Павло Карл Санґушко гербу Погоня (1680 — 14 квітня 1750, Загайці, тепер Шумський район, Тернопільщина) — князь, 6-й Острозький ординат (1738 — …), маршалок великий литовський від 1734, маршалок надвірний литовський від 1713, підскарбій надвірний литовський від 1711, стольник литовський 1708–1709 рр. Меценат.
Біографія Після смерті батька опіку над ним та родичами мали, серед інших, брати мами Францішек Стефан, Леон Базилій, по їх смерті в 1686 р. — вуй Бенедикт Павел Сапега.Marcinek R. Sanguszko Paweł Karol, książę (1680—1750)… — S. 497.
Прибічник Августа ІІ Фрідріха, після смерті якого ( 1733) був серед претендентів на стіл Речі Посполитої (мав підтримку Росії). Пізніше підтримав обрання Августа ІІІ ФрідріхаВалерый Пазднякоў. Сангушкі // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск : Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — С. 540. .
У 1744 р. місто Левартув було перейменоване на Любартув за його зусиль.Marcinek R. Sanguszko Paweł Karol, książę (1680—1750)… — S. 499..
Протягом 1745-1750 років обіймав посаду кременецького старостиUrzędnicy dawnej rzeczypospolitej XIV—XVIII wieku: spisy. — T. 3: Ziemie ruskie. — Zeszyt 5: Urzędnicy Wołyńscy XV—XVIII wieku: spisy / Opracowal Marian Wolski. Polska akademia nauk. Biblioteka Kόrnika; Instytut historii. — S. 64..
Був похований 27 травня 1750 р. у родинній крипті костелу фундованого ним люблінського монастиря оо. КапуцинівKrypty klasztoru kapucynów w Lublinie . Серце було поховане 28 травня у фарному костелі Любартова. Сини Януш Модест та Геронім фундували у 1793 р. виготовлення та встановлення тут класицистичного надгробку для батька та його 3-ї дружини.
Меценат Був любителем садів, привіз до Заслава голландського садівника Туліпана. В цьому місті працював його придворний архітектор Паоло Антоніо Фонтана, за проектами якого було відбудовано палац (1722—1741), збудовано фундований Сангушком фарний костел (1733—1738), костел та кляштор капуцинів (1737—1741). В 1750 фундував костел для місіонарів. Від Папи Бенедикта XIV отримав дозвіл на відправи у палацовій каплиці Заслава.
1732 року фундував церкву Волиці Великої (ймовірно, Заславщина). Дав кошти для відновлення костелу в Чуднові, костелу та кляштору в Ракові (Мінський повіт), кармеліток в Дубному; для парафіяльних костелів Дубного, Локачів, Білогородки.
Сім'я Вперше одружився з Броніславою Пеньонжківною, вдовою по братові Казимиру АнтоніюPoczątki rodu Sanguszków . Вдруге з Маріанною Любомирською (1693—1729), яка внесла з посагом в дім Сангушків Острозьку ординацію. Втретє пошлюбився з Барбарою Дунінівною. Діти: Януш Олександр Юзеф Паулін Ян Адам, разом зі старшим братом — діти батька від Маріанни Любомирської Януш Модест (Януш Владислав) Геронім Януш Анна, чоловік — Антоній Барнаба Яблоновський, шлюб уклали 20 вересня 1755 в Крем'янціAnna ks. Sanguszko-Kowelska h. Pogoń Litewska (ID: 8.192.173) . Юстина Кунегунда
Вшанування пам'яті Вулиця Князів Сангушків у місті Славута.
9 листопада 2023 року Житомирська міська рада перейменувала вулицю Багратіонівську на вулицю Князів Сангушків.
Примітки
Джерела Aleksandrowska Elżbieta. Sanguszkowa z Duninów Barbara Urszula (1718—1791) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1993. — Tom XXXIV/4. — Zeszyt 143. — S. 517—521. Marcinek Roman. Sanguszko Paweł Karol, książę (1680—1750) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1993. — Tom XXXIV/4. — Zeszyt 143. — S. 497—500.
Посилання Paweł Karol Lubartowicz ks. Sanguszko-Kowelski h. Pogoń Litewska (ID: 15.105.322) http://www.sejm-wielki.pl/b/15.105.322 . .