Таранченко Володимир Васильович (26 липня 1933, Київ — 14 листопада 2019, Київ) — радянський, український кінооператор. Лауреат Державної премії СРСР (1988). Заслужений артист України (22.08.1996). Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2008)Указ Президента України № 821/2008 — Про відзначення державними нагородами України діячів кіномистецтва (10 вересня 2008 року).
Біографія Народився р. у Києві.
Навчався у Всесоюзному державному інституті кінематографії (1961–1963).
З 1958 р. — кінооператор студії «Укркінохроніка».
У листопаді 1988 нагороджений Державною премією СРСР у галузі літератури, мистецтва і архітектури — за документальний публіцистичний фільм «Чорнобиль. Хроніка важких тижнів», виробництва Української студії хронікально-документальних фільмів.
Член Національної Спілки кінематографістів України.
Помер 14 листопада 2019 року у КиєвіПрощання з кінооператором Володимиром ТАРАНЧЕНКО через три тижні після свого найкращого друга та колеги Віктора Кріпченка. Похований на Байковому кладовищі.
Фільмографія Зняв фільми: «Людина і небо» (1964) «Люди над хмарами» (1965) «Народний художник Василь Касіян» «Крок до мужності» (1968) «Чорнобиль — Хроніка важких тижнів» (1986, у співавт.) «Невиданий альбом» (1990, Приз «Срібний дракон» МКФ, Краків, 1991; Приз «Людина в небезпеці» МКФ, Лодзь, 1991) «Кравчук — сила позиції» (1991) «Річниця незалежності» (1992) «Оглянься з осені» (1993, співавт. сцен, і співреж. з В. Кріпченком) «Час скорботи і пам'яті» (1993, у співавт. з Г. Таракановим) «Наш вибір — наша доля» (1994, у співавт. з В. Кріпченком) «50 років Перемоги» (1995, у співавт.) та ін.
Примітки
Література Митці України. К., 1992. — С.568; Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.; Хто є хто в Україні. К., 1997. — С.505; УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — СІ323.
Посилання