Масоха Лаврентій Омелянович (1909—1971) — український радянський та російський радянський актор. Заслужений артист Росії (1969).
З життєпису Народився 23 серпня 1909 р. в с. Плюваки (нині с. Первомайське Черкаської області).
Помер 20 червня 1971 р. в Москві. Брат кіноактора П. О. Масохи. Закінчив Київський музично-драматичний інститут ім. М. В. Лисенка (1931). Працював у Київському українському драматичному театрі ім. І. Франка (1923—1933), актор Одеської кіностудії (1933 — 1934), потім — у Театрі-студії кіноактора (1945–1957) в Москві.
Фільмографія «Кармалюк» (1931), «Іван» (1932), «Моє», «Молодість» (1934), «Щорс» (1939, анархіст), «Велике життя» (1939, Макар Ляготін), «Моряки» (1939), «Олександр Пархоменко» (1942, епіз.), «У мирні дні» (1950, пом. капітана), «Тарас Шевченко» (1951), «Безвісти зниклий» (1956, Кухта), «Правда» (1957, продавець книг), «Гроза над полями» (1958, епіз.), «Їх знали тільки в обличчя», «Родина Коцюбинських» (1970, 2 с, Грушевський). «Сімнадцять миттєвостей весни (телесеріал)» (1971, Шольц. Остання роль в кіно)
Література Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.256; Митці України. К., 1992. — С.391; Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.402; УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.836.