Олекса́ндр Миха́йлович Со́боль ( , Білосток — ) — артист балету, педагог. Кавалер «ордена Знак Пошани» (1936) . Заслужений артист УРСР (1941) Соболь Олександр Михайлович (Російський балет. Енциклопедія) .

Життєпис Син українського танцівника і хореографа Михайла Андрійовича СоболяШляхи розвитку українського народно-сценічного танцю. У 1922 році був прийнятий до балетної студії при Театрі ім. Лисенка, де навчався до 1925 року (педагоги А. Й. Вільтзак, Я. В. Романовський, П. К. Йоркін).

У 1925 році був зарахований артистом балету в Харківський оперний театр, де пропрацював до 1928 року.

З 1928 по 1930 роки працював артистом балету в різних естрадних колективах. У 1930—1935 роках був артистом балету в Харківському оперному театрі. У 1933 роув удосконалював свою майстерність в МХУ (педагоги В. О. Семенов, О. М. Монахов).

У 1935 році переведений в Київський оперний театр. В цьому ж році був посланий урядом в складі української групи танцюристів на Міжнародний фестиваль народного танцю в Лондоні, де посів перше місцеНіно Сухішвілі: "Побачивши танець мого діда, Сталін сказав: «Проси, що хочеш, все виконаю» .

Провідний соліст балету Харківського (1925—1935) і Київського (1935-37 i 1939-45) театрів опери й балету.

У 1936 брав участь в декаді українського оперного та балетного мистецтва в Москві. У 1937 році був відправлений на стажування до Великого театру СРСР, де пропрацював артистом балету до 1939 року. Згодом повернувся до Київського оперного театру і залишався його солістом до 1945 року.

У 1945-60 — в Театрі ім. Станіславського і Немировича-Данченка у Москві.

Олександр Соболь вражав сучачників кількістю піруетів: він міг навертіти до 14—16 піруетів. Сьогодні техніка виконання народного і класичного танцю дуже зросла і піруетами важко кого здивувати, а в той час їх виконував один лише Соболь і тому його майстерність глибоко вражала глядачів.Каміна Л. І., Бариш-Тищенко І. А. Міжнародні та всеукраїнські фестивалі-конкурси з хореографічного мистецтва

У 1960-63 р. — педагог Варшавської балетної школи, в 1964-68 — МХУ, в 1968-71 і 1973-75 — педагог-репетитор Великого театру в Лодзі, в 1975-77 — Музичного театру в Щецині.

Пішов з життя 1984 року.

Партії Бенно («Лебедине озеро» П. Чайковського), піруетиста («Гопак» у «Сорочинському ярмарку» М. Мусоргського), Еспади («Дон-Кіхот» Л. Мінкуса), Капітана («Червоний мак» Р. Глієра), Кемпбелла («Ференджі» Б. Яновського), Арлекіна («Карнавал» Р. Шумана), Командора («Лавренсія» О. Крейна), Степана («Лілея» К. Данькевича) та багато ін.

Примітки

Джерела

Станішевський, Ю. О. Балетний театр Украіни [Текст]  : 225 років історії / Юрій Станішевський. — Київ: Музична Украіна, 2003. — 440 с. : іл Aleksandr Mikhailovich Sobol’ Aleksander Sobol Encyklopedia teatru polskiego