Сом звича́йний Маркевич О. П., Татарко К. I. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник: термінологія і номенклатура. Київ: Наук. думка, 1983. 412 с., або європе́йськийМовчан Ю. В. Риби України. — К., 2011. — 444 с. (Silurus glanis) — риба з роду сом (Silurus) ряду сомоподібних (Siluriformes). Прісноводна донна річкова риба, що живе на глибоких ділянках річок, глибоких протоках і старицях, в озерах і водосховищах, також у солонуватих водах лиманів. Найбільша прісноводна риба в Європі. Цінна промислова риба.
Зовнішні ознаки
За зовнішніми ознаками сома легко відрізнити від усіх інших риб. У нього величезна тупа голова, велика паща зі «щіткою» — кількома рядами дрібних загнутих всередину зубів. Сом має двоє вусів на верхній щелепі і чотири вусики — на нижній. Вуса є своєрідними щупальцями, за допомогою яких сом відшукує їжу навіть у темряві. Очі в сома дуже маленькі. Сом має довгий анальний плавець, що переходить у довгий хвостовий плавець. Жировий плавець відсутній, непарні плавці не мають шипів. Тіло зверху темне, черево світле. Сом має колір, відповідний типу ґрунту, на якому він мешкає: наприклад, «піщані» соми — світліші, «кам'яні» — темніші. Іноді трапляються соми-альбіноси.
Тіло голе, без луски, покрите шаром слизу.
Сом звичайний — не тільки найбільший за розміром у роді сом, а й одна з найбільших прісноводних риб на планеті та найбільша прісноводна риба в Україні. Довжина тіла сомів може сягати 5 м, вага — 100 кг у віці 80–100 роківБерг Л. С. Рыбы пресных вод СССР и сопредельных стран. М., Л.: Изд-во АН СССР. Т.2. 1949. С. 469—929.Kottelat, M. and J. Freyhof, 2007. Handbook of European freshwater fishes. Publications Kottelat, Cornol, Switzerland. 646 p.. Останніми роками соми більші за 100 кг не виловлюються. Причиною цьому є значний промисловий пресинг і браконьєрство. Існує чимало інформації про гігантських сомів, що сягають 250—300 кг, але документальних підтверджень існування таких сомів немає.
Поширення
Природний ареал Поширений у Європі на схід від Рейну в Південній та Східній Європі, у басейнах Балтійського, Чорного, Каспійського і Аральського морів, Ладозького та Онезького озер. Мешканець прісних вод, проте може виходити на нагул у солону воду морів. Надає перевагу теплій воді; чим північніше, тим соми трапляються в меншій кількості і меншого розміру. Ареал на півночі обмежений Ленінградською областю та півднем Фінляндії, де соми рідко досягають ваги 10 кг.
В Україні живе в басейнах всіх річок. Найчисельніший у пониззі Дунаю, Дністрі, у басейні Дніпра. У західних районах нечисельний, трапляється в гірських течіях до висоти 400 м. Також трапляється в окремих ділянках Чорного моря, зокрема був помічений біля острова Зміїний.Snigirov S, Goncharov O, Sylantyev S. The fish community in Zmiinyi Island waters: structure and determinants. Marine Biodiversity 2012.
Місця інтродукції
Інтродукований до багатьох акваторій Євразії. Історія вселення розпочалась у 1865 р., коли сер Лейкман вселив 14 молодих сомів з Дунаю до АнгліїBridgman, G., 2001. 1st Silurus glanis in UK. Pers. Comm. Letter sent to FishBase.. У 1857 р. була невдала інтродукція сома до Франції (вдале вселення проведено тільки у 1960-х роках)Coates, D., 1993. FAO Sepik River Fish Stock Enhancement Project, Madang, Papua New Guinea. Letter sent to FAO..
