Миколайчук Марія Євгенівна, до шлюбу Карп'юк (8 квітня 1941, с. Витилівка, Кіцманський район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР — 1 лютого 2023, Чернівці, Україна) — українська співачка, фольклористка, акторка. Народна артистка України (2005). Членкиня Національної Спілки кінематографістів України.
Біографія Закінчила студію при Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської, працювала акторкою в театрі.
1961 — почала співати в Українському народному хорі імені Г. Верьовки.
29 серпня 1962 року одружилася з актором Іваном Миколайчуком.
1970 — отримала квартиру на БерезнякахМарія Миколайчук: «Бачу — якесь дівча стало біля могили на коліна й молиться» // Газета по-українськи, № 27, 9.12.2005.
З початку 1970-х рр. — учасниця фольклорного вокального тріо «Золоті ключі» (з Ніною Матвієнко й Валентиною Ковальською).
У складі тріо знімалась у фільмах і телестрічках: «Пропала грамота», «Дівочі мрії», «Тріо „Золоті ключі“» тощо.
Квартиру Миколайчуків на Березняках любив відвідувати Володимир Івасюк, коли в 1970-х бував у Києві. У один із вечорів він дав Марії Миколайчук переписати тексти та ноти буковинських пісень, записаних його вуйком. Багато років по тому Марія Миколайчук наспівала й видала ці пісні в збірках «Прощаюсь, ангеле, з тобою» та «Буковино…».
2005 — отримання звання народної артистки України.
2021 — зіграла роль Ірини Сергіївни у фільмі Романа Балаяна «Ми є. Ми поруч».
Померла 1 лютого 2023 року у віці 81 року в Чернівцях після тривалої хвороби. Похована 3 лютого в одній могилі з чоловіком на Байковому кладовищі в Києві (ділянка № 33).
Фільмографія 1968 — «Розвідники» — регулювальниця 1970 — «Білий птах з чорною ознакою» — епізод 1972 — «Пропала грамота» — епізод 2021 — «Ми є. Ми поруч» — Ірина Сергіївна, жінка з кліткою
Дискографія (народні пісні) 2001 — Прощаюсь, ангеле, з тобою (присвячений чоловіку). 2005 — Буковино…Марія Миколайчук. Буковино… 2009 — Ой, червона калиночко.
Примітки
Посилання
Валентина Ковальська. «Про мене ще ніхто не писав». Марія Миколайчук // Сайт Ін-ту українознавства Марія Миколайчук: «Бачу — якесь дівча стало біля могили на коліна й молиться» // Газета по-українськи, № 27, 9.12.2005 Інга Чередниченко. Марічка Миколайчук: «Коли Іван хворів, я не могла виступати… Відчувала, що пісня рветься назовні, а виходу — немає» // Дзеркало тижня, № 6, 18.02.2006 Христина Гнатик-Боднар. Моя місія на цьому світі — співати // Львівська газета, 29.03.2007 Сергій Лащенко. Зорі не повинні згасати // Кримська світлиця, № 31, 3.08.2007 Аліна Стрижак. «Буковино…» (інтерв'ю) // Україна молода Надія Макушинська. Молодий голос Миколайчука повернувся до Чернівців // Молодий буковинець 25 років кохання… // Телепрограма «Відкрита зона»