Катерина Федорівна Соколовська (до шлюбу Северинівна; — ) — українська поетеса та освітянка. За словами Андрія Ковалівського — «перша справжня поетеса в нашій літературі».
Народилася у священичій родині на хуторі Пасиківці (Пасеківці) (у Вовчанському повіті на Харківщині). Вчителювала у народній школі, яку разом чоловіком заснувала у селі Гусинцях поблизу Куп'янки.
Творчість Писала драматичні твори, поеми з життя села («На хуторі», «Не так малось, та так сталось»), ліричні вірші. Окремо вийшли: «Зірка» (1871), «Поезії» (1931). У 1871 р. у Санкт-Петербурзі вийшла збірка «Зірка. Компонування Катерини Соколовської». Вона складалася з дев'яти творів: кількох ліричних віршів та кількох довгих епічних поем (89 сторінок).
До числа картин пензлем та олівцем, особливо цікавих за змістом, належать: «Садівниця», «Поділ майна», «Пан спить, а льокай краде тютюн» та «Купальниця». Всі картини загинули під час громадянської війни.
Сучасні видання У 2007 р. на Харківщині в Куп'янському літературному музеї ім. Петра Іванова видано збірку «Іменем священної любові», куди вперше ввійшли і вірші Катерини Соколовської.
Література
Просвіта. Катерина Федорівна Соколовська. Одна з найперших українських поетес.