У 1900 р. в Італії сом був випадково випущений з риболовних ставків у зовнішнє середовищеCopp, G.H., J.R. Britton, J. Cucherousset, E. García-Berthou, R. Ruth Kirk, E. Peeler and S. Stakènas, 2009. Voracious invader or benign feline? A review of the environmental biology of European catfish Silurus glanis in its native and introduced ranges. Fish and Fisheries. 1-31.Gandolfi, G., S. Zerunian, P. Torricelli and A. Marconato (eds.), 1991. I pesci delle acque interne italiane. Ministero dell'Ambiente e Unione Zoologica Italiana. Instituto Poligrafico e Zecca dello Stato, Roma. 616 p.. У 1957 р. перший екземпляр виловлений у річці Адда (басейн річки По), протягом подальших 20 років вид поширився басейном річки ПоFAO, 1997. FAO Database on Introduced Aquatic Species. FAO Database on Introduced Aquatic Species, FAO, Rome.. Також вселився до озера Гарда у 1956 р.Bianco, P.G. and V. Ketmaier, 2001. Anthropogenic changes in the freshwater fish fauna of Italy, with reference to the central region and Barbus graellsii, a newly established alien species of Iberian origin. J. Fish Biol. 59(Suppl.A):190-208.. У подальші роки сом заселив водойми західної Європи (Німеччини, Франції, Португалії, Данії, Нідерландів, Бельгії)Pérez-Bote, J.L., R.R. Romero, A.J.R. Castaño, E.M. Méndez and A.B.M. Polo, 2005. Los peces de Extremadura. Universitas Editorial, Badajos. 145 pp.Bartley, D.M. (comp./ed.), 2006. Introduced species in fisheries and aquaculture: information for responsible use and control (CD-ROM). Rome, FAO.. До Іспанії сом був заселений у 1980—1989 рр. з басейну Дунаю, наразі поширений у басейні річки ЕброWelcomme, R.L., 1988. International introductions of inland aquatic species. FAO Fish. Tech. Pap. 294. 318 p. Серед азійських країн сом вселений до прісних вод Туреччини, Казахстану, Сирії, КитаюMa, X., X. Bangxi, W. Yindong and W. Mingxue, 2003. Intentionally introduced and transferred fishes in China's inland waters. Asian Fish. Sci. 16(3&4):279-290.. Також відомий у північній Африці.
Живлення Молодь живиться донними безхребетними, ікрою і дрібними рибами. Дорослі — типові хижаки: полюють на риб, великих донних безхребетних, часто на амфібій, рептилій, водоплавних птахів і дрібних ссавців. Загалом здобич сома не є вибірковою, основою його раціону є масові придонні види в певній водоймі. Як і щука, сом — прекрасний санітар водойм: він з'їдає хворих і ослаблих риб. Про сома також відомо, що він є канібалом, тобто поїдає молодь свого виду.
Шукає їжу сом за допомогою нюху, дотику, слуху та сприймання електромагнітних імпульсів. Зір у сома дуже слабкий.
Розповсюджені описи випадків нападу на людей, як полювання, не мають документальних підтверджень. Хоча, великий сом дійсно може напасти на людину, яка необережно зайшла у воду у місці, де підростає молодняк сома, який батько залишається захищати після нересту.
Розмноження
Статева зрілість сома настає на 3–4-му році життя (при вазі 1–2 кг), нерест починається після прогрівання води до 20 °C. У пониззі Дніпра нерест триває з середини травня до середини червня.Бугай К. С. (1966) Материалы к биологии сома низовьев Днепра. Гидробиологический журнал, 2(1): 49-55. У ті ж терміни нерест спостерігається й у інших регіонах України і залежить переважно від метеорологічних (температура води насамперед) і гідрологічних (сила паводка) умов. Нерест парний, відбувається на глибинах 0,4–2,5 м за температури 18–25 °C. Самиця відкладає ікру на неглибоких ділянках зі слабкою течією або зовсім без течії у вириті в ґрунті заглиблення. Зазвичай нерестовища розташовані у прибережній зоні на глибині 40–50 см на ділянках із м'якою водною рослинністюНосаль А. Д., Смирнова Л. Г. (1958) Рыбное население Волынской и Ровенской областей и промысловые рыбы. Труды НИИ рыбного хоз-ва (Киев), № 11: 111—131.. Водні рослини використовуються як субстрат для нересту, а також як природний фільтр для води і схованки для молоді.
Плодючість сомів — 140—278, максимально до 1380 тис. ікринок. Вважається, що самці охороняють ікру до появи мальків. Ікринки мають блідо-жовте забарвлення. Період інкубації ікри залежить від температури води і триває в середньому близько 2,5 добиКрыжановский С. Г. (1949) Эколого-морфологические особености развития карповых, вьюновых и сомовых рыб (Cyprinoidei и Siloroidei). Труды Ин-та морфлогии животных, Вып. 1: 1-332.. Після нересту соми переходять на глибину, до місця літніх стоянок і починають активно живитись. Післянерестовий жор — найактивніший. Триває він майже до середини літа, потім поступово знижується, а за перших нічних заморозків сом зовсім припиняє живитися.
Спосіб життя
Зазвичай все життя проводить в одній ямі, якщо тільки надзвичайні обставини не змусять його шукати інше місце (як, наприклад, пошуки їжі, нерестові та зимувальні міграції). Сом веде одиночний спосіб життя, лише деяке скупчення можна спостерігати в зимувальних ямах (іноді по кілька десятків, а то й сотень особин) або у масивних укриттях (повалені дерева, затоплені судна тощо). Перші 2–3 роки молоді соми також воліють триматися зграями, зазвичай спостерігається це в багатих кормом місцях. Соми ведуть переважно нічний спосіб життя. У спекотні дні можуть виходити до поверхні води. Вони дуже чутливі до холоду. Соменята — рухливіші й часто активні вдень. Вночі у пошуках корму соми виходять на мілководдя до берегів. Сом не любить каламутну воду і тому в дощову погоду, коли в річку надходить каламутна вода, він прагне піти з ями до поверхні. Присутність сомів у водоймі іноді можна виявити за поодинокими голосними сплесками протягом ночі.
Паразити та хвороби Інформація про хвороби й паразитів сома відома із досліджень, проведених як на вільноживучих популяціях, так і, головним чином, в аквакультурі. Відзначено значну уразливість ікринок сома до бактерій, грибків, паразитів, а також через їх споживання водними комахами, такими як личинки жуків і бабок. Дорослі тварини є носіями різних бактерій, зокрема представників родів Flavobacteria, Aeromonas і Vibrio. Серед еукаріотичних паразитів відомо понад 50 видів, серед яких різні види найпростіших, як-от Apicomplexa, також нематоди, цестоди і паразитичні ракоподібні. Найбільших втрат аквакультура сома зазнає від інфузорій роду Ichthyophthirius. 1989 року був описаний специфічний вірус сома — ESV, Ranavirus Iridoviridae. Крім того, сом також чутливий до вірусів родини Rhabdoviridae, як-от збудник весняної віремії коропа. У природі негативний вплив паразитів на організм сома і його захворюваність значною мірою залежить від стану зовнішнього середовища, зокрема забруднення або нестачі кисню, в той час як в аквакультурі наявність паразитів може негативно вплинути на молодь культивованої риби і навіть спричинити її загибельJozef Mihálik: Der Wels. 2. unveränderte Auflage. Westarp-Wissenschaften, Magdeburg 1995, ISBN 3-89432-655-7 (Die Neue Brehm-Bücherei. Band 209)..
Господарське значення
Сом — цінна промислова риба, має ніжне, смачне, жирне м'ясо. Жирність м'яса коливається в межах 4–11 %Фортунатова К. Р. Сом (Silurus glanis Linne) // Промысловые рыбы СССР. — М.: Пищепромиздат, 1949. — С. 468—470.. Калорійність м'яса перевищує таку в ляща, судака, коропа, кількість білка у ньому сягає 15 %.
Значення сома у водоймі неоднозначне. З одного боку, він знищує малоцінні види риб, які є конкурентами в живленні промислових видів, також виїдає слабких і хворих риб, виконуючи таким чином роль біологічного санітара водойми. З іншого боку, при досягненні великих розмірів (понад 90–120 см) сом може шкодити рибному господарству, знищуючи цінних промислових риб, тому його чисельність слід регулювати промисловим ловом.
Утім, активний промисловий лов сома призвів до зниження чисельності його популяції в багатьох водоймах, таких як дельта Дунаю, Дніпро, Волга, водойми Середньої Азії.
Районами промислового лову сома звичайного в Україні є Дніпро, його пригирлова частина, а також Азовське море, Сіверський Донець, Дністер і Дунай. Згідно з офіційною статистикою, у 1930-х рр. на Середньому Дніпрі питома вага цієї риби в уловах становила від 3,6 до 5,6 %, що відповідає 211—333 т на рік. У 1950-х рр. його добування, як і більшість дніпровських риб, знизилось та становило 97 т на рік. Однак у 60-х роках різко пішла вгору, досягнувши рекордних для Дніпра значень 377 т на рік. Надалі обсяги вилову неухильно падали. У 1970-х рр. було виловлено тільки 76 т, в 80-х — 63,2 т, 90-х — 13,7 т.
Особливо вражаюче падіння обсягів вилову сома в Україні представлене в матеріалах FAO. У 1989—1990 рр. в усіх водоймах у середньому добували 2070 т цієї риби, у 1991—1995 рр. обсяги вилову були вже у 10 разів менше 191 т, а в 1996—2001 рр. вони впали до 1,8 т, а це означає, що вони скоротилися більше, ніж у 1000 разів!