Лев Володимирович Скри́пник (* 1903, станція Ясинувата — † 1939, Полтава) — український письменник.

Життєпис

Родом із Донеччини. Племінник М. О. Скрипника. З 11 років Лев почав працювати на шахті, в порту, на залізниці.

Шістнадцятирічним добровольцем йде 1919 року до Червоної армії. Під час громадянської війни обіймав посаду ад'ютанта комуністичного батальйону в складі Юзівського комуністичного полку (1920). Служив також у відомих своїм героїзмом Богучарському і Бобровському полках. Про них Скрипник писав: «Два славетних полки, що билися на Південному фронті і пройшли під вогнем від Воронежа до Грозного… Майже повністю полягли ці славетні полки на польському фронті. Від них залишалося 20 чоловік…», в тому числі Скрипник.

Після тяжкого поранення він приїздить у Харків і працює там на хімічній фабриці, пізніше повертається до рідного Донецька, на шахту «Смолянка».

По війні робітник у Донбасі, в Харкові (1927—1928) й Одесі (1929—1930).

Разом із тим Скрипник вів авантюрницьке життя і, маючи зв'язок зі злочинним світом, багато мандрував. Перебування у місцях ув'язнення позначилося на тематиці його творів.

Друкуватися Скрипник почав з 1922 року.

Входив до літоб'єдання Союз пролетарських письменників Донбасу «Забой», був членом ВУСПП. Свою любов до малої батьківщини він висловив у таких рядках: «Донбас…Донбас…Ні, не Донбас — „Донбасія“, чорна країна… Країна зритої, почикриженої землі. Степи донбаські, степи безкінечні. Колись Дике поле, безлюддя, тиша. Толочили землю запорозькі коні, з вигуками скакали степом орди татар… Вмерло Дике поле… Вмерло нібито й зовсім ніколи його не було».

Творчістю Скрипника цікавився О. М. Горький, але його листи до письменника не збереглися.

Скрипник помер у психоневрологічній лікарні в Полтаві.

Твори «Шахтер Василий» (1926) «Вибух» (1928), «Двісті п'ятдесят перша верства» (1929), «Будинок примусових праць», «За все», «Маленька степова рудня», «Немає праці», «Шурка-Скокар» (1930), «Кортояк», «Смертна камера», «Таке життя» (1931); романи «Рудня-Новосмолянка» (1929—1930, друкований в журналі «Металеві Дні») і «БУПР» (1932).

Видання

Література

 — С. 395. Летописцы шахтерского края Донецк Рік:1968 Сторінок:432с.

Посилання

…З ПОРОГА СМЕРТІ… Письменники України — жертви сталінських репресій