходознавства НАН України, Кримський центр гідрометеорології, сейсмічна станція, Кримський економічний інститут Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана тощо.
Культура
Музеї Музей історії міста Сімферополя Етнографічний Краєзнавчий Художній Кримськотатарський музей мистецтв Музей археології Криму Будинок-музей Іллі Сельвінського
Театри
Кримський академічний російський драматичний театр імені Максима Горького, Кримський академічний український музичний театр Сімферопольський театр ляльок Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр Сімферопольська філармонія Сімферопольський театр юного глядача
Кінотеатри
Кінотеатр імені Тараса Шевченка (з 1904 року) Кінотеатр «Спартак» (з 1910 року) «Ілюзіон» — кінотеатр відкритий у 1910 році в помешканні купців Розенштейнів на Олександро-Невській вулиці «Ампір» — відкритий у 1910 році в будинку купця Спіро. Будівля була розташована поруч із готелем «Асторія». Кінотеатр багато разів перейменовували: з 1929 року — «Прожектор», з 1931 року — «Культфільм», з 1957 року — «Піонер». У 1965 році отримав назву «» й проіснував до 1980 року «Тріанон» — у 1913 році відкритий в магазині «Пасаж», у будинку кандидата медицини В. Г. Бухштаба «Зірка» «Супутник» (вул. Севастопольська) «Кінотеатр імені Субхі, Батьківщина» (вул. Крилова) «Космос» (з 1970-х років) «Мир» — відкритий 30 травня 1964 року. У 1990-х роках було заплановано реконструкція кінотеатру, проте новий проєкт та реконструкція не здійсненаhttp://simferopol.avbelov.by.ru/tem28.htm «Сімферополь» (з 1956 року)
Бібліотеки Кримська республіканська бібліотека для дітей імені В. Н. Орлова Кримська республіканська бібліотека для юнацтва Кримська республіканська універсальна наукова бібліотека імені І. Франка Кримськотатарська бібліотека ім. І. Гаспринського
Пам'ятники та пам'ятки міста
У Сімферополі на обліку перебувають об'єкти культурної спадщини: один археологічний комплекс національного значення; 94 пам'ятки архітектури, з яких 3 — національного значення; 114 пам'яток історії. Кебір-Джамі Хаджі Сеїт-Нафе Грецькі торгові ряди Комплекс земської лікарні Особняк Дінцера Садиба Палласа Будинок на Салгирі Долгоруковський обеліск Готель Європейський Житловий будинок уряду Кримської АРСР.
Напередодні 18 травня 2024 року окупаційна влада демонтувала пам'ятник українському генералові Петру Григоренку, який відстоював права кримських татар. Пам'ятник був відкритий в Сімферополі на Радянській площі за ініціативою Меджлісу кримськотатарського народу у 1999 році.
Інші заклади Цирк, бюро подорожей і екскурсій, турбаза «Таврія». Кримський республіканський благодійний фонд допомоги біженцям та переселенцям
Релігія
Культові споруди
Християнство
Українська православна церква Московського патріархату Храм святих рівноапостольних Костянтина та Єлени Собор Петра і Павла Храм Трьох Святителів Свято-Троїцький собор Олександро-Невський собор
Православна церква України Кафедральний собор святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги
Римсько-католицька церква в Україні
Каплиця Успіння Пресвятої Діви Марії
Іслам Кебір-Джамі Сеїт-Сеттар Хаджі Сеїт-Нафе Буюк Джума-Джамі Чокурча-Джамісі Джемаат Джамі (будується) Мерхамет Джамісі (реконструкція) Ак-Мечит Джамі Бор-Чокрак Джамісі Сувукъ-дере (будується) Мечеть мікрорайону Мар'їне Мечеть на території Сімферопольської виправної колонії № 102
Туризм
Численні об'єкти туризму, пам'ятники Другої світової війни, невідомому солдату, партизанам та підпільникам Криму, Богдану Хмельницькому, О. Суворову, М. Фрунзе, О. Пушкіну, К. Треньову, меморіали жертвам фашизму, кримчанам, загиблим в Афганістані.
Пам'ятки природи Ботанічний сад ТНУ ім. В. І. Вернадського (парк «Салгирка») Дуб «Богатир Тавриди» — 650 років, висота — 25 м, довжина стовбура в обхваті — 5,25 м — Дитячий парк. П'ятистовбурний каштан — вул. Фрунзе, 30.
Пам'ятки архітектури Палац М. С. Воронцова (1826) Будинок Чірахова (початок ХХ століття) Залізничний вокзал (1951) Кримський академічний російський театр (1911) Кінотеатр імені Тараса Шевченка (1915)
Археологічні пам'ятки Стоянка Чокурча (епоха палеоліту) Руїни городища Неаполя Скіфського.
Мальовничі околиці Садиба «Сабли» таврійського губернатора Бороздіна, XIX ст. — с. Каштанове, вул. Богданова. Садиба Кесслерів, XIX ст. — поч.XX ст. — с. Лозове. Житловий будинок колишньої садиби Кесслерів, XIX ст. — с. Піонерське. Мечеть Ескі-Сарай, XIV ст. — XV ст. — с. Піонерське. Пожарський заказник з дикорослими лікарськими рослинами — Лісовий масив Левадки. Зміїна печера — найбільша карстова порожнина передгір'я — (неподалік Левадки).