Сергій Олександрович Мартінсон (; 6 лютого 1899, Петербург, Російська імперія — 2 вересня 1984, Москва, Російська РФСР) — російський радянський актор театру і кіно. Видатний комедійний актор, ексцентрик, майстер пантоміми. Заслужений артист РРФСР (1950). Народний артист РРФСР (1964). Кавалер орденів «Знак Пошани» (1944) і Трудового Червоного Прапора (1979).

Біографія Закінчив Інститут сценічних мистецтв в Петрограді (1923).

Виступав в естрадних театрах Петрограда — в театрі «Вільна комедія», «Вільному театрі».

Працював у московських театрах: Театрі Революції (1924—1941), Вс. Меєрхольда (1925—1926, 1929—1933, 1937—1938), московському Мюзик-холі (1933—1936).

З 1945 року — актор Театру-студії кіноактора.

У 1924 році дебютував в кінематографі. Знімався переважно в ролях другого плану, невеликих, епізодичних, але грав яскраво і незабутньо. У фільмах «Нові пригоди Швейка» (1943), «Третій удар» (1948) створив сатиричний образ Гітлера.

Один з найбільш популярних і улюблених глядачем акторів. Яскравий гострохарактерний і різноплановий актор, майстерності і таланту якого були підвладні драма, водевіль, музична комедія, буфонада, ексцентрика, пантоміма.

Працював на дубляжі кінофільмів і озвучуванні мультфільмів.

У 1974 році на Центральному телебаченні був знятий фільм-спектакль «Бенефіс Сергія Мартінсона» за участю Сергія Олександровича в головній ролі і зірок радянського кіно, театру та естради (реж. Є. Гінзбург).

Помер 2 вересня 1984 року, похований на Кунцевському кладовищі Москви.

Творчість

Фільмографія «Пригоди Октябрини» (1924, Пуанкаре) «Братик» (1926, директор тресту) «Чортове колесо» (1926, диригент оркестру) «Дві зустрічі» (1932, Бєлов, полковник) «Дезертир» (1933) «Маріонетки» (1933) «Повстання рибалок» (1934, Бредель) «Загибель сенсації» («Робот Джима Ріплі») (1935, Дізер, артист мюзик-холу) «Ревізор» (1936, Хлестаков) «Пригоди Петрушки» (1936, розсіяний) «Острів скарбів» (1937, Бредлі) «Сім'я Оппенгейм» (1938, Гутветтер, поет) «Степан Разін» (1939, Федір Шпинь) «Золотий ключик» (1939, Дуремар) «Антон Іванович сердиться» (1941, Керосінов, композитор) «Чарівне зерно» (1941, Живоглот) «Бойова кінозбірка № 7» (1941, фашистський льотчик) «Юні партизани» (1942) «Бойова кінозбірка № 11» («Кар'єра лейтенанта Гоппа») (1942, лейтенант Гопп) «Швейк готується до бою» (1942, офіцер/манекен) «Лермонтов» (1943, барон де Барант/Степан Степанович) «Нові пригоди Швейка» (1943, Гітлер) «Ми з Уралу» (1943) «Сільва» (1944, Боні, граф Боніслау) «Весілля» (1944, Іван Михайлович Ять, телеграфіст) «Пржевальський» (1951, професор Шатило) «Незабутній 1919 рік» (1952) «Садко» (1952, інок) «Кораблі штурмують бастіони» (1953, Фердинанд) «Сеанс гіпнозу» (1953, к/м, гіпнотизер) «Божевільний день» (1956) «Ілля Муромець» (1956, Мишатичка) «Ідіот» (1958, Лебедєв) «У нашому місті» (1959, к/м) «Непрохані гості» (1959) «Твір мистецтва» (1959, к/м, Іван Миколайович) «Вільний вітер» (1961, шинкар) «Червоні вітрила» (1961, Філіп, вугляр) «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1961, дяк Осип Никифорович) «Знайома адреса» (1962, к/м, режисер П'єдесталов) «Веселі історії» (1962) «Приборкувачі велосипедів» (1963, Георг Сібуль, старий гонщик) «Москва — Генуя» (1964, Луї Барту) «Казка про втрачений час» (1964, Прокіп Прокопович) «Тридцять три» (1965, Валентин Петрович, батько Розочки) «Інші нині часи» (1965, князь Борис) «Казка про царя Салтана» (1966, опікун Салтана) «Півгодини на чудеса» (1968, кіноальманах; Абрікадабр) «Посміхнися сусідові» (1968, артист) «Каліф-Лелека» (1969, візир) «13 доручень» (1969, меломан) «Час щасливих знахідок» (1969, князь) «Любов до трьох апельсинів» (1970, король) «Літні сни» (1972, головбух) «Руслан і Людмила» (1972, візантійський посол) «Міста і роки» (1973, Персі) «Великий атракціон» (1975, дід Матвій) «У країні пасток» (1975, анімаційний; Чарівник) «Бенефіс Лариси Голубкіної» (1975, фільм-спектакль) «Про дракона на балконі, про хлопців і самокат» (1976, Сергій Васильович) «Озброєний і дуже небезпечний» (1977, містер Тротт) «Ярославна, королева Франції» (1978, франкський єпископ Роже) «Нові пригоди капітана Врунгеля» (1978, Сер Вант, ватажок бандитів) «Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона: Собака Баскервілів» (1981, містер Френкленд) «Не можу сказати „прощавай“» (1982, Антон Петрович, працівник музею) «І життя, і сльози, і любов» (1983, Єгошкін) та ін.

Роботи у фільмах українських кіностудій: «Вітер зі сходу» (1940, Стефан, офіцер) «Подвиг розвідника» (1947, Віллі Поммер) «Третій удар» (1948, Гітлер) «Чорноморочка» (1959, Омельський, композитор і керівник оркестру) «Врятуйте наші душі» (1960, Нортон Мейсфілд) «Казка про Хлопчиша-Кибальчиша» (1964, дядина 518-й, агент-розвідник буржуїнов) «У тридев'ятому царстві...» (1970, герцог де Молюск)

Озвучування мультфільмів «Івась» (1940) «Пропала грамота» (1945, Відьма) «Слон і мураха» (1948, Вовк) «Полкан і шавка» (1948, шавка) «Федя Зайцев», «Чемпіон» (1948) «Лев і заєць» (1949, Заєць) «Фарбований лис» (1953, Лис) «Підпис нерозбірливий» (1954, Віслюк) «Козел-музикант» (1954, Віслюк) «Підпис нерозбірливий» (1954) «Зачарований хлопчик» (1955, мультфільм; головний щур (немає в титрах)) «Мільйон у мішку» (1956) «Снігова королева» (1957, Ворон) «Перша скрипка» (1958, Метелик) «Петя і Червона Шапочка» (1958, Диктор) «Таємниця далекого острова» (1958, Лікар) «Котячий будинок» (1958, Півень) «Пригоди Буратино» (1959, знахар Богомол) «Лисиця, бобер та інші» (1960) «Дикі лебеді» (1962, Монах) «Дочка сонця» (1963, Північний Вітер) «Дюймовочка» (1964, Жук) «Пастушка і сажотрус» (1965) «Мауглі» (1967—1971, шакал Табакі) «Як ослик щастя шукав» (1971, Вівця) «Каченя, яке не вміло грати в футбол» (1972, Півень) та багато інших…

Примітки

Джерела Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.255; Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998 —С.472. http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/sov/2711/works/ http://www.animator.ru/db/?p=show_person&pid=1